Виставка болючих спогадів про чужу війну відкрилась в Кам’янському
Виставка предметних та документальних свідоцтв про війну в Афганістані відкрилась сьогодні в музеї історії міста. Основа експозиції – матеріали про наших земляків-«афганців».
Автор: Валентин Фіголь.
Експозиція повертала перших гостей – молодих кам’янчан – до подій 1979-89 років, коли обмежений контингент радянських військ воював в Афганістані на боці тодішніх проурядових сил цієї країни.
Введення радянських військ до Афганістану було епізодом протистояння СРСР та США, боротьбою за вплив на країну з багатими ресурсами. Про це розповіла студентам автор виставки Ірина Шапочкіна, науковець історичного музею.
Чужою називали цю війну і її учасники. За майже 10 років в Афгані повоювали 7 сотень мешканців Дніпродзержинська, з них 12 загинули, один помер від наслідків контузії через 2 роки.
Сьогодні в місті зареєстровані 588 ветеранів афганської війни. З них 8 десятків – інваліди, нагадала І. Шапочкіна.
Воювати в Афганістані було важко: суворий клімат – вдень спека до 70 градусів, вночі – холод до морозів. Брак питної води. І афганці-моджахеди, які вважали своїми ворогами чужих людей, що прийшли на їх землю зі зброєю, вбивали радянських вояків, як могли. Переважно – нападали на каравани, об’єкти чужинців. А місцевість така, що ні артилерією, ні авіацією не розвернешся.
Взимку 1989 року, у розпал перебудови, радянські війська пішли Афганістану за рішенням керівництва СРСР. Вивід військ завершився 15 лютого, і цей день відзначається як пам’ятний.
Говорячи про жертви тієї війни, історик нагадала про долю кількох наших земляків, які загинули в Афганістані. Розповідь переривалась, коли екскурсовод стримувала сльози: гинули молоді люди, виконуючи свій військовий обов’язок.
«Багато хто з загиблих не вчинив нічого героїчного», – констатувала історик. Хтось підірвався на міні, хтось отримав кулю в спину… «Вони просто виконували свій обов’язок, як солдати», – зазначила І. Шапочкіна і нагадала вислів української поетеси Ліни Костенко про те, що не варто героїзувати історичні події – лиш робити б з них висновки.
