Собака-зброя, або про відповідальність власників великих собак в Кам’янському

Собака-зброя, або про відповідальність власників великих собак в Кам’янському

Великий собака – це зброя, як переконався на власному досвіді журналіст ІА «Пильний погляд». А за зброю і шкоду, яку вона може спричинити, несе відповідальність власник собаки, нагадують професіонали.

Автор: Валентин Фіголь.

В останні 20 років в Кам’янському, та й в усій Україні, людей вбивали та калічили, переважно, собаки службових та небезпечних порід: вівчарки, стаффордширські тер’єри, пітбулі тощо. В нашому місті крайній випадок летального нападу собаки на людину – кавказький вовкодав, який жив на автостоянці, загриз на смерть літнього сторожа тієї ж автостоянки. Поліцейські випустили в пса 16 куль, поки він відпустив пошматовану здобич…

Людина, яка веде вулицею великого собаку – озброєна людина. А зброя вимагає відповідального ставлення до себе, бо створена, щоб вбивати.

За шкоду, спричинену зброєю, відповідає озброєний. Тому власники великих собак, та й взагалі собак, мають вчитись відповідально й правильно користуватись своєю зброєю.

Що собака – це зброя, на власному досвіді переконався і автор цієї публікації. Про цей досвід хочу розповісти окремо: він – ілюстрація до вищесказаного.

Взяти участь у тренуванні «Затримання порушника зі службовими собаками» мені запропонував Олександр Сторожко, директор кінологічного центру “Аміго”, президент Федерації службового собаківництва України..

Собака має бути правильно вихована і тренована – інакше потенційну небезпеку її нападу годі передбачити і відвернути, погоджується Олександр Сторожко.

Мені було відведено роль порушника. Перед тренуванням мене спорядили, як на битву: надягли захисні куртку й штани. «Це як пара десятків кіло зверху!» – зауважив О. Сторожко.

Собак, яких тренували затримувати порушника, було дві: ротвейлер та вівчарка. Тварини аж повискували з нетерплячки, обнюхуючи здалеку здобич.

Спершу відпрацьовували варіант спільних дій кінолога з собакою проти порушника, озброєного ножем. Якщо кінолог в момент собачої атаки перехопить озброєну руку – порушник не зможе пошкодити ні собаці, ні людині. Собака, шарпаючи за руку, звалить людину з ніг і, якщо кінолог її не зупинить, вчепиться в шию чи голову жертви.

Так само непросто застрелити собаку чи кінолога. Собака хапає руку зі зброєю, коли ти починаєш її піднімати. Принаймні, з відстані в 3-5 метрів, встигнути прицілитись в атакуючого собаку непросто.

Проти двох собак, які напали одночасно, навіть встояти на ногах довго не вдається. Через захисний одяг відчувається могутній тиск собачих щелеп. «Без куртки вже б кістки тріщали», – підтверджують кінологи.

«Чотири собачі атаки поспіль в захисному одязі – це така гімнастика, що ніякого фітнесу не треба», – гадав я собі, чалапаючи на другий поверх в штанях, які майже не згинались…

Собаки на тренуванні поводились доволі спокійно, слухались кінологів і відпускали «порушника» за командою. Зовсім як зброя в руках фахівця.