Про перевірки документів, блокпости, мародерство та правопорядок у Кам’янському – поради правників та правоохоронців

Про перевірки документів, блокпости, мародерство та правопорядок у Кам’янському – поради правників та правоохоронців

Правоохоронці та правники Кам’янського центру правової допомоги мають свої рекомендації про те, як мешканцям міста слід поводитись на вулиці в Кам’янському у період воєнного стану, щоб не конфліктувати з законом та силовиками.

Автор: Валентин Фіголь.

Поведінка на вулиці

Виходячи з дому, обов’язково візьміть паспорт чи ID-картку – документ, який дозволить встановити вашу особу під час перевірки, рекомендує пресофіцер військової служби правопорядку Збройних сил України Володимир Потапов.

Тримайте документи при собі, їхня відсутність може призвести до адміністративного затримання для встановлення особи (ст. 263 КУпАП) – до трьох діб.

Краще носити паперовий документ. Далеко не у всіх військових є технічна можливість верифікувати електронну версію в застосунку «Дія».

Якщо на вулиці підходить людина у військовій формі та просить документи/телефон. Що робити?

Якщо це відбувається не під час комендантської години, не на блокпосту і це не наряд поліції, то такого не повинно бути, стверджує В. Потапов.

«Не потрібно намагатися щось з’ясовувати. Краще після контакту підійти до найближчого блокпосту і повідомити про цю людину, максимально докладно її описавши», – пояснює він.

Якщо ви залишилися на вулиці після початку комендантської години – у вас мають бути документи та чіткі пояснення.

«Інакше ніч ви проведете не вдома, – попереджає В. Потапов. – Ми вже місяць живемо у стані війни. Якщо людина не хоче дорослішати самостійно – їй у цьому допоможуть військові».

Для порушників комендантської години, які мають при собі документи та не вчиняли правопорушень, не передбачено конкретної відповідальності, крім обмеження переміщення або адміністративного затримання.

Блокпост – не ресторан…

Блокпост – місце перевірки не лише автомобілістів. Тож не дивуйтеся, якщо у пішохода попросять показати документи.

Серед основних завдань блокпостів, передбачених законодавством, – виявлення коригувальників вогню, розвідників, диверсантів та ворожих груп, які намагаються прорватися у тил. Тому перевірка документів та інші дії, спрямовані на встановлення особи на блокпостах, є абсолютно законними.

Рекомендація – не користуватися мобільним телефоном на блокпосту. Навіть якщо ви просто розмовляєте і нічого не знімаєте.

«На блокпосту не знають, чи ви знімаєте або просто йдете з телефоном. І можуть виникнути запитання. Зараз запроваджено кримінальну відповідальність за знімання наших військових», – нагадує пан Потапов.

У разі агресивної поведінки, відмови надати документи для перевірки або виконати інші вказівки військових, ви, як мінімум, можете бути затримані та доставлені до відділення поліції для складання адміністративного протоколу, зауважує пресофіцер ЗСУ: «Зараз усі перебувають у напрузі, тому не слід очікувати дуже доброзичливої поведінки. Блокпост – це не ресторан, а військові – не офіціанти».

Закони воєнного часу дають право військовим забрати телефон чи автомобіль у будь-кого. Але з примусовим відчуженням майна на користь військових не все так просто. Воно можливе лише за рішенням військового командування – а це рівень не нижчий від командира частини, тож слід вимагати формального рішення.

Відчуження фіксується в акті, який підписується власником майна/його представником та уповноваженими особами військового командування та органу, який погодив рішення. Акт скріплюється печатками військового командування.

Мародерство та «мирні» злочини

Часто в ЗМІ чи соцмережах терміном «мародерство» називають будь-яку крадіжку, скоєну в цей період – чи то товару в магазинах, чи майна з домівок мирних жителів. Проте, такий термін у цих випадках вживається помилково. Що ж таке мародерство та які ще існують кримінальні правопорушення щодо заволодіння чужим майном? Консультують фахівці Кам’янського міського центру з надання безоплатної правової допомоги.

В межах українського кримінального законодавства мародерство є військовим правопорушенням, суть якого полягає у викраденні на полі бою речей поранених чи вбитих. За такі злочинні дії раніше було передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років. Законом України від 03.03.2022 № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», який набрав чинності 7 березня 2022 року, мінімальний термін позбавлення волі за такий злочин збільшено до 5 років.

Існує різниця між мародерством, крадіжкою та іншими кримінальними правопорушеннями проти власності. Ця різниця полягає в місці викрадення та у тому, в кого саме щось вкрали.

Законом № 2117-IX посилено покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за використання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи. Зміни до Кримінального кодексу України торкнулися й складу кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 185 (крадіжка), 186 (пограбування), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Ці злочини доповнилися кваліфікуючою ознакою – скоєння в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Тому відтепер за вчинення кримінальних правопорушень в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідальність стала більш жорсткою, а саме:

  • за крадіжку (таємне викрадення чужого майна) – порушнику загрожує позбавлення волі від 5 до 8 років;
  • за пограбування (відкрите викрадення чужого майна) – строк від 7 до 10 років;
  • за розбій (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства) – злочинцю загрожує не лише позбавлення волі від 8 до 15 років, а ще й конфіскація майна;
  • за вимагання (вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці) – покарання становитиме: позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна;
  • за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, – не тільки позбавлення волі від 5 до 8 років, а ще й позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Затримання та самосуд

Бійці тероборони можуть затримувати підозрілих осіб, але тільки як цивільні громадяни, в межах цивільного затримання, пояснила Олена Тімченко, пресофіцер Кам’янського райуправління поліції. Тому на блокпостах працюють поліцейські, які мають право затримувати громадян в межах Закону України «Про Національну поліцію».

Трапляється, що українці самотужки борються з мародерами та крадіями, піддаючи їх самосуду: прив’язуючи їх до електричних опор та дерев на загальний огляд, лупцюючи пасками та дрючками. Варто пам’ятати: кожен злочинець мусить понести передбачену законом відповідальність, тому таких осіб слід максимально оперативно передати до правоохоронних органів, щоб жоден з них не уник покарання.

Є низка прав і свобод людини, які не можуть бути обмежені навіть у воєнний час. Зокрема, право на повагу до гідності людини, право на житло, судовий захист, презумпцію невинуватості, право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Воєнний стан не може бути підставою для катувань, жорстокого або такого, що принижує гідність, поводження або покарання.

Якщо вам здалося, що представники силових відомств порушували ваші права, – слід скаржитися насамперед командиру підрозділу, де служить порушник.

Якщо така інформація невідома – зверніться до комендатури чи військової адміністрації. Також можна звертатися за телефоном гарячої лінії Міністерства оборони та ЗСУ: 0800 50 04 42