За балачки на роботі чи у соцмережах можна опинитися за гратами

За балачки на роботі чи у соцмережах можна опинитися за гратами

Автор: Світлана Торопчина-Агалакова, адвокат.

Ледь не щодня можна прочитати новини про те, що поліція або ж СБУ відкрили кримінальне провадження чи схопили когось за звинуваченнями по частині 2 статті 436 Кримінального кодексу України. На загал звучить усе, наче, добре: притягують до відповідальності за «виправдування російської агресії» чи «глорифікацію» її учасників. Та мало хто вдається в деталі цих звинувачень, тоді як правозахисники попереджують, що не усе так просто з застосуванням цієї кримінальної статті. І часом за теревені на роботі чи у соцмережах запросто можна опинитися за гратами.

Відповідь російській пропаганді

За роки незалежності ми, українці, звикли вільно висловлюватися у нашій країні. У тому числі критикувати будь-які дії влади, політичні чи економічні процеси в країні.

Однак зараз потрібно знати, що в Кримінальному кодексі України з’явились нові статті, зокрема, такі, за якими за розмови на роботі чи в селі, у соцмережах – можна отримати до 8 років з конфіскацією. У першу чергу – за виправдовування чи підтримку російської агресії. І це стосується не тільки журналістів чи керівників засобів масової інформації, але й інших громадян.

Наприклад, у травні цього року кіберфахівці СБУ викрили діяльність киянина М., який створив мережу антиукраїнських інформаційних ресурсів. Спецслужби встановили, що акаунти у соціальних мережах та Telegram-каналах  адміністрував колишній військовий.

Харків’янину Р. прокуратура оголосила підозру через інтерв’ю для «РИА Новости», в якому він заперечував збройну агресію Росії проти України, називав це внутрішньо громадянським конфліктом, виправдовував і вихваляв окупантів.

Навіть розмови на роботі чи з односельцями можуть стати приводом для порушення кримінальної справи. Саме так сталося з мешканцем Сумщини: чоловік відкрито схвалював дії Росії проти України, в розмовах з односельцями визнавав, що дії Росії є правомірними, висловлював наміри взяти участь у збройній агресії на стороні окупантів. «Під час обшуку в нього було вилучено патрони, мапи Сумської та Брянської областей, обкладинка від документів із зображенням російського прапора, записи з номерами російських мобільних операторів, мішок з уламками частин снаряда та предмет, схожий на снаряд часів Другої світової війни».

Киянина, інженера одного з підприємств, затримано: він в Telegram поширював серед своїх колег інформаційні повідомлення, в яких виправдовував збройну агресію росії проти України, а також висловлював думки щодо правомірності дій армії окупантів по «захисту населення Донбасу». Під час обшуку були вилучені електронні носії, чоловіку оголошено про підозру за фактом виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України.

Висловлювання в заборонених «Однокласниках» також можуть стати приводом для притягнення до відповідальності. Так, вінничанина С. правоохоронцями притягнуто до кримінальної відповідальності: він був активним користувачем російської соціальної мережі «Однокласники», де поширював антиукраїнські пропагандистські матеріали.

Очевидно, що широке застосування кримінальної відповідальності за поширення російської пропаганди чи виправдовування російської агресії має на меті максимально захистити інформаційний простір України. Та попри виправдану мету, саме широке застосування кримінальної відповідальності за публічні висловлювання на роботі, серед друзів чи в соцмережах – створює правову невизначеність в ряді випадків.

Тепер «за пропаганду» можуть посадити

Мало хто знає та читав наш Кримінальний кодекс, а новели, які прибавляються в ньому  зараз, в останні часи, тим паче. Але незнання, як відомо, не звільняє від відповідальності. Тому важливо знати, що з березня 2022 р. Кримінальний кодекс України було доповнено кількома новими статтями.

Статтею 111-1 – «Колабораційна діяльність» – заборонено публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, відповідні публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Стаття підкреслює у примітці, що публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації;

Cтаттею 436-2 – «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників» встановлюються заборони та криміналізуються висловлювання, дії щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України у 2014 році, в т.ч. шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України і так інше.

Якщо ж це здійснено з використанням засобів масової інформації або службовою особою, або повторно, або організованою групою,то закон передбачив за це особливо тяжке покарання – від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно, мало хто розуміється в тому, що за надсилання будь-якої інформації в чаті вайберу, телеграму, у фейсбуці,  і т.п., за розмову серед знайомих, людина може бути притягнута до кримінальної відповідальності з загрозою позбавлення волі на термін до 8 років.

Також мало хто знає, що 22 травня 2022 р. був прийнятий Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну», яким визначені відповідні терміни та заборонені, у т.ч. через засоби масової інформації, Інтернет, пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії РФ  як держави-терориста проти України, публічне використання символіки російського воєнного тоталітарного режиму (в т.ч.латинські літери “Z”, “V”).

