Собачий притулок в Кам’янському: факти, нормативи та перспективи

«Це пекло!..» — кажуть про сусідство с пунктом перетримки безпритульних тварин по вул.. Долматова мешканці житлового сектора по сусідству. «Волосся дибки!..» — описують свої враження від візиту на об’єкт депутати міської ради. Так не можна – кажуть про функціонування об’єкта посадовці та зоозахисники. Але інакше поки що ніяк, визнають вони – і продовжують підтримувати існування «собачого притулку ».

Автор: Валентин Фіголь.

«Це пекло! Вони можуть гавкати годинами, вити вночі, скавучати кілька годин поспіль, наче дитину ріжуть!..» — розповідають, мало не плачучи, пенсіонерки біля будинку в кількох десятках метрів від території всередині житлового кварталу на північ від вулиці Долматова. З території долинав багатоголосий собачий лемент, який не замовкав впродовж усієї розмови.

«Об’єкт на Долматова, 9а, споруджений як пункт стерилізації та перетримки безпритульних тварин, — нагадував депутатам міської ради, виступаючи на засіданні постійної комісії, зоозахисник Євген Пікінер. – Він пристосований до того, щоб тварину, згідно Програми регулювання чисельності безпритульних тварин в Кам’янському, зловити, обстежити, зробити щеплення, стерилізувати і за 3 доби випустити туди, звідки виловили! А фактично пункт виконує функції собачого притулку – тривалого розміщення тварин!»

Власне, гроші з бюджету виділяють лише на стерилізацію та супутні заходи, а довго тримати тварин нема за що. Виручають благодійники та волонтери, визнає Тереза Арутюнова, керівник міської служби поводження з безпритульними тваринами. Якби не вони – тварини б голодували, їх довелося б повернути на вулицю.

Служба поводження з тваринами кілька разів передавалася з одного комунального підприємства на інше. Сьогодні підрозділ підпорядкований КП «Екосервіс», але в планах на 2020 рік посадовці розглядають: чи доцільно утримувати «Екосервіс» взагалі?

Нові державні містобудівні нормативи вимагають, щоб в містах обласного підпорядкування були обладнані притулки для тварин, акцентували увагу депутатів міськради пан Пікінер та пані Арутюнова.

Електронну петицію з вимогою побудувати притулок зареєстрували кам’янчане на початку грудня.

Депутати відповідали, що вони не проти: в 2020 році планується виділити 12 мільйонів гривень з міського бюджету на будівництво притулку для тварин. Такий намір задекларовано в міських програмах розвитку, які до виконання не обов’язкові.

Притулок сам по собі не вирішить питання контролю чисельності безпритульних тварин, кажуть Т. Арутюнова та її помічники-зоозахисники. «Ви аби знали, скільки підкидають тварин!.. – ділиться бідою пані Тереза. – Чим більшим буде притулок – тим більше підкидатимуть безвідповідальні господарі тварин…»

Притулок має бути частиною комплексної міської програми регулювання чисельності тварин, акцентують зоозахисники. А програма має передбачати відповідальність людей за долю тварин, які живуть в їхніх оселях. В ідеалі – реєструвати поголовно домашніх тварин, щоб господарі їх стерилізували та платили за це податок. За ці гроші місто б утримувало службу поводження з тваринами, мріють пан Пікінер з колегами.

Як зробити, щоб все це працювало, питають зоозахисників депутати міськради. І констатують відсутність відповіді: в діючому правовому полі України – ніяк.

Тимчасом сусіди чи то притулку, чи то стерилізаційного пункту продовжують писати звернення в різні інстанції: «…приберіть цей концтабір від житла – у нас діти їсти не хочуть!..» Щось з цією справою треба робити, визнають депутати під кінець четвертого року каденції нинішнього складу міської ради. «В мене там не те що волосся – шкіра дибки стає!..» — визнав депутат Михайло Підгурський.