Про симптоми грипу та ГРВІ, які активуються у міжсезоння, нагадали кам’янчанам лікарі

Спекотне літо найближчим часом змінить трохи прохолодніша та дощова осінь, а в міжсезоння, як правило, починають зростати випадки захворювань на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції, в т.ч. COVID-19, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2.

Які симптоми мають ці захворювання та як вберегтись, що б не захворіти, кам’янчанам нагадала лікарка – епідеміологиня відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб ВСП «Кам’янський районний відділ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» Юлія ПАСЬКО. 

Грип і ГРВІ

Грип — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом грипу.

Юлія Пасько зазначила, що у побуті грипом часто називають будь-яку застуду, що не є вірним, тому що, окрім власне вірусу грипу, схожі симптоми можуть бути викликані багатьма іншими (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси і т.і.).

Симптоми, які викликаються цими збудниками, дуже схожі. Тому вірусні захворювання дихальної системи були об’єднані в групу ГРВІ — гострих респіраторних вірусних інфекцій. З цієї ж причини точно встановити, який саме збудник став причиною конкретного випадку хвороби, опираючись лише на дані огляду хворого, неможливо.

«Точно визначити збудника і поставити діагноз «грип» можна тільки використовуючи лабораторні методи діагностики, які, на жаль, не завжди доступні лікарю», – зазначила лікарка.

Як передаються ГРВІ

Як розповіла фахівчиня, зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювоту, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чхання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний. Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Інший механізм передачі респіраторної інфекції — контактний. Він довгий час залишався недоведеним і менш очевидним, ніж повітряно-крапельний. Однак, він грає не меншу, а можливо, і більшу роль у поширенні простудних захворювань. Річ у тому, що перш ніж почати свою бурхливу життєдіяльність в новому організмі, вірусам потрібно, по-перше, вижити в умовах зовнішнього середовища, а по-друге — подолати безліч захисних бар’єрів самого організму: це і фільтрувальні волосини в носі, і мигдалики, і вії, і секреторні імуноглобуліни на самих слизових. Набагато простіше, якщо нова людина самостійно скоротить для вірусу цей нелегкий шлях.

Відбувається це так. Як правило, пчихаючи або кашляючи, людина прикриває рот рукою, сподіваючись запобігти поширенню інфекції повітряно-крапельним шляхом. При цьому вона і не підозрює, наскільки спрощує передачу своєї інфекції контактним шляхом. Річ у тому, що вся колосальна маса мікробів, яка повинна була вийти у відкритий простір, осідає на руці цієї ж людини. Яка розносить її з предметів побуту, в тому числі й тих, до яких торкаються інші люди. Або розносить її по руках друзів, колег і знайомих при рукостисканні. Тим, своєю чергою, залишається лише доторкнутися своєю рукою до рота, носа, або протерти очі,  і складний повітряно-крапельний шлях передачі скорочується для вірусу за часом і складністю в десятки разів.

Тому, другий механізм передачі грипу та інших ГРВІ — контактний. Ось чому важливо мити руки та уникати дотиків рук до власного обличчя особі при спалахах респіраторних інфекцій.

Юлія Пасько зауважила, що збудники ГРВІ досить стійкі в зовнішньому середовищі. Так, вірус грипу може зберігати життєздатність поза організмом до 3-х тижнів. Тому зараження може відбуватися навіть через значний час після контакту хворої людини з предметами домашнього вжитку, дитячими іграшками, посудом, ручками дверей громадських закладів та ін.

Симптоми захворювання

Для ГРВІ тривалість інкубаційного періоду становить від декількох годин до 3-х діб, в середньому 2 доби й залежить від агресивності вірусу, кількості вірусних часток і стану захисних сил дихальної системи.

Далі починає поступово розвиватися клінічна картина ГРВІ. Її можна розділити на 2 синдроми — катаральний та інтоксикаційний.

Катаральний синдром є результатом враження слизових оболонок і виявляється так:

• Сухість, пирхота та біль у горлі.
• Кашель, на початку захворювання є сухим, ближче до кінця може ставати вологим, а при приєднанні бактеріальної інфекції — з відділенням жовтого (гнійного) мокротиння.
• Закладеність носа, пчихання.
• Зміна голосу. Це є проявом інфекційного запалення слизової оболонки гортані.
• Вплив вірусу на слизову оболонку очей виявляється почервонінням кон’юнктиви, сльозотечею, іноді — фотофобією.

Інтоксикаційний синдром, як правило, з’являється пізніше катарального і зникає раніше за нього, але все ж таки, є більш важким. Він виявляється:

• підвищенням температури
• ознобом
• болем у суглобах і м’язах
• в більш важких випадках — нудотою, блювотою і втратою свідомості.

За словами епідеміологині, попри велику різноманітність симптомів, для більшості людей ГРВІ, в тому числі й грип, є не важким захворюванням. Небезпеку вони становлять для людей, які мають важкі супутні захворювання: цукровий діабет, серцеву недостатність, хронічну ниркову недостатність, туберкульоз та інші.

Неспецифічна профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання поширення інфекції й проникнення її в організм здорової людини.

Для запобігання розповсюдження інфекції слід по можливості захистити хворого від контактів з оточенням. Щоб маска виконувала свою захисну функцію, необхідно, щоб вона закривала і рот, і ніс.

Всупереч поширеній думці, маска, надіта на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), а запобігає випадковому контакту рук людини з ротом і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції.

Використання симптоматичних препаратів, що знижують чхання, може також знизити поширення інфекції хворою людиною. Проте, це не виключає інших запобіжних заходів — їх потрібно дотримуватися обов’язково.

Для запобігання висихання слизових рекомендується зволоження повітря – застосування сольових спреїв. Щоб знизити ризик вдихання заражених частинок пилу слід проводити вологе прибирання.

Провітрювання приміщень (з обов’язковим зволоженням) знизить концентрацію вірусу в замкнутих просторах.

Індивідуально слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування в громадському транспорті або в місцях великих скупчень людей. Як можна частіше мити руки. Уникати торкання руками очей, носа і рота.

Використовуючи всі перераховані вище методи, можна значно знизити ризик захворювання на ГРВІ.

Профілактика ГРВІ:

1. Захисна маска — в першу чергу, на хвору людину. Правильно надіта!
2. Зволоження повітря
3. Зволоження слизової носа
4. Вологе прибирання приміщень
5. Провітрювання приміщень (з наступним зволоженням повітря)
6. Уникати рукостискань, не торкатися руками очей, носа, рота
7. Як можна частіше мити руки з милом

Специфічна профілактика грипу та COVID-19

Юлія Пасько впевнена, що вакцинація від грипу та COVID-19 у передепідемічний період  (навіть і у період епідемії) залишається єдиним ефективним способом захисту. Допомагає зменшити ризик серйозних ускладнень, госпіталізації та смерті.  Щорічну вакцинацію рекомендується проводити контингентам із груп високого ризику зараження (особи із хронічними захворюваннями, літні люди, старші 65 років, медичні працівники, персонал та працівники спеціалізованих закритих закладів, працівники сфери обслуговування та ін.).