Українські депутати хочуть збільшити судові збори

Українські депутати хочуть збільшити судові збори

Автор: Валентин Фіголь.

Народні депутати зареєстрували 19 вересня законопроєкт про збільшення ставок судових зборів. Це вимушений крок через загрозу недофінансування судів, стверджують автори проєкту.

Судам в Україні в наступному році загрожує критичне недофінансування. Тому слід зробити послуги доступу до правосуддя, які надають суди, дорожчими. Така логіка законопроєкту, який народні депутати-члени Комітету Верховної Ради з питань правової політики включно з його головою Денисом Масловим зареєстрували 19 вересня. Мова про законопроєкт «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо зміни мінімальної та граничної межі ставок судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів» 8047.

Бюджет судів у 2023 році урізають майже на 3 млрд грн – не вистачатиме на зарплатню, систему електронного правосуддя, ремонти приміщень судів…

Водночас, як зазначають автори законопроєкту, в Україні статтею 5 Закону «Про судовий збір» передбачено загалом 26 суб’єктів, які під час звернення до суду звільнені від сплати судового збору. При цьому продовжують з’являтися законодавчі ініціативи щодо подальшого розширення їх переліку: наприклад, нещодавно було запропоновано звільнити від судового збору Пенсійний фонд.

Якщо народні депутати вважають, що хтось із громадян України не повинен платити за доступ до правосуддя, хай зроблять так, щоб за них заплатили інші громадяни – десь така логіка в авторів законопроєкту.

Отже, запропоновано перегляд граничних ставок судового збору за подання до суду процесуальних документів.

Збільшення ставок пропонуються вельми різні. Наприклад, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою. Наразі гранична ставка за подання відповідного позову становить 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. «… може бути доцільно збільшити граничний розмір відповідної ставки з урахуванням індексу інфляції до 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», – вважають автори.

А от за подання позовної заяви майнового характеру наразі ФОПи сплачують судовий збір на рівні фізичних осіб – не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Для підприємців народні обранці вважають за доцільне «збільшити граничну ставку судового збору принаймні до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (приблизно до 100 000,00 гривень)».

Фізособам передбачається збільшити вартість доступу до правосуддя з 5 до 20 прожиткових мінімумів.

Також пропонується суттєве збільшення платні за подання скарг на рішення судів.

Від себе автор хотів би нагадати: правосуддя – це не просто послуга. Право на правосуддя – одне з фундаментальних людських, таке ж, як право на життя. Бо часто це одне і те ж.

А якщо розглядати доступ до правосуддя як послугу, то варто згадати про оцінювальну шкалу будь-якої послуги: ціна-якість. Тобто, чи відповідає ціна послуги її якості?

«Правосуддя у нас немов би є, але його немов би немає…, у нас до суду людину послати – як нах…, закони спеціально так придумані, щоб вони не працювали… , у нас закон – не мирна угода, а оголошення війни…» – це лише декотрі з висловлювань, які автор за останні 2 десятки років чув від державних та місцевих посадовців, правників та правоохоронців. Весь цей час автор писав в ЗМІ про роботу українського правосуддя. Цитати досить повно характеризують стан правової системи в Україні – якою її бачив автор напередодні повномасштабного російського вторгнення.

Сьогодні якість послуги правосуддя – це гостре питання, яке задають нам і іноземці, яким не байдужі події та доля України. Є питання до правосуддя і в українців. Можливо, колись вони будуть задані, і відповіді будуть отримані.

Пра́во на до́ступ до су́ду, як написано у Вікіпедії — це право людини, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Конституція України підтверджує право на звернення до суду для кожного громадянина.

Отже, правосуддя – це таки право людини. Таке ж, як і право на життя. Бо без справедливості – хіба це життя?