В Україні зросла захворюваність на лептоспіроз у понад чотири рази в порівнянні з минулим роком

Два випадки захворювання лептоспірозом зареєстровано на Дніпропетровщині за поточний період цього року. В Кам’янському захворювань на лептоспіроз за цей період не виявлено. А от в цілому в Україні за 5 місяців 2024 року зареєстровано 97 випадків цього захворювання, що в порівнянні з 2023 роком більше в 4,6 раза.

Про це повідомила Еліна Руднєва, лікарка – епідеміологиня відділення епідеміологічного нагляду(спостереження) та профілактики інфекційниххвороб ВСП «Кам’янський районний відділДУ Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ».

За її словами, ризики інфікування населення в природних та антропургічних осередках, де основними джерелами є  гризуни, залишається високими, що підтверджується  щорічними результатами лабораторного моніторингу дрібних  ссавців, у яких виявляються антитіла до лептоспір.

Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів (зараження  від тварин), що протікає з лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом.

Різноманітність клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу, що веде до пізньої госпіталізації і погіршення прогнозу.

Як зазначила фахівчиня, джерело і резервуар збудника інфекції – хворі і перехворіли тварини, які  виділяють лептоспіри із організму в навколишнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, а також  виділеннями з легенів і статевих органів.  Гризуни є постійними резервуарними носіями лептоспір. У зв’язку з цим гризуни, а також собаки – лептоспіроносії  несуть велику епідеміологічну та епізоотологічну  небезпеку.

Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.

Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний.   Зараження відбувається при вживанні зараженої води і їжі, при купанні, риболовлі, при сільськогосподарських роботах, роботі в вугільних шахтах, при прямому контакті при догляді за хворими тваринами, при укусі гризунами. Можливий професійний характер зараження. До групи ризику належать тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, робітники очисних споруд та каналізації, мисливці, рибалки, шахтарі.

Сприйнятливість до лептоспірозу у людей висока. Більшість випадків зараження припадає на літньо – осінній період.

Хвора людина не становить небезпеки з зараження інших людей. Пряма передача інфекції від людини можлива тільки в разі вродженої інфекції та вигодовуванні дитини грудним молоком.

Лептоспіри проникають в організм людини через слизові оболонки травного тракту, а також кон’юнктиву і пошкоджену шкіру, з кров’ю розносяться по всьому організму. Інкубаційний період триває від 1 до 20 діб, частіше – 7-14 діб.

Яких профілактичних заходів необхідно додержуватися:

– купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження лептоспірозом частіше відбувається в закритих стоячих водоймищах, особливо мілководних. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та ковтанні води;

– бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцях;

– при виконанні  польових робіт, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов’язково дотримуватися правил особистої гігієни – вдягати гумові  чоботи, рукавички;

– забороняється вживати в їжу м’ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин, сиру, воду з відкритих водоймищ.

“Якщо зараженню запобігти не вдалось та з’явилися клінічні ознаки хвороби (слабкість, підвищення температури тіла, біль у литкових м’язах, жовтяниця шкіри та склер, крововиливи в сітківку ока тощо), негайно звертайтесь за  медичною допомогою”, – наголосила Еліна Руднєва.