Хлопці з Кам’янського освоюють небо
Мріяти про польоти, мабуть, природньо для багатьох людей. Але наблизити свою мрію до того, щоб самому майструвати та запускати в небо літаки можуть одиниці. Такі практичні мрійники збираються в секції спортивного авіамоделювання. Вихованці гуртка, розважаючись, вчаться майструвати складні технічні прилади і набувають майстерності, яка може стати справою життя.
Автор: Валентин Фіголь.
“Мабуть, мені повезло! – сміючись, пояснює Ігор Білоногов, керівник авіамодельного гуртка на базі загальноосвітньої школи 30, свою здатність поєднати роботу з хоббі. – А якщо серйозно, то я до цього йшов все життя”.
Гурток спортивного авіамоделювання працює від міського клубу юних техніків. Сюди приходять трохи більше, як півсотні школярів: наймолодшому з вихованців 9 років.
Більшість підлітків займаються авіамоделюванням 1-2 роки, але дехто вже досяг значних спортивних результатів. Давид Помятун, найстарший за віком та досвідом з юних авіамоделістів, в червні виборов 1 місце в категорії “швидкісна модель” на етапі Чемпіонату світу в Харкові. Він та ще Ілля Шумейко отримали запрошення в збірну області в розділі “пілотажних моделей”. Ілля з Давидом стали призерами на відкритій першості Харківської області. “Харківська школа авіамоделювання – краща ще з радянських часів, – пояснює тренер. – Авіаційні моделі з усього світу літають на харківських моторах”.
“Можна самому придумати літак і зробити його власноруч, а потім запустити в небо і побачити, як він літає”, – ось що привернуло до авіамоделювання восьмикласника Іллю Шумейко. Хлопцям, які приходять до гуртка навіть в канікули, подобається працювати з технікою. Адже авіаційна модель – це маленький, але дуже точний та складний прилад. Його треба розрахувати, накреслити, потім втілити свої розрахунки в матеріалах… І ще керувати польотом моделі! Звичайно, це потребує неабиякої зосередженості та наполегливості.
Шлях авіамоделіста починається, зазвичай, з виготовлення маленьких кількаграмових планерів. Планер теж має літати, і то неабияк: проводяться навіть змагання планерів, де оцінюється дальність а час польоту – отже, важить як вміле виготовлення моделі, так і майстерність запуску.
Здебільшого авіамоделісти діляться на конструкторів та пілотів, розповідає керівник гуртка. Декому більше подобається майструвати літаки, комусь – запускати.
“Чудово, що хлопці захоплено займаються улюбленою справою, – коментує дії практичних мрійників Ігор Білоногов. – Не менш важливо, що вони отримують навички відповідальної роботи з інструментами й технікою. В досвідченого моделіста – готова професія в руках, і вміння щось зробити самому від ідеї до робочої моделі стане в пригоді у дорослому житті”.
Практичний досвід вихованців гуртка – вміння зробити щось з нічого. Адже моделістам доводиться викручуватись з вічного дефіциту матеріалів та обладнання. Тут стає в пригоді досвід Ігора – він учитель праці в школі. Звичайно, не можна не згадати меценатів, які допомагають матеріально. Тренер насамперед згадує підприємця Макса Сайгаченка, який давно допомагає моделістам технікою та іншими ресурсами. Неабияку технічну підтримку надає Фонд “Мироздание” з Дніпра.
“Ще не знаю, чим би хотів займатись, як стану дорослим, – зізнається перспективний моделіст Ілля Шумейко. – Але я вже впевнений, що зможу розібратись з будь-якою технікою”.
Отже, робота гуртка має ще профорієнтаційний аспект: хтось із вихованців може захотіти пов’язати своє життя з небом та авіацією. Хтось сам стане вихователем майбутніх авіаконструкторів та пілотів – як тренер Ігор Білоногов чи його вчитель Анатолій Воронцов.
