Про військові злочини та захист прав людини під час війни

Про військові злочини та захист прав людини під час війни

Автор: Світлана Торопчина-Агалакова, адвокат, журналіст.

Адвокати завжди ратували за правову грамотність людей, казали, що усе поруч нас пронизано різними законами, які потрібно знати для того, щоб бути сильними, обізнаними, щоб не дозволяти собою маніпулювати. У 2022 році українське суспільство швидко воєнізувалося. Майже кожну родину торкнулися військові обставини. Тому зараз важливо знати саме військові закони. Так і бачиться такий  великий біг-борд на вулицях міст: «Захисти себе – знай свої права!».

А зараз військові закони ух як швидко змінюються, так швидко, що навіть юристи-фахівці не встигають «піймати» усі юридичні новини. Відповідно, якщо коротко, то можна сказати тільки одне: «Нагадуємо, що в суспільстві є такі люди – адвокати, які знають закони та розуміють, як вам допомогти».

Однак, як свідчать практика, просвітницький досвід, ці короткі, хоча й розумні поради, є не дуже ефективними, потрібно роз’яснювати, повторювати, і тільки тоді ідея спрацьовує.

Що є дезертирством, що є відмовою від виконання наказу, самовільним залишенням військової частини, перевищенням військовим командиром влади чи службових повноважень, яка відповідальність за ухилення від військової служби? Ці та багато інших запитань військових вимагають кваліфікованої відповіді, яка грунтується на вивченні конкретних обставин конкретної справи. Кожна юридична справа індивідуальна, тому неможливо надати правильну універсальну юридичну пораду людині  щодо  її захисту – можна нашкодити неточною консультацією.

Але декілька речей слід сказати кожному, хто стикається з військовими юридичними проблемами:

  1. Шуткувати з військовими проблемами не варто, оскільки запровадження в країні воєнного стану автоматично здійснило перекваліфікацію більшості проваджень на більш “суворі” частини кожної відповідної статті Кримінального кодексу.

Наприклад, якщо до воєнного стану за дезертирство (ст.408 Кримінального кодексу України) було передбачено покарання від 2 до 5 років позбавлення волі, то зараз  – вже від 5 до 12 років (за ч.4  цієї статті).

При цьому практика свідчить: під час слідства про військові категорії кримінальних проваджень – майже завжди обирається тримання під вартою без права внесення застави.

  1. Новели воєнного часу – зміни до Кримінального процесуального кодексу, які були прийняті після початку війни, суттєво погіршили процесуальні захисні важелі і залишили для захисту людини не так багато інструментів, тому вкрай важливо не упустити та скористатися тими нормами, які ще залишились у законі. Тож роль професіоналів-адвокатів зростає.

Як правило, люди звертаються до адвоката вже тоді, коли “мені якусь підозру вручили», або «чомусь мене завтра викликають у військову прокуратуру”.Через необізнаність викликана на допит людина надає пояснення по справі, не розуміючи, що процесуально дуже шкодить собі. Зазвичай слідчі є гарними психологами, вони м’яко та ніжно допитують нічого не розуміючу людину і складають відповідний, звичайно ж, з обвинувальним підтекстом, протокол, кожне слово якого в подальшому може бути використано обвинуваченням.

При воєнних злочинах у людей складається враження, що якщо тут військові питання, то і покарання лише військові, а не кримінальні. Тому і не одразу розуміють необхідність звернення до адвоката.

  1. Немає грошей на адвоката: адвоката можна залучити БЕЗПЛАТНО.

В Україні усюди працюють Центри з надання безоплатної правової допомоги, куди можна звернутися за безплатною правовою допомогою. Єдиний всеукраїнський телефон Центру: 0-800-213-103.

У разі затримання військовослужбовця працівниками правоохоронних органів йому буде надано Центром безплатно адвоката за зверненням слідчого. Однак будь-яка затримана людина, в т.ч. військовослужбовець або його близькі родичі чи члени сім’ї  можуть самостійно звернутися за цим телефоном до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням про надання адвоката.

Зазначені центри в деяких місцях організують роботу консультаційних пунктів на виїзді. Зателефонувавши на зазначений телефон, можна дізнатися, де і як можна отримати безплатну допомогу професіонала-адвоката в цьому місті, де людина перебуває.

