Уряд готує нову пенсійну «обязаловку» з туманними перспективами. Частина 1.
Урядовці знову заговорили про пенсійну реформу – введення загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, так званого другого рівня пенсійного страхування. Вводитимуть другий рівень на додаток до вже існуючих: солідарної системи та добровільного пенсійного страхування у недержавних фондах.
Причина – треба латати дірки у державному Пенсійному фонді, бо без цього уряд не може отримати чергові запозичення закордоном, та й піднімати пенсії до пристойного рівня немає за що. Тож, Верховна Рада включила до свого порядку денного розгляд відповідного законопроекту №2683, підготовленого ще попереднім урядом Олексія Гончарука. Проте, новий уряд Дениса Шмигаля підготував свої новації і обіцяє запровадити реформу вже з 1 січня наступного року. То ж що обіцяють українцям?
Автор: Сергій Гузь.
Нерайдужні перспективи
Згідно взятими на себе міжнародними зобов’язаннями, Україна має забезпечувати пенсію на рівні, не нижчому 40% від заробітної плати. Сьогодні середня зарплата в Україні, з якої сплачуються внески до Пенсійного фонду, складає майже 10 000 грн., тоді як середня пенсія у квітні цього року становила лише 3 170 грн – нижче зазначених 40%.
В уряді визнають, що нинішнє пенсійне забезпечення – гарантоване солідарною системою – дає лише 28% покриття реальної середньої зарплати в країні. В майбутньому це покриття взагалі може зменшитися до 18%, якщо терміново не запустити другий рівень пенсійної реформи – загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.
Простою мовою це означає, що якщо громадяни не почнуть більше відкладати на пенсію, то гарантовані державою пенсії якщо й не стануть меншими, то точно не будуть зростати відносно зарплат. Навіть якщо ростимуть самі зарплати. Держава просто не може це забезпечити через діючу солідарну систему – той самий перший рівень пенсійного забезпечення.
Та райдужні обіцянки законодавців
Зараз законодавці пропонують вже з 1 січня наступного року запустити другий рівень пенсійного забезпечення: обов’язкові відрахування на персональні накопичувальні рахунки. Поки що в проекті закону №2683 мова йде про сплату додатково 3% від нарахованої зарплати. З них 2% платитимуть роботодавці, а 1% – вираховуватимуть з зарплати працівників.
Відсотки виглядають чималими в масштабах країни, та в перерахунку на конкретні зарплати усе не так оптимістично. Законодавці не додали розрахунків до законопроекту, тож за них це зробили експерти. І вийшло, що з мінімальної зарплати у 4700 грн відраховуючи по 3% щомісяця (роботодавець та працівник разом) можна за рік зібрати на накопичувальному рахунку лише 1700 грн. За 10 років ця сума складе 17 000 грн, а за 35 років – стільки треба працювати, щоб заробити пенсію – усього близько 60 000 грн. Тож в результаті це дасть прибавку до пенсії лише в 70-250 грн, в залежності від терміну накопичення. Суттєво така прибавка на рівень пенсій не вплине.
Тому автори законопроекту передбачають, що поступово відсотки відрахувань на накопичувальні рахунки зростатимуть і до 2050 року мають скласти вже 7% від зарплати. А самі зарплати, начебто, до 2050 року будуть більше 50 000 грн на місяць, тож і відрахування складатимуть близько 4 000 грн на місяць. Та проблема у тому, що при таких зарплатах і рівень пенсій має бути в середньому близько 25 000 грн на місяць. Математика знову не сходиться.
Застереження фахівців
Проти поспішного та непідготовленого законопроекту виступило багато фахівців, у тому числі і Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Останні застерігають, що в умовах економічної кризи накопичувальна система просто не спрацює. «На нашу думку, зазначений процес має розпочинатися лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи, оскільки в іншому випадку зібрані кошти не дадуть бажаного для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї такого страхування», – зазначають фахівці цього управління.
У висновку, зробленому науково-експертним управлінням, вказується і на інші недоліки законопроекту.
