Кам’янське наближається до антирекорду народжуваності

Кам’янське наближається до антирекорду народжуваності

Народжуваність в Україні в цілому, та у Кам’янському зокрема, стрімко падає і готується поставити антирекорд у цьому році за всі роки незалежності. За даними статистики, минулого року в Кам’янському народилося вдвічі менше малюків, ніж у 1990-му. Але цього року народжуваність може знизитися ще більше.

Спад народжуваності має далекосяжні наслідки. Разом з високим рівнем смертності та міграції, це призводить до скорочення наявного населення. Тож тим, хто залишається в місті, стає все важче утримувати комунальну інфраструктуру та житловий фонд, які будувалися для населення у 300 000 мешканців. Менше малюків – це ще й  зниження продажів і доходів у всіх дитячих крамницях, це менше відвідувачів у дитячих садочках та школах, які утримуються за бюджетні кошти. Тож деякі з них, можливо, знову доведеться закривати. Збитки від зниження народжуваності відчують усі мешканці міста.

На народжуваність впливає кілька факторів: демографічна ситуація, соціально-економічна, міграція, стан здоров’я населення та інші. Тож «Пильний погляд» вирішив проаналізувати, які з них впливають на народжуваність в нашому місті найбільше.

Автори: Світлана Брижа, Сергій Гузь.

Нас наздоганяє демографічна криза 90-х

За даними Державної служби статистики, останній раз максимальна народжуваність в Україні та Кам’янському спостерігалися в 1990 році (дивіться графік). Опісля цей рівень народжуваності більше не відновлювався.

Можна побачити, що спад і підйом народжуваності йдуть хвилеподібно, і за циклами співпадають як в Україні, так у в нашому місті. Очевидно, що таке співпадіння можна пояснити лише спільними факторами, які впливали на народжуваність по всій країні.

Кам’янське наближається до антирекорду народжуваності - ФОТО

Нинішній спад народжуваності, який розпочався в 2013-14 роки, є відлунням такого ж спаду 20 років тому – з початку 90-х. Тобто, зараз малюків народжує молодь, яка сама народилася під час спаду в часи найжорсткішої економічної та соціальної кризи перших років незалежності. Сьогодні молодих жінок дітородного віку фізично менше, ніж на початку 2000-х років.

Цей розрив у 20-25 років між хвилями спаду та підйому – час між народженням жінки та досягненням нею продуктивного віку для народження дітей –  яскраво показує, як економічні та соціальні кризи, війни – перетворюються на довгострокові демографічні проблеми. Адже нинішній спад народжуваності гарантовано відтвориться вже у 2034-2040 роках, якщо держава радикально не змінить свою соціально-економічну політику.

Економічні та міграційні фактори

Більшість фахівців з демографії переконані, що ключовим фактором, що впливає на демографічну ситуацію та народжуваність є соціально-економічна ситуація. Економічні кризи, безробіття та інші негаразди посилюють спад народжуваності, викликаний демографічним чинником, призводячи до кумулятивного ефекту.

Це також можна побачити з наявних статистичних даних. Наприклад, на початку 2000-х років населення вже адаптувалося до нових економічних умов, інфляція пішла на спад, стали зростати зарплати. Молоді подружжя мали достатньо ресурсів, стабільну роботу – аби почуватися впевнено і народжувати дітей. До того ж, держава запровадила спеціальні фінансові програми, як от високі виплати на дітей, щоб стимулювати народжуваність. Тож не дивно, що і в Україні, і в нашому місті вона почала зростати.

Фінансова криза 2008-9 років, яка призвела до зниження курсу гривні, відміні недорогих валютних іпотечних кредитів та ряд інших економічних факторів – відразу ж призвела до скорочення народжуваності у наступні два роки. Та це падіння не було значним, адже і цю фінансову кризу українці подолали досить легко. На відміну від економічних та соціальних потрясінь, що настали у 2014 році.

Довготривала війна на сході України, анексія Криму, велика інфляція, непевність у майбутньому – відразу ж позначилися на тенденціях стрімкого скорочення народжуваності. І так як ці негативні кризові явища залишаються, то і тенденції в народжуваності не змінюються.

До того ж, затяжна економічна криза спонукає молодь шукати щастя в інших країнах. І якщо раніше  на заробітки виїжджали лише на сезонні роботи, то в останні роки все більше людей вже не повертаються в Україну. За деякими даними, за роки незалежності в Україну не повернулося до 7-8 мільйонів громадян.

Ця проблема може стати актуальною і в Кам’янському. Хочав в 2019 та 2020 роках у місті фіксувалося позитивне міграційне сальдо (тобто, приїздило більше людей, чим виїжджало), ситуація може швидко змінитися через низькі показники цього сальдо. Сьогодні агентства з працевлаштування пропонують широкий вибір роботи в інших країнах, особливо для тих, хто має робітничі спеціальності. Дехто так і залишається там, народжуючи в цих країнах дітей. Адже в багатьох країнах Європи, такі діти автоматично набувають громадянство країни народження. А у нас, відповідно, таких новонароджених ніхто не реєструє.

Додалася і проблема пандемії коронавірусу. На думку Ірини Курило, завідувачки відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, карантин не поліпшить ситуацію: «Люди в таких умовах зазвичай обмежують народжуваність, особливо якщо йдеться не про першу дитину».

