9 травня – День Перемоги та символ нового Спротиву

День Перемоги, який у нашій країні традиційно святкували 9 травня, сьогодні перетворився у черговий маркер протистояння в суспільстві. Державні посадовці переконують, що ані ця Перемога, ані її маршали та полководці зовсім не герої війни, а навпаки. Соцмережі киплять від ідеологічних баталій: святкувати чи ні День Перемоги? Прихильники пост майданної України демонстративно відмовляються від цього свята. Тоді як інші, часом ризикуючи свободою, готові вийти на вулицю з червоним прапором Перемоги. Вийти, аби довести суспільству, що Спротив новому переписуванню історії таки існує.

Автор: Сергій Гузь.

Ще вчора, 8 травня, у нас був День пам’яті та примирення, який став офіційним з 2016 року. Він мав би символізувати примирення між країнами та учасниками Другої світової війни, та пам’яттю про злочини, скоєні нацистами в ті часи. Адже ніде правди діти, Перемога над нацизмом далася великою кров’ю. Мільйони українців воювали на боці Червоної Армії, але були й ті, хто воювали на боці гітлерівців, або навіть проти обох сторін.

Історики продовжують досліджувати Другу світову війну, знаходять нові документи, що відкривають нам правду про ті справді страшні та героїчні часи. І враховуючи, скільки часу минуло з тих пір, ця війна не може тривати вічно. А отже, примирення задля спокою та майбутнього країни здається цілком логічним шляхом.

Але насправді ніякого примирення не відбувається. Замість цього, вчорашні герої Червоної Армії перетворюються на окупантів, а вчорашні посіпаки гітлерівців – на визволителів. Уся державна пропагандистська і репресивна машина працює на те, щоб змінити погляди суспільства на роль Радянського Союзу у Другій світовій війні та принизити подвиг воїнів Червоної Армії, що розбили нацистів разом зі своїми союзниками по антигітлерівській коаліції.

Ми дожили до тих часів, коли в нашій країні можна відверто зігувати на публічних заходах, коли публічно діють неонацистські організації, а їхні представники стають депутатами. Тепер ніхто не соромиться ганебного колаборанства та служби у дивізії СС «Галичина» чи «Нахтігаль», за це навіть можна отримати нагороду.

Іменами есесівців навіть називають вулиці українських міст та селищ – тоді як імена радянських героїв зникаютьз цих назв назавжди. Під виглядом декомунізації з нашої історії старанно викреслюють усе, що може нагадувати про досягнення і здобутки радянської влади чи подвиги червоноармійців, серед яких були мільйони українців.

Ми дійшли до того історичного моменту, коли можна потрапити у буцегарню навіть за святкування Дня Перемоги з червоним прапором, який символізує цю Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Війни, якої ніколи не було – як про це переконують нас з телевізорів.

Кілька днів тому, 4 травня, у Кривому Розі поліція заарештували чоловіка за те, що він розклеював саморобні листівки до Дня Перемоги. Лише за те, що на них була радянська символіка.

Трохи раніше, 1 травня, під Одесою чоловік на даху свого дачного будинку вивісив червоний прапор, що у всіх країнах світу символізує боротьбу за права робітників. На нього завели кримінальну справу і йому загрожує 5 років в’язниці.

У минулі роки на 9 травня неодноразово траплялись напади праворадикалів та неонацистів на колони ветеранів, що намагались пройтись парадом по вулицях України. України, яку більше 75 років тому наче звільнили від нацизму.

Таких прикладів можна навести багато. А отже, постає цілком логічне питання: чи справді сьогоднішнє свято можна назвати Днем Перемоги?

Так, державні посадовці все ще вітатимуть сьогодні ветеранів, роздаватимуть їм подарунки і квіти. Деякі телеканали навіть наважаться показати радянські фільми про Велику Вітчизняну війну.

Але не треба плекати ілюзій. 9 травня перетворюється сьогодні з Дня Перемоги на символ нового Спротиву. Це Спротив псевдоісторичному перегляду тих далеких подій, а найголовніше – нав’язуванню суспільству нової ідеології, відверто лояльної до сучасних прихильників неонацистів.

Тож з Днем Перемоги вас, українці! Світла пам’ять героям, які поклали своє життя та здоров’я заради визволення країни і світу від нацистського поневолення!