Міське звалище в Кам’янському горітиме ще довго

Сморід горілого сміття чути на Соцмісті та на проспекті Ювілейному. Іноді це буває коктейль з присмаком ароматів з промислової зони поряд зі звалищем. Незважаючи на цілодобові зусилля тутешніх робітників та пожежних, пожежа, що пригасла в одному місці, раптом виникає в іншому. «Люди чманіють в цьому диму, я хвилююсь за персонал – щоб не потруїлись!» — розповідає Артур Круть, директор підприємства, що опікується звалищем.

Автор: Валентин Фіголь.

Міське звалище Кам’янського горить десятки років. То більше, то менше. Взимку сніг майже притлумлює горіння, влітку пожежа охоплює всю територію звалища.

Причин пожежі кілька, відзначив А. Круть. По-перше, сміття підпалюють навмисно люди, які потім добувають із згарища металобрухт. По-друге, підпали можуть вчиняти робітники сусідніх підприємств – це їхня помста за те, що тутешня охорона заважає їм тягати повз територію вкрадене з заводу майно.

«Територія звалища неогороджена, сюди можна зайти з будь-якого боку, — нарікає пан Круть. – У мене всього 2 охоронця в зміну на все звалище та недобудований на початку століття сміттєспалювальний завод». Власних коштів на нову огорожу в підприємства нема: єдиний спосіб заробляти для комунальників – платня за розміщення побутових відходів на звалищі, яку вносять КАТП та інші особи, які привозять сюди сміття.

Інша причина пожеж на звалищі – хімічні процеси, які відбуваються в товщі сміття, накопиченого за десятиліття існування звалища, розповідає А. Круть. Це анаеробні (протікають без доступу кисню) процеси, схожі на бродіння. Щось подібне відбувається, коли раптом сама собою спалахує купа старих промаслених ганчірок – такі випадки самозаймання добре знають пожежні та працівники сфери транспорту.

Це перманентне горіння сміття всередині багатометрового шару відходів дуже небезпечне. Сміття вигоряє зсередини, утворюються порожнини, в які можуть провалитись люди або техніка. Схожий випадок стався тут років 10, коли під час спроб засипати пожежу грунтом провалився бульдозер – на щастя, без людських жертв. Про те, що тут зникали безвісті шукачі металобрухту, розповідали ще люди, які мешкали на території звалища в саморобних будівлях зі сміття: пішов між кучугурами відходів – і не повернувся… «Містечко сміттярів» знесли ще на початку століття, але шукачі лізуть на звалище вдень та вночі.

«Доводиться нашим планувальникам весь час маневрувати, скеровуючи машини зі сміттям туди, де менше горить, — ділиться труднощами пан Круть. – А за кілька днів починає горіти десь в іншому місті».

Пожежу гасять робітники звалища – всього тут працюють два десятки чоловік. Тягають довжелезні шланги, під’єднані до пожежних гідрантів, і заливають чадні багаття. Довго людина не може витримувати смороду: дім «виїдає очі», в’їдається в одяг та шкіру. «Заїдеш на звалище на кілька хвилин – і потім не можеш позбутись присмаку диму весь день!» — ділиться труднощами своєї роботи директор звалища. Робота у тутешніх працівників небезпечна для здоров’я: адже на звалище викидають все підряд, в тому числі будматеріали, різну «побутову хімію», продукти горіння яких отруйні.

«Іноді до нашого диму додається дим з заводів навкруги. Ми вже розрізняємо за ароматом – наше чи не наше», — невесело посміхається директор.

Іноді комунальникам доводиться кликати на допомогу пожежних. Так було кілька днів тому, коли пожежа занадто вже розходилась.

Але навіть спільні зусилля марні – пожежа трохи пригасає, а потім починається з новою силою. «Погасне в одному місці, а за кілька годин починає курити за два метри від згарища, — розводить руками пан Круть. – Ми прикинули: щоб приборкати пожежу на площі 2 метрів, треба витратити до 10 кубометрів води!» До того ж, як пояснюють фахівці, волога лише активізує хімічні реакції в товщі відходів…

Повністю загасити горіння звалища ще не вдавалось нікому за роки незалежності України. Трохи менше горіло, як років 7 тому комунальники почали активно засипати згарища грунтом зі старих карт звалища. «Ми хочемо почати засипати сміття піском, щоб припинити горіння. – Але не певен, чи зможемо ми це зробити за кошти підприємства».

Позаторік за гроші обласного бюджету на звалищі почали будувати новий полігон для побутових відходів. Торік влаштували заглиблення, вистеливши його полімерним покриттям, щоб розкладання сміття не отруювало грунтові води. Зробили бетонні дренажі та резервуар для збирання грунтової води. Поки що на цьому роботи припинились. Щоб полігон запрацював і з нього була користь, потрібно обладнати ділянку сортування відходів – це вимога законодавства про поводження зі сміттям, нагадав А. Круть. Інакше це буде не полігон, а таке ж звалище, як і те, що горить поряд.