Нове студентське буття: яких змін зазнає система вищої освіти в Україні найближчим часом
Процеси європеїзації системи вищої освіти в Україні розпочались повним ходом. Окрім ухваленого Урядом скасування заочної та вечірньої форми навчання та впровадження дистанційної, тепер студенти зможуть самостійно обирати, скільки вчитися, які саме предмети будуть їм потрібні. А ще через 1-2 роки навчання зможуть змінювати спеціальність. Окрім того, у МОН пропонують запровадити фінансування вишів через систему грантів, що допоможе збільшити кількість студентів, які отримають хоча б часткову грошову допомогу від держави на навчання.
Чому в МОН хочуть запустити систему грантів на навчання
У Міністерстві освіти і науки зазначають, що в Україні на часі є запровадження моделі прозорого співфінансування здобуття вищої освіти, за якою вища освіта оплачується частково державою, і частково фізичними та юридичними особами.
Про це за результатами засідання Колегії МОН повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
«Система, за якою держава оплачує або 100% навчання у ЗВО (бюджетникам) або 0% (контрактникам) вкрай несправедлива. Тим більше, що насправді в її основі лежить фікція – нібито держава “замовляє” собі певну кількість фахівців. Насправді мова має йти про державне фінансування освіти через систему грантів. Паралельно слід впроваджувати пільгове довгострокове кредитування», – зазначає Винницький.
Він також наголосив, що задум щодо трансформації системи фінансування передусім базується на потребі збільшити кількість вступників, які отримують бюджетну підтримку свого навчання.
«Зараз співвідношення бюджет/контракт = 40/60, а ціна контракту часто нижча ніж сума, яку держава платить ЗВО за навчання одного студента. Отже, на часі – запровадження того, що існує у більшості країн Заходу: моделі прозорого співфінансування, коли вища освіта оплачується частково державою, і частково фізичними та юридичними особами», – підкреслив заступник міністра освіти і науки.
Також він повідомив, що в результаті застосування такої моделі можна отримати збільшення кількості вступників, яким держава покриватиме витрати на навчання на 35-40%, але така державна підтримка буде частковою.
«Обговорення презентації членами Колегії було досить гострим. Розумію певні побоювання з боку ректорів, роботодавців, захисників прав учасників освітнього процесу. Зміни – це завжди стрес, особливо коли чинна система фінансування зрозуміла очільникам ЗВО – хоча й самі вони визнають її неефективність. Є певні усталені процедури та комфорт, які ця реформа порушуватиме», – резюмував Винницький.
Які зміни чекають студентів вже наступного року
За словами віцепрем’єр-міністра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, згідно із законопроєктом, який підтримав Кабмін, студенти можуть вчитися дистанційно – замість очного чи вечірнього. З 2024 року заочна форма навчання не буде використовуватися.
“Україні потрібні освічені громадяни, тому відмовляємося від заочки з 2024 року. Заочна форма навчання – радянський рудимент освіти. Дистанційне навчання показало себе ефективніше, ніж купування дипломів та освіта “для галочки”, – додав міністр.
Дистанційна форма навчання замінить заочну та вечірню. Це допоможе студентам самостійно обрати час та місце для занять.
Нововведення передбачають, що студенти за контрактом зможуть регулювати термін навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за три роки замість чотирьох. Або здобути ступінь за довший термін – за 6 років.Це допоможе формувати зручний графік, якщо студент захоче приділити більше уваги певним предметам.
При навчанні чотири роки – студенти будуть мати 60 кредитів ЄКТС на рік, при навчанні від 3 до 6 років – від 30 до 80 кредитів ЄКТС на рік.
Також студенти матимуть право обрати іншу спеціальність після першого чи другого курсу.
“У 17 років суперскладно вибрати професію на все життя. Тому даємо студентам більше часу та можливостей, щоб визначитися. Вступаєте на певну галузь, 1-2 роки вивчаєте загальні предмети, далі – вибираєте конкретну спеціальність, яка до душі”, – пояснив Михайло Федоров.
Більшість занять в одному кредиті ЄКТС могли бути на самоопрацювання. Відтепер – визначена кількість годин на лекційних або практичних заняттях. Тобто, тепер буде 10 годин з 30 (для одного кредиту ЄКТС) з викладачем для бакалаврів й 8 годин з 30 для магістрів.
За словами М.Федорова, стане менше вибіркових курсів для регульованих спеціальностей та свобода дій для нерегульованих. Тобто, студенти зможуть обирати більше курсів – від 25 до 50% на вибір.
Довідка: Кредит ЄКТС (кредит ECTS) – одиниця вимірювання навчального навантаження студента, необхідного для здобуття визначених результатів навчання. Становить тридцять академічних годин повного навчального навантаження студента. Термін “кредит” (Credit) використовується в сучасних європейських системах освіти.
Рекомендований розподіл кредитів на навчальний рік: осінній та весняний семестри – по 26 кредитів, додатковий навчальний період весняного семестру – 8 кредитів.
