Пташки та люди в Кам’янському: складні сусідські стосунки

Пташки та люди в Кам’янському: складні сусідські стосунки

В людей та птахів – як в будь яких сусідів: від партнерства до шкідництва – один крок.

Автор: Валентин Фіголь.

Зимовий напад довірливості

В сніжні та морозні дні птахи в місті стають помітніші. Вони тримаються ближче до людей і наче менше їх бояться: підпускають ближче і не поспішають летіти геть. Це не вияв довіри до людей, а слабкість, вважають фахівців. Від голоду та холоду птахи іноді просто слабнуть і економлять сили – тому й рухаються менше.

Голод, зазвичай, є більшою проблемою для диких птахів, ніж холод, зазначають фахівці Хортицького національного заповідника. Якщо птах харчується – його тіло виділяє достатньо тепла, щоб не замерзнути навіть уві сні. Принаймні, нинішні морози не вбивчі для горобців, синиць чи ворон. Лісовим птахам – сойкам, дятликам, вони тим більше не загрожують. Власне, як визнають українські екологи та орнітологи, в містах оселяється все більше птахів, які раніше вважались мешканцями лісів та безлюдних місць. Про це розповідав ще кілька років тому орнітолог з Дніпра Петро Чегорка.

А от сніг, і особливо замерзла його поверхня, перекриває птахам доступ до харчів. Голодна пташка заслабне за добу і помре від переохолодження – жирових запасів у них нема.

Пошуки їжі часто роблять птахів відчайдушними, на наш погляд. Горобці тероризують торговців крупами та солодощами. Голуби не дають проходу перехожим, кидаючись під ноги за будь якою крихтою. Ворони розкидають сміття з урн та контейнерів в пошуках недоїдків.

Про людяність, баланс та моду

В Кам’янському чимало мешканців підгодовують пташок. Переважно – голубів. Про те, що закидані шматками хліба та чіпсами тротуар або майдан – це антисанітарія, «Пильний погляд» вже писав. На додачу, підгодовування недоїдками великих птахів – ворон та голубів, веде до збільшення їх чисельності. Більша популяція – більша загроза інфекційних хвороб, серед яких більше сотні – небезпечні для людини, за твердженням санітарних медиків. До того ж великі птахи витісняють малих, які влітку рятують нас від комах.

Вже скільки фахівці попереджали: людські недоїдки можуть бути шкідливі для пташок. Хліб набрякає та бродить в шлунку пташки, солоні продукти руйнують нирки, смажені та копчені – печінку, консерванти – судини… Пташка від того частування не здохне на місці і не одразу, тому люди не бачать наслідків своїх дій.

Пташки, до речі, не завжди помирають від голоду та холоду: охлялих, їх ловлять і жеруть коти та собаки.

Часто можна побачити, як мешканці міста фотографуються при годуванні пташок. Такі фото публікують в соцмережах, цими вчинками пишаються. Тож, можливо, для декого годування пташками – не акт допомоги живим істотам вижити, а данина моді на «екологічні» вчинки?

Невідкладна допомога пташкам

Ще, за прогнозами, лишилось кілька морозних та сніжних днів. Тому бажаючим підгодувати пташок можна скористатись порадами бувалих натуралістів.

Якщо годівницю робити вже ніколи, можна підгодовувати пернатих, залишаючи їм частування в зручних та безпечних для пташок місцях.  Горобці, наприклад, намагаються глибше залізти в чагарник – туди й сипоніть їм сирого соняшникового насіння. Цей продукт – універсальний, його залюбки споживають всі малі пташки, та й великі теж.

Придбати сире насіння можна на будь якому стихійному чи легальному продуктовому ринку – літрова банка коштує до 20 гривень.