Українських чоловіків позбавили консульських послуг ще до того, як нові норми закону вступили в силу

Автор: Сергій Гузь.

Від учора, 23 квітня, Міністерство закордонних справ України зупинило надання консульських послуг усім чоловікам 18-60 років, що знаходяться за межами України.

«Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна» – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на своїй сторінці в соцмережі Х (колишній Твіттер).

За день до цього видання «Дзеркало тижня» опублікувало лист українського МЗС від 17 квітня 2024 року про призупинення консульських послуг для зазначеної категорії чоловіків. У листі, який підписаний першим заступником міністра МЗС України Андрієм Сибігою, міністерство посилається на пункти 6 та 16 статті 8 закону «Про правовий режим