Скринінг та діагностика раку шийки матки: що зміниться у 2025 році

В Україні набрав чинності Порядок скринінгу і ранньої діагностики раку шийки матки (РШМ) та моніторингу стану здоров’я пацієнток з груп ризику. Так, з 1 січня 2025 року скринінг на РШМ належить до переліку медичних послуг, які забезпечуються надавачами первинної медичної допомоги, і проводиться за чітко визначеним алгоритмом. Як захиститися від РШМ та пройти профілактичний огляд розповіли фахівці Центру громадського здоров’я (ЦГЗ).

Рак шийки матки є одним з найпрогресивніших видів раку. Згідно з даними Національного канцер-реєстру, в Україні реєструється близько трьох тисяч злоякісних новоутворень шийки матки щорічно. Зокрема, у 2023 році загальна кількість вперше зареєстрованих випадків захворювання на рак шийки матки становила 2962 випадки. Від загальної кількості хворих на РШМ померло 1075 жінок.

Фахівці стверджують, щоб запобігти цій онкохворобі, слід проходити регулярні скринінги. Система скринінгу та ранньої діагностики передбачає проведення первинної та вторинної профілактики.

«Первинна профілактика спрямована на запобігання РШМ і передбачає опитування кожні п’ять років з метою виявлення факторів ризику та симптомів РШМ серед жінок 21-35 років під час візиту до надавача ПМД або лікаря акушера-гінеколога, а також з використанням засобів телемедицини», – йдеться у повідомленні Центру громадського здоров’я.

У разі виявлення факторів ризику жінці буде надано направлення на проведення тестування (ПАП-тест або ПЛР-тест).

Заходи вторинної профілактики РШМ передбачають обов’язкове тестування з використанням ПАП-тесту або ПЛР-тесту:

• для жінок віком від 30-35 років і до 55 років — раз на 10 років;
• для жінок від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, – раз на п’ять років;
• для жінок віком 21-35 років, у яких виявлені фактори ризику або симптоми, — відразу.

У разі позитивних результатів тестів пацієнтка направляється до лікаря-онколога для подальшої діагностики та лікування.

У ЦГЗ наголосили, що 99% випадків РШМ спричиняє вірус папіломи людини.

«Практично всі випадки РШМ спричинені вірусом папіломи людини (ВПЛ), який поширюється переважно під час статевого контакту. Існують понад 100 його типів, 12 із яких належать до ВПЛ високого онкогенного ризику. Вірус може призвести до аномальних змін у клітинах шийки матки, що, зі свого боку, може спричинити розвиток раку», – йдеться у повідомленні.

Також серед факторів ризику розвитку РШМ виділяють кілька груп:

• Медичні: наявність ВПЛ, ВІЛ/СНІД чи інших захворювань імунодефіцитного характеру; наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом; наявність РШМ в сімейному анамнезі; лікування дисплазії шийки матки.
• Поведінкові: ранній початок статевого життя (до 18 років); рання вагітність (до 20 років).
• Соціальні: паління; низький соціально-економічний статус жінки (родини); сексуальне, домашнє чи інше насильство щодо жінки; тривалий стрес; особливі умови праці, де є вплив канцерогенів.

Клітини тканин, відібраних під час ПАП- тесту, перевірять і визначать чи не зазнали певних змін.

• Якщо змін у клітинах не виявлено, результат дослідження вважається нормальним. Наступне обстеження за допомогою ПАП-тесту можна робити через 3 роки.
• Якщо в клітинах виявлені зміни, це не означає, що у вас знайшли рак. Результати ПАП-тесту не є діагнозом раку шийки матки. Відхилення від норми вказують на наявність патологічного процесу, який необхідно уточнити та лікувати, інакше він може призвести до ракової трансформації клітин.

«У випадку отримання результату ПАП-тесту, який є відхиленням від норми, не відкладайте звернення до лікаря, щоб отримати подальшу консультацію, необхідне обстеження та лікування. Та пам’ятайте, що результат тесту не є діагнозом раку шийки матки! Якщо виявлено зміни, це не означає, що у вас рак, результати має коментувати ваш лікар», – наголошують у ЦГЗ.