Життя на болоті: про підтоплення територій – екологічну проблему Кам’янського

Автор: Валентин Фіголь.

Підтоплення територій житлової забудови – гостра соціальна та екологічна проблема Кам’янського. Адже, згідно даних місцевих вчених-екологів, приблизно 20% території нашого міста уражені процесами підтоплення.

Мова не лише про підвали, затоплені витоками з комунікацій, але й про цілі райони, де рівень грунтових вод такий, що вони підтоплюють житлові будинки постійно, поступово їх руйнуючи.

Найяскравіший, певно, приклад – доля покинутих та аварійних, але ще заселених житлових будинків на схилі Самишиної балки.

Також є район вулиць Лохвицького, Ялтинської та Курганської, де вода стоїть в підвалах цілорічно. В цьому районі міське самоврядування багато років риє дренажні канали, міняє ділянки водогону – але поки що рівень підтоплення знижується лише на якийсь час, а потім вода повертається.

Підтоплення зазнають також будівлі на Соцмісті, в районі Білоруського проїзду. Для пониження рівня грунтових вод в цих місцях ще торік планувалось викопати ставок в зеленій зоні між БК «Хімік» та Січеславським шляхом.

Ще існують підтоплені підвали на лівобережжі, в районі вулиці Харківської. Це пов’язано з витоками з комунікацій, кажуть комунальники. Або з підйомом грунтових вод через перетворення прорізного каналу на болото, додають активісти-екологи.

Ознаки підтоплення можна побачити практично в центрі міста: на перетині вулиці Республіканської та провулку Матросова з-під стіни зруйнованого житлового будинку багато років біжить струмок. Це грунтова вода зі зруйнованої зливової каналізації, кажуть представники водоканалу…

Підтоплення – екологічна загроза життю та майну містян, нагадує вже не перший рік Євген Колішевський, виконавчий директор ГО «Голос Природи».

Щоб побачити руйнівну силу грунтових вод, варто навідатись в район вулиці Широкої – на вулиці Маршову, Булавіна. Колись тут був приватний сектор. Сьогодні більшу його частину займає болото, яке шириться щороку, витісняючи місцевих мешканців. Люди кидають свої будинки, або відчайдушно борються зі стихією: копають дренажі, піднімають периметр своїх ділянок, прокладають настили з цегли чи дощок, аби ходити не болотом хоч у власному дворі.

В обіцянки відселити людей із санітарно-захисної смуги ДМК тутешнеі мешканці не вірять.

«Місяць тому почистили трохи канаву – то вода хоч спала, а то гугоніла прямо у двір, я не могла з хати вийти!» — розповідає про свою біду 83-річна Надія Тягнирядно. Іноді буває, що навесні грунтові води затоплюють її садибу на вулиці Булавіна, 16 так, що не пройдеш через двір. «Я вже не годна сама ту воду відводити – сили немає… — плаче старенька. – Чоловік вмер, сина вбили – я одна доживаю тут. Колись повінь завалить хату – та й по всьому!»

Неподалік від будинків по Булавіна протікає канал міської дренажної системи відкритого типу. Ця система збирає всі поверхневі води правобережної частини міста. Від її пропускної здібності залежить рівень підтоплення прилеглої території. Тому прочищення каналів, про яке згадують місцеві мешканці – порятунок від повіні.

В березні тут побував консул Німеччини разом з місцевими екологами та посадовцями міськуправління охорони довкілля. Оглядали почищені канави як приклад заходів з адаптації Камянського до змін клімату. Зауважили, що добре б отак прочищати регулярно.

Прочистка каналів буде продовжуватись, запевнив Михайло Скриннік, представник приватного підприємства «Днепровская домостроительная компания» — підрядника департаменту ЖКГ, який проводить земляні роботи в цьому районі.

Свого часу, років 8 тому, міська рада створила КП «Комсервіс», яке мало опікуватись дренажною системою відкритого типу. Але згодом це КП припинило свою діяльність.

Незважаючи на підтоплення, місцеві мешканці не здаються. Дехто навіть ремонтує свої садиби на болоті, сподіваючись перемогти стихію.