Не все так просто

З появою зазначених новел у Кримінальному кодексі, українські правники невтомно сперечаються щодо того, чи цими нормами порушується ряд юридичних принципів, в т.ч. правової визначеності, пропорційності; і щодо того, що одне і те саме діяння – колабораціонізм, різні форми якого не суттєво відрізняються одна від одної своєю небезпечністю для суспільства, визнаються або легко – кримінальним проступком, або особливо тяжким злочином і відповідно по-різному караються – або легко – лише позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч.ч.1 і 2 ст. 111-1 КК), або жорстко – позбавленням волі – на строк від 12 до 15 років (ч. 7 ст. 111-1 КК).

Тобто, зараз у Кримінальному кодексі наявні подібні одна до одної статті, якими криміналізовані певні діяння, ті самі або схожі формулювання, без відокремлювальних ознак, які дали б змогу правникам чітко розмежувати відповідні кримінальні правопорушення, зокрема, за правилами конкуренції статей про спеціальний і загальний склади правопорушення. На практиці це тягне за собою плутанину  в  застосуванні цих норм слідчими, прокурорами, судами.

Так, нещодавно довелося приймати участь у справі,  в який громадянина К. з Донецької області затримали та привезли до іншого міста за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого вищезазначеною ст. 111- 1 Кримінального кодексу, однак надалі прокурор не зміг довести суду суті підозри і вимушений був визнати, що звинувачення потрібно змінювати за іншою статтею.

Однак факти того, що норми закону не узгоджені між собою, що є наявні юридичні вади наспіх прийнятих кримінальних правових норм, про які сьогодні зазначають суспільству українські правники, зовсім не означає, що не існує ще одного важливого факту – факту  активності правоохоронних органів щодо затримання та передачі до суду людей, яких звинувачують за зазначеними статтями.

Тому тим, кого вже притягнули до кримінальної відповідальності, а також іншим, які не є юристами, але стикаються чи можуть стикнутися з правоохоронними органами,  надаємо короткі правові поради.

Як вберегтися від кримінальної відповідальності

1.Вкрай важливо своєчасно звернутися до адвоката.

Завдяки майстерності, грамотності адвоката, як свідчить практика, суди виносять рішення, в яких знімають безпідставні обвинувачення з людини. Тому твердження «немає адвоката – немає результату» є дуже актуальним.

Однак, як правило, люди звертаються до адвоката вже тоді, коли “мені якусь підозру вручили», або «чомусь мене завтра викликають у прокуратуру”, або коли вже людина затримана правоохоронцями.

Через необізнаність людина на допиті надає пояснення по справі, не розуміючи, що процесуально дуже шкодить собі.

Людина не одразу розуміє необхідність звернення до адвоката, тому що зазвичай слідчі є гарними психологами, вони м’яко та ніжно допитують нічого не тямущу в праві людину і складають відповідний, звичайно ж, з обвинувальним підтекстом, протокол, кожне слово якого надалі може бути використано обвинуваченням проти допитуваного.

2. Немає грошей на адвоката: адвоката можна залучити БЕЗПЛАТНО.

В Україні усюди працюють Центри з надання безоплатної правової допомоги, куди можна звернутися за безплатною правовою допомогою. Єдиний всеукраїнський телефон Центру: 0-800-213-103.

У разі затримання людини працівниками правоохоронних органів їй буде надано Центром  безплатно адвоката за зверненням слідчого. Однак, будь-яка затримана людина або його близькі родичі чи члени сім’ї  можуть самостійно звернутися за цим телефоном до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням про надання адвоката.

Зазначені центри в деяких місцях організують роботу консультаційних пунктів на виїзді. Зателефонувавши на зазначений телефон, можна дізнатися, де і як можна отримати безплатну допомогу професіонала-адвоката в цьому місті, де людина перебуває.

3. Немає адвоката, невідомо, як себе поводити та що казати на допиті, необхідно згадати гарну статтю Конституції України63 та послатися на неї – вона надає право мовчати. Надалі, коли адвоката буде залучено до справи, можна визначити відповідну правильну позицію: чи мовчати, чи розмовляти.

4. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч.3 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України). Тому для захисту прав людини та для того, щоб «розвалити» незаконне кримінальне провадження, дуже важливо звертати увагу на докази.

Незаконними доказами будуть докази, які добуті з порушенням прав і свобод людини. Істотним порушенням закон визнає порушення права особи на захист (ненадання/несвоєчасне надання адвоката, проведення відповідних дій без адвоката  і т.п ). Незаконними будуть також докази, отримані без відповідного дозволу суду (наприклад, привід людини, залучення експерта), отримані внаслідок застосування насильства, погроз, залякування у відкритій або завуальованій формі.

Зараз закони швидко змінюються, так швидко, що не тільки звичайні люди-неюристи, а навіть юристи-фахівці не встигають піймати усі юридичні новини. Відповідно, краще відразу звертатися за допомогою до адвоката, і не втрачати час.

Публікація підготовлена у рамках спільного проєкту «Повернути втрачені голоси» за підтримки фонду «Відкрита демократія» (Великобританія) та Національної спілки журналістів України.

Мета проєкту – надання людям платформи для обговорення актуальних питань сьогодення.

Фонд «Відкрита демократія» та НСЖУ можуть не поділяти думки авторів чи людей, що висловлюються в підготовлених за проєктом публікаціях, та мати власні стандарти підготовки таких матеріалів.