Як війна змінила життя у Кам’янському

Як війна змінила життя у Кам’янському

Ніч з 23 на 24 лютого 2022 року розділила наше життя на «до» і «після». Як Кам’янське зустріло цю війну, як волонтери й просто небайдужі городяни допомагали та продовжують допомагати нашим військовим, якими були дії та рішення міської влади та чим живе місто сьогодні – у фактах, подіях, та спогадах людей, що вже стали історією. Про це у своєму сюжеті розповідає ТРК «МІС».

З перших часів повномасштабного вторгнення агресора, Кам’янське почало активну роботу з протидії ворогу, захисту територіальної цілісності нашої держави. Наше місто стало центральним штабом оборони всього Кам’янського району.

«24 лютого, о 8 ранку я був на своєму робочому місці, а вже о 17-й годині  ми провели перше розширене засідання нашого районного штабу, де був присутній і мер Кам’янського Андрій Білоусов, всі відповідні керівники силових структур, – згадує Олег Гапіч, голова Кам’янської районної військової адміністрації. – Ми чітко проговорили питання організації обороноздатності, а саме: створення блокпостів, фортифікаційних укріплень, забезпечення матеріально-технічними засобами батальйону тероборони. Штаб працював 24 години на добу в перші два-три тижні».

Як війна змінила життя у Кам’янському - ФОТО

За словами голови Кам’янської РВА, з 24 по 26 лютого він об’їхав всі територіальні громади району, зустрівся з кожним очільником громади, щоб об’єднавшись єдиною командою, створити належний рівень обороноздатності Кам’янського району.

Окрім  очільників громад,  до штабу входили військовослужбовці, керівники великих підприємств міста, представники Служби Безпеки України, поліції та Служби надзвичайних ситуацій.

«В перші дні війни я просто жив на роботі, ще ряд моїх колег також, – розповів Володимир Ярема, начальник Кам’янського районного управління ДСНС України у Дніпропетровській області. – Із головним очільником військової адміністрації О.Гапічем, міським головою А.Білоусовим ми обговорювали питання оборони міста, питання нашого функціонування, забезпечення рятувальників паливно-мастильними матеріалами та всім необхідним. Робота такого штабу була щоденною, постійною, цілодобовою. Продовжується робота цього штабу і сьогодні».

Уже 25 лютого депутати міської ради зібралися на позачергове сесійне засідання, під час якого затвердили ряд першочергових питань стосовно захисту міста та посилення територіальної оборони.

Як війна змінила життя у Кам’янському - ФОТО

Загони територіальної оборони були створені в рекордно короткі строки, майже з нуля.

Як згадує Олександр Костенко, командир батальйону тероборони Кам’янського, який зараз разом з кам’янчанами боронить Україну на фронті, спочатку у людей його батальйону не було ні форми, ні медичного забезпечення, бронежилетів і касок. Все це, а ще багато іншого допомогла придбати влада Кам’янського й особисто мер Андрій Білоусов. В перші дні навіть не було чим годувати солдат, не було постачання з центру, бо згоріли склади. Так, завдяки злагодженій роботі міської влади було організовано постачання продуктів і їх підвіз на блокпости.

Міська влада, підприємства, бізнес та звичайні городяни об’єдналися й цілодобово працювали, щоб захистити своє місто.

«Ми всі хотіли якось допомогти нашому місту, – розповідає волонтер Юрій Винокуров. – Почали будувати  блокпости на Кулішах, на ГЕС, в районах Нового моста, залізничного переїзду. За підтримки нашого мера, облаштували блокпости бетонними блоками,  провели там освітлення, забезпечили лампами, генераторами, павербанками».

Не залишилося осторонь одне з найпотужніших підприємств міста – Каметсталь, яке надало велику допомогу закладам охорони здоров’я, а також багато зробило для забезпечення міста захисними спорудами.

За словами Дмитра Липпи, генерального директора ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» (2021-2022 рр.), у квітні й травні минулого року Каметсталь залишалася єдиним працюючим металургійним комбінатом на території  України. Попри всі складнощі, підприємству вдалося зберегти колектив та виробництво.

Окремої уваги заслуговує волонтерський рух Кам’янського. На базі міських ЦНАПів працювали великі гуманітарні хаби. Були зібрані тисячі кілограмів гуманітарної допомоги для цивільного населення та тони необхідних медикаментів для госпіталів і військових частин.

Освітяни та волонтери Кам’янського виготовили тисячі маскувальних сіток, розвантажувальних жилетів, наколінників, балаклав та кікімор для наших захисників.  Для потреб ЗСУ освітяни придбали та передали майже 20 автомобілів, багато тепловізорів та інших необхідних речей.

Активна молодь Кам’янського та спортсмени міста збирали харчові продукти й засоби гігієни для вимушених переселенців, організовували благодійні ярмарки та акції, кошти з яких направлялися на потреби Збройних сил України.

Неодноразово мер Кам’янського за свою активну допомогу військовим був відмічений подяками від різних підрозділів, бо постійно перебував та перебуває з ними на зв’язку, регулярно особисто їздить на передову, відвозячи необхідні речі та техніку. Треба зауважити, що очільник міста регулярно відвідував військових, починаючи ще з 2014 року.

«Якщо багато інших людей і втекли, мер Кам’янського постійно знаходився на робочому місці. Я його бачив кожен день, на засіданні штабів», –  розповідав про перші дні повномасштабного вторгнення ексначальник Кам’янської поліції Сергій Лукашов.

Тому трохи незграбно виглядають люди, якім дуже кортить засипати соцмережі якимись текстами про начебто відсутність мера міста у Кам’янському напочатку війни, закидати на його адресу різні непідтверджені обвинувачення, сіяти паніку та інше.  Можливо, вони вважають, що саме такими «діями» роблять для міста та країни більш значні речі, ніж ті, про які було згадано вище. Хай це буде їх вклад у майбутню перемогу, якщо на більше вони не здатні.

А Кам’янське завдяки діям городян, волонтерів, нашої активної молоді, представникам бізнесу, підприємствам та владі міста продовжує жити й розвиватися. Діти продовжують навчатися в школах по змішаній системі (Кам’янське – лідер в області з приводу організації такого процесу), спортсмени мають можливість виступати та прославляти наше місто на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. З перших днів війни усі служби міста працюють за графіком. Вперше в історії зупинялася наша ТЕЦ, але завдяки злагодженій роботі місто гідно пережило найскладніший опалювальний сезон за всю історію незалежної України.

За цей страшний час Кам’янське пережило дуже багато втрат своїх найкращих синів, прийняло  у свій теплий дім велику кількість переселенців з інших міст, втрималося завдяки людям, що й зараз продовжують працювати, допомагати, підтримувати та захищати, бо вірять в майбутнє міста, України, вірять та наближають Перемогу.