День карате відзначають бійці в Кам’янському

День карате відзначають бійці в Кам’янському

Міжнародний День карате відзначають бійці 7 вересня. В Кам’янському цей вид єдиноборств культивується більше 40 років.

 

Автор: Валентин Фіголь

 

«Карате – це моє життя!» – часто кажуть люди, які займаються цим видом єдиноборств не перший день. Для декого карате й справді стало не просто руханкою чи спортом, а школою життя – з певною філософією та кодексом поведінки.

Карате в Кам’янському сьогодні займаються кілька сотень дорослих та дітей. Каратистів, переважно, об’єднують 2 федерації: Кам’янська федерація Кіокушин кан карате (керівник – Євген Колішевський) та Асоціація традиційного карате (голова – Дмитро Кузнецов).

«Карате для мене то і є життя. Я в постійному розвитку, як то кажуть перебуваю на путі Будо (Шлях Воїна – яп.) І на цьому Шляху намагаюсь навчити карате інших», – прокоментував своє бачення місця карате в житті Дмитро Кузнецов, тренер з традиційного карате.

День карате відзначають бійці в Кам’янському - ФОТО

«Карате спочатку мене цікавила виключно, як система захисту, займатися тренерською діяльністю я не планував, – розповів Євген Колішевський. – Мій перший тренер відразу бачив у мені талант роботи з дітьми та переконав стати інструктором в клубі «Десантник». Останні 20 років карате для мене перестало бути хобі і стало способом життя. Карате для мене сьогодні – це щоденна професійна праця в сфері освіти, педагогіки, медицини, фізкультури і спорту».

День карате відзначають бійці в Кам’янському - ФОТО

«Карате для мене – більше, ніж спорт. Завдяки карате я зміг реалізувати позитивні риси свого характеру, оточив себе однодумцями та відмінними товаришами, – коментує своє захоплення Олександр Наконечний, тренер з Кіокушин как карате. – Карате марив ще в дитинстві, років з 12 почали тренуватись самотужки з хлопцями. Прийоми підглядали в книжках і самі придумували – не знаю, на що це було схоже… Де би не був, ким би не працював – тренування карате завжди були в моєму житті».

День карате відзначають бійці в Кам’янському - ФОТО

Сьогодні адепти називають карате «системою виховання сильної людини».

А почалось карате в Дніпродзержинську ще в 70-ті роки. Перша офіційна школа карате відкрилась в 1978 році. Перший семінар для каратистів відбувся навесні. «Ми об’єднали любительські групи каратистів, які існували в місті. Кращі учні з цих груп зараховані до школи карате», – коментував ситуацію Віталій Васильчук, один з керівників школи.

«Каратист має бути гнучким, як гімнаст, пластичним, як балерина, швидким, як спринтер і водночас міцним, як скеля», – так характеризували кондиції бійців перші тренери карате в Дніпродзержинську В. Васильчук та Яків Гіршинський.

Карате набуло в Дніпродзержинську стрімкого розвитку. В червні 1980 року газета «Дзержинець» вітала з перемогами на першості України братів Віталія та Валентина Васильчуків (фото з архіву журналіста Віктора Куленко).

День карате відзначають бійці в Кам’янському - ФОТО

Вже тоді тренери Васильчук та Гіршинський відзначали, що в місті лишаються неорганізовані групи адептів карате, яких навчають люди без певної освіти та невідомо з якою підготовкою, і попереджали земляків про небезпеку профанації.

До речі, в ті далекі часи карате вважалося в СРСР не жіночим видом спорту. Так, голова Федерації карате СРСР В. Купріянов зазначав: «Сучасна наука вважає, що карате жіночому організму протипоказане. Тому ми культивувати жіноче карате не збираємося».

Зазнало карате й переслідувань від радянської влади. Восени 1981 року було видано указ «Про адміністративну відповідальність за порушення правил навчання карате». До Кримінального Кодексу було внесено статтю «незаконне викладання карате». За це можна було отримати штраф 300-500 радянських карбованців, ба навіть сісти за грати на 2-5 років з конфіскацією майна, якщо викладання було платним.

На початку 80-х років в нашому місті каратисти маскувались під «рукопашників» та «азіатську оздоровчу гмнастику». В спортзалі середньої школи №9, наприклад, вечорами проводились тренування з карате виключно для дорослих та «своїх» під виглядом «групи здоров’я».

У другій половині 80-х років карате в СРСР почало «виходити з підпілля». Під кінець 80-х в Дніпродзержинську відкрито тренували каратистів тренери: В. Васильчук, Я. Гіршинський, Володимир Желєзняк, Іван Звіздун, Едуард Єрьоменко, Олександр Захарченко…

«Мрія займатися карате народилася ще в ранньому дитинстві, в кінці 70-х початку 80-х років, – згадує початок свого шляху в карате Є. Колішевський, – У той період в Дніпродзержинську масових секцій по карате не було. Тренерів і всіх вихованців в обов’язковому порядку ставили на облік в міліції. Були секції, які працювали підпільно. Спроба потрапити в групу з рукопашного бою у військовому училищі теж не увінчалася успіхом. Повернувшись в Дніпродзержинськ після навчання, я почав займатися у Едуарда Єременко, колишнього десантника, учасника військової кампанії в Афганістані».

З тих пір карате в нашому місті ставало все більш масовим видом єдиноборств. З додзьо (так японці називають місце для занять єдиноборствами) вийшли чимало відомих майстрів. Заняття карате багатьом допомогли зберегти фізичну форму на довгі роки.