Кам’янчанам нагадали про небезпеку сказу

Навесні та влітку збільшується кількість випадків укусу людей тваринами, а також поширення такої хвороби, як сказ. Майже у 100% сказ призводить до смерті. У світі відомо лише про три випадки, коли хворобу вдалося вилікувати. Найчастіше людей кусають домашні собаки, рідше — кішки, кажани, їжаки. Розповсюджувати сказ серед тварин можуть лисиці й вовки. Як врятуватись від цієї хвороби та, де в Кам’янському можна отримати антирабічну допомогу, розповіла Юлія Пасько, лікарка-епідеміологиня ВСП «Кам’янський РВ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ».

Які тварини є переносниками сказу

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, потрібно негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки та повідомити Держпродспоживслужбу для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом 10 днів. Заражена тварина, яка не вакцинована, є вкрай небезпечною для людей — покусавши або обслинивши людину вона може занести сказ.

Сам сказ вважається невиліковним і майже у 100% призводить до смерті. У світі відомо лише про три випадки, коли хворобу вдалося вилікувати.

Найчастіше людей кусають домашні собаки, рідше — кішки, кажани, їжаки. Розповсюджувати сказ серед тварин можуть лисиці і вовки. Здавалося б, безневинні білки, яких так люблять годувати у парках діти та дорослі, є дуже небезпечними. Вони, як і їжаки, єноти та інші теплокровні тварини є переносниками сказу. Не варто також забувати про небезпеку і від польових мишей та щурів.

У весняний і літній періоди кількість випадків укусу людей тваринами, а також поширення сказу збільшується. Як пояснюють медики, після зими тварини стають агресивними, а також в них збільшується народжуваність.

Куди звертатись після укусу тварини і яка профілактика

Як зазначила епідеміологиня, у людини інкубаційний період сказу, як правило, триває від семи днів до трьох місяців, але може збільшуватися до одного чи трьох років, залежно від місця, кількості й глибини укусів, віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

У випадку укусу, обслинень чи подряпин від тварини, що заражена сказом, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.

У місті Кам`янське антирабічну допомогу надають ЛПЗ:

• КНП КМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3»;
• Амбулаторія № 1 (ПХО, введення антирабічної вакцини дорослому населенню);
• Амбулаторія № 5 (ПХО, введення антирабічної вакцини дитячому  населенню);
• Травмпункт (б-р Будівельників, 23) – цілодобово (ПХО, амбулаторне антирабічне лікування (введення вакцини, надається антирабічна допомога дорослому та дитячому населенню);
• КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (вул. В. Чорновола, 79А) – надання першої невідкладної медичної допомоги, ПХО (введення вакцини та Іg), надається  антирабічна допомога дорослому  населенню — травмпункт, відділення політравми, відділення реанімації та інтенсивної допомоги;
• вул. Слісаренка, 3 – надається антирабічна допомога дитячому населенню на базі дитячого хірургічного відділення.

Після укусу твариною, людині мають ввести антирабічну вакцину або/та (у залежності ситуації) антирабічний імуноглобулін. Перше — це ослаблена культура, що викликає вироблення власного імунітету людини, а друге — готові антитіла до сказу, які знешкоджують вірус і його вводять у разі “небезпечних” укусів.

Якщо укус нанесений в обличчя, шию, голову, верхні кінцівки, є множинні або дуже глибокі укуси, обслинення слизових оболонок тваринами, це дуже небезпечно і потрібно крім вакцинації ввести антирабічний імуноглобулін. Річ у тім, що вірус поширюється по нервових закінчення і йде так званий об’єкт периферії до центру, тобто уражається головний мозок. Якщо це трапляється, врятувати людину вже неможливо.

Для профілактики сказу також важливо:

• регулярно вакцинувати свійських тварин;
• уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами;
• не торкатися диких чи безпритульних тварин;
• не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);
• виконувати правила утримання тварин.