4. Немає адвоката, невідомо, як себе поводити та що казати на допиті, необхідно згадати гарну статтю Конституції України № 63 та послатися на неївона надає право мовчати.

5. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч.3 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України). Тому для захисту прав людини та для того, щоб «розвалити» незаконне кримінальне провадження, дуже важливо звертати увагу на докази.

Незаконними доказами будуть такі, які добуті з порушенням прав і свобод людини. Істотним порушенням закон визнає порушення права особи на захист (ненадання/несвоєчасне надання адвоката, проведення відповідних дій без адвоката  і т.п). Незаконними будуть також докази, отримані без відповідного дозволу суду (наприклад, привід людини, залучення експерта), отримані внаслідок застосування насильства, погроз, залякування у відкритій або завуальованій формі.

Докази у воєнних злочинах слід ретельно вивчати та перевіряти: рапорти, протоколи допитів, затримання людини, витяги з наказів по службі, акти перевірки ВСП (Військової служби правопорядку України).

Після повоєнних змін до кримінальних законів з’явились і обмеження щодо понятих. Тому слід переглядати відеофіксації слідчих дій, законність яких може викликати сумнів, оскільки виправити ситуацію допитом понятих можливо буде важко.

  1. Слід знати, що, окрім кримінальної, існує й адміністративна (більш, так би мовити, легка) відповідальність за військові правопорушення. Наприклад, самовільне залишення військової частини може каратися ст. 407 Кримінального кодексу України або 1720-11 Кодексу про адміністративні правопорушення: розмежування адміністративного правопорушення від злочину йде по строку – самовільне залишення військової частини тривалістю понад десять діб є складом злочину, передбаченим ст. 407 КК України, а в разі самовільного залишення частини військовослужбовцем на строк до 10 діб настає адміністративна відповідальність за ст.172-11 КУпАП.

Недбале ставлення до військової служби – це ст. 425 КК України, але існує й  адміністративна стаття – ст. 172-15 КУпАП. Недбале ставлення до військової служби є злочином, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду або тяжкі наслідки, а якщо тяжких наслідків не заподіяно, таке діяння є адміністративним правопорушенням. Тому важлива участь  та професіоналізм захисника для того, щоб не дати стороні обвинувачення кваліфікувати легкі порушення злочином.

Завдяки майстерності, грамотності адвоката, як свідчить практика, суди виносять рішення, в яких знімають обвинувачення з людини (наприклад, рішення у справі №293/12/20, в якій зазначено,що перевіривши матеріали справи, суд зробив висновок, що в цій справі поза розумним сумнівом не доведено винність військовослужбовця в умисному самовільному залишенні  без поважних причин місця служби. Окремо суд апеляційної інстанції вказав на недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, зміст якого не узгоджувався з диспозицією статті 172-11 КУпАП України); судом було закрито справу № 522/20004/19 у зв’язку з відсутністю складу правопорушення через те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення був складений без дотримання усіх процесуальних вимог.

Куди бігти та де дізнатися про таке:

– чи існує мобілізація і які її наслідки, якщо вона дійсно є,

– як оскаржити незаконне вручення повістки,

– як отримати законну відстрочку від мобілізації,

– що робити при незаконному призові на строкову службу,

– як діяти при мобілізації, що відбулась внаслідок незаконного вручення повістки,

– як здійснити законне звільнення з військової служби,

– як діяти, якщо відбулося незаконне вручення повістки,

– як довести відмінність дезертирства від самовільного залишення частини,

– правові підстави призову на строкову службу, звільнення від призову,

– що таке бронювання військовозобов’язаних і перелік категорій осіб, що підлягають бронюванню,

– як оскаржити незаконне рішення про відмову у бронюванні,

– як оскарження незаконне рішення Військо-лікарської комісії (ВЛК),

– як оскаржити притягнення військовослужбовця до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності,

– як правильно здійснити звільнення з військової служби за станом здоров’я, з інших причин? І так далі, і тому подібне.

Відповідь коротка: до адвоката. Отже, немає адвоката – немає результату.