Палії сухостою шкодять собі, людям та довкіллю

Спалювання сухостою вбиває безліч живих істот, спричиняє отруєння повітря чадним газом та канцерогенним бензопіреном, і, до того ж, порушує закон. Про це нагадують рятувальники та громадські активісти в Кам’янському.

Автор: Валентин Фіголь.

Січеславщина в ядучому диму

«Переїхали в приватний сектор в Романково, щоб дихати більш чистим повітрям. Це була помилка, — бідкається мешканець Кам’янського Дмитро. – Зараз все Романково в диму, бо люди спалюють рослинні рештки. Дихати нема чим, ввечері сидимо вдома в кондиціонованому приміщенні – на вулиці сморід від диму очі виїдає!»

Таких скарг від земляків почуєш щороку немало. Спалювання рослинних рештків залишається найпопулярнішим засобом їх утилізації.

Те ж саме відбувалось і в районах багатоквартирної забудови. Тут рослинні рештки спалювали ще й двірники. Торік автор фіксував кілька випадків спалювання сухого листя біля учбових закладів у центрі міста.

Слід зазначити: в останні роки токсичних багать у дворах стає менше – купи рослинних рештків біля будинків сьогодні прибирають за кілька днів. Торік восени міський голова Кам’янського Андрій Білоусов оголошував акцію проти спалювання рослинних рештків.

Ситуація ускладнюється тим, що в Кам’янському, як і в Дніпродзержинську, ніколи не було спеціалізованого полігону для утилізації рослинних рештків. На міське звалище опале листя вивозити не резон – там і так горить сміття, огортаючи димом територію аж до Ювілейного проспекту. Тому рослинні рештки, зазвичай, скидали на території КП «Зеленбуд».

Сьогодні в місті будується новий сучасний полігон для складування твердого побутового сміття. Про те, чи передбачено в майбутньому якісь цивілізовані способи утилізації рослинних рештків, міське самоврядування мовчить. Останній раз мрію про виготовлення з рослинних рештків органічного добрива за допомогою каліфорнійських хробаків озвучував років 10 тому тодішній міський голова Ярослав Корчевський.

Спалювання листя – тотальна біда в Україні

По півсотні й більше виїздів на ліквідацію пожеж сухої рослинності робили на тому тижні рятувальники на території Січеславщини. Про це повідомили в прес-службі ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Зазначається, найбільш масштабні пожежі були зафіксовані поблизу м. Кам’янське – на околиці Карнаухівки, та біля села Балівка, Дніпровського району. Загальна площа знищеної вогнем трави та очерету склала понад шість гектарів.

Так, по обіді 8-го березня рятувальники ліквідували пожежу, що виникла на пустирі по вулиці Плавнева в Карнаухівці. Загоряння виникло на відкритій території, горіла суха трава та очерет на площі 4 га.

Того ж дня, ввечері, вигоріло 2 га торішнього бур’яну поза межами населеного пункту села Балівка, Дніпровського району.

Раніше повідомлялося, що на Січеславщині горіло майже 5 гектарів лісу.

Причиною більшості загорянь в подібних випадках є навмисні підпали або необережне поводження з вогнем під час святкування на природі.

Смерть та онкологія

Спалювання рослинних рештків найперше шкодить тим, хто їх палить, тобто  всім тим, хто вдихає дим. Активісти екологічної ГО «Голос Природи» нагадують: при згоранні 1 тони листя утворюється 9 кг мікрочастинок пилу, які під час вдихання осідають у дихальних органах людини, а також 3 кг чадного газу, який, зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин. Разом з димом вивільняються пестициди та радіонукліди. В тліючих без доступу кисню рештках виділяється небезпечна хімічна сполука бензопірен, яка, накопичуючись в організмі, може спричиняти онкологічні захворювання.

Вдихання диму зменшує опірність організму до інфекцій. «Подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти збудникам захворювань», – пояснюють в Національному екологічному центрі України (НЕЦУ).

Окрім того, при горінні видідяється вуглекислий газ, що посилює парниковий ефект та веде до подальших змін клімату.

За даними НЕЦУ, згоряння рослинних рештків завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. По-перше, з сухостоєм та листям згорають тварини – зайці, їжаки, гризуни, польові птахи та зимуючі комахи, такі як сонечка. По-друге, руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збідніння ґрунту. По-третє, знищується насіння і коріння трав’янистих рослин. В-четверте, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини коріння. Також в результаті оголення землі восени в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.

В природі опале листя та трав’янистий сухостій діє як утеплювач, який захищає кореневу систему дерев та кущів, а також мікроорганізми, які там знаходяться, від зимових морозів. Зрештою, торішні рештки перегнивають, утворюючи таким чином родючий ґрунт.

Порушення та кара

Українське законодавство забороняє спалювати листя. Згідно зі статтею 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено штраф, який може становити 8 тис. грн. Також спалювати листя і суху траву заборонено ст. 50 Конституції України, ст. 9, 12 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16 Закону «Про охорону атмосферного повітря», п.п. 3.6.14, 3.7.4 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», п.п.3.6, 6.4.2 «Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах», Законом «Про благоустрій у населених пунктах».