Медичний фактор

Як розповіла заступник головного лікаря з акушерства та гінекології Полового будинку Міської лікарні № 9 Людмила Кузьменко, питома вага суто медичних проблем у формуванні здоров’я людей становить близько 10-12 %. Але слід зазначити, що здорова мати – здорова дитина, тому медичні аспекти збереження здоров’я мають більше значення в ранньому дитинстві, ніж в інші періоди життя. Шкідливі чинники, за словами Людмили Кузьменко, впливають на плід у період вагітності, пологів і дитину першого року життя.

Аналіз стану дівчат-підлітків показує, що найпоширенішим серед них є захворювання сечової та статевої систем. Непоправну шкоду здоров’ю дітей і підлітків завдають інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Саме ці інфекції і стають причиною безплідності в майбутньому у жінок. Також особливу стурбованість викликають поширення ВІЛ-інфекції і захворюваності на СНІД серед людей репродуктивного віку, зазначила Людмила Кузьменко.

Кам’янське наближається до антирекорду народжуваності - ФОТО
Людмила Кузьменко

За словами Людмили Кузьменко, важливим показником репродуктивного здоров’я є невиношування вагітності. У більшості випадків це є наслідком абортів. Окреме місце посідає у цій проблемі ранній початок статевого життя.

Стурбованість для лікарів викликає і зростання з кожним роком кількості гінекологічних захворювань у жінок. Адже проблемою і загрозою для репродуктивного здоров’я жінок є запальні хвороби статевих органів. На думку заступника головного лікаря, частота цієї патології залишається високою і має стійку тенденцію до зростання в останні роки.

Як підкреслила Людмила Кузьменко, ускладнення вагітності було зареєстровано таким чином: у 2011 році – у 49,1 % жінок, у 2020 році – у 61,7 % жінок.

Невидимий вплив екології

Генеральний директор КНП «Міського консультативно-діагностичного центру» Ірина Краюшкіна зазначила, що здоров’я жінок за останні роки значно погіршилося. І це пов’язано, в першу чергу, з погіршенням екологічного стану в місті. Адже у 2020 році саме Кам’янське було віднесено до одного з найбільш забруднених міст України.

Кам’янське наближається до антирекорду народжуваності - ФОТО
Ірина Краюшкіна

На думку Ірини Краюшкіної, з року в рік підвищується кількість захворювань щитовидної залози у жінок, які, в свою чергу, призводять до погіршення функції репродуктивних органів. Важливим значенням в ситуації вагітності є і хронічний стрес. Адже на тлі стресу відбувається порушення регуляції статевих стероїдів, процесів овуляції у жінок і сперматогенезу у чоловіків. Ірина Краюшкіна зазначила, що останнім часом значно зріс в структурі безпліддя в шлюбі і чоловічий фактор.

Генеральний директор підкреслила, що наведені нею фактори значно занижені, оскільки багато подружніх пар не звертаються за медичною допомогою, або «бігають по лікарях», ніде не затримуючись надовго.

Тому можна зробити висновки, що на спад народжуваності у Кам’янському впливають такі чинники:

  • Високий показник абортів у жінок репродуктивного віку;
  • Хронічний стрес, як у жінок, так і у чоловіків, який призводить до погіршення функції репродуктивних органів;
  • Зростання кількості гінекологічних захворювань у жінок репродуктивного віку;
  • Екологічна ситуація;
  • Захворюваність новонароджених за останні 5 років підвищилася у 1,5 рази.

Невтішні перспективи

Якщо нічого не змінювати, то у подальшому народжуваність у Кам’янському і далі падатиме, причому ще більше, ніж зараз. У першу чергу, на це впливатимуть демографічні чинники.

Справа у тому, що до 90-х років жінки в Україні народжували більше двох дітей. Цього було достатньо для простого відтворення населення. Проте починаючи з 90-х років цей коефіцієнт народжуваності постійно знижувався, досягнувши мінімуму  у 1,09 (тобто, 10 жінок народжували лише 11 малюків).

За такого коефіцієнту, аби народжуваність зберігалася на одному рівні, мали б народжуватися самі дівчата. І хоча їх народжується більше половини, за коефіцієнту народжуваності близько 1,1-1,2 у майбутньому на світ з’являтиметься ще на 40% менше малюків, ніж зараз.

Населення Кам’янського швидко старітиме, і далі зменшуючи частку активного населення, що сплачує податки до місцевого бюджету та утримує пенсіонерів. Впадуть доходи в торгівлі та сфері послуг, а роботодавцям буде важче знайти працівників.

За даними, які містяться у пологовому будинку міської лікарні № 9, демографічна ситуація у нашому місті за останні 10 років погіршується. У 2011 році коефіцієнт природного приросту населення складав мінус 4, а у 2020 році – мінус 6,2 (показник по області у 2020 році складав мінус 6,7). Це означає, що показник смертності переважав над народжуваністю, тому коефіцієнти вказані з від’ємним знаком. Таким чином, демографічна криза у місті поглиблювалася з кожним роком.

При цьому показник загальної смертності за останні 10 років підвищився: 2011 року – 14,6; 2020 року – 17,1 (показник по області у 2020 році  – 17,5).

За таких тенденцій за кілька десятиліть чисельність населення Кам’янського може зменшитися нижче 200 000 мешканців.