Так, запропонована система накопичувальних пенсій майже нічим не відрізняється від тієї, що існує зараз у недержавних фондах (так званий третій рівень). От тільки тепер сплачувати внески доведеться обов’язково, а не добровільно. І це тоді, як після 15 років експерименту з недержавними пенсійними фондами виявилося, що ця ідея накопичення пенсій в Україні не спрацювала.
Сама система накопичувальних пенсій поки що не спрацювала і в інших країнах, що впровадили у себе ринкові реформи. Так, через крах накопичувальних пенсійних фондів від цієї пенсійної системи відмовляються Чехія, Польща, Угорщина. А країни Прибалтики суттєво знижують відсотки обов’язкових відрахувань до накопичувальних пенсійних фондів (Естонія – взагалі до 0%).
Є у законопроекту №2683 і інші вади, про які говорять фахівці різних галузей. Наприклад, запропонований механізм управління коштами та придбаними на них активами виглядає дуже громіздким та затратним. Пропонується створити нове Пенсійне казначейство, Адміністративний офіс та Раду Пенсійного казначейства, яких утримуватимуть за рахунок тих самих пенсійних внесків. До того ж, платити доведеться страховим компаніям, аудиторам та недержавним пенсійним фондам, куди направлятимуться кошти платників.
На утримання усієї цієї бюрократії та посередників в законопроекті планують витрачати до 2,1% в рік від суми накопичених активів – тобто, грошей, що зібрані на майбутні пенсії.
Ці витрати планується покривати за рахунок прибутків від інвестицій. Проте можливості інвестувати без загрози втратити гроші майбутніх пенсіонерів – дуже обмежені. Фактично найбільш надійними є державні облігації та банківські депозити. Але тоді виходить, що громадянам простіше самим відкладати на депозити і не втрачати 20-25% доходу на утримання додаткової бюрократії.
І радикальний підхід уряду
Два тижні тому в уряді Дениса Шмигаля анонсували радикальну зміну підходу до запуску накопичувальних пенсій. Міністерство соціальної політики анонсувало новий законопроект щодо накопичувальної професійної пенсійної системи. Законопроект ще не зареєстрований у Верховній Раді і є лише на сайті Мінсоцполітики у вигляді зведених доповнень до вже існуючих законів щодо пенсійного забезпечення.
Урядовий законопроект планує запровадити накопичувальні пенсії не для всіх, а лише для працівників молодше 35 років, які претендують на пільгові пенсії. Планується зробити кілька спеціальних програм.
Програма №1 передбачає вихід на пенсію після 50 років за умов роботи на шкідливому виробництві (так званий список №1) не менше 10 років для чоловіків і 7,5 років для жінок. При цьому роботодавці додатково до 22% ЄСВ сплачуватимуть у Пенсійний фонд ще 15 %, які і підуть на накопичувальні пенсії.
За програмою №2 вийти на пенсію можна буде після 55 років за умов роботи на шкідливому виробництві (список №2) не менше 12,5 років у чоловіків та 10 років у жінок. При цьому додаткові відрахування у пенсійний фонд складатимуть 7%.
І лише за програмою №3, де передбачене добровільне (а не загальнообов’язкове) накопичувальне пенсійне забезпечення, додаткові відрахування складатимуть 3%.
Уряд передбачає, що на перехідний період усі кошти надходитимуть до Пенсійного фонду, а вже звідти передаватимуться до недержавних пенсійних фондів.
За рахунок введення накопичувальних пенсій для пільговиків уряд планує у найближчі 5 років додатково залучити до Пенсійного фонду 15,6 млрд грн.. Проте це не вирішує проблему хронічної нестачі коштів на виплату пенсій. Тільки цього року дірка в Пенсійному фонді, яку лататимуть за рахунок державного бюджету – більше 172 млрд грн..
Також Мінсоцполітики не надає роз’яснень щодо того, які доплати до звичайних пенсій отримують ті, хто виходитимуть на пільгові пенсії. Немає поки що і пояснень щодо пропорцій, у яких додаткові відрахування на накопичувальні пенсії будуть розподілені між роботодавцями та працівниками. Скоріше за все, ці пояснення з’являться вже під час розгляду законопроекту у Верховній Раді.
Аби урядовий законопроект запрацював вже з 1 січня 2021 року депутати Верховної Ради мають схвалити його не пізніше 15 липня цього року.
Далі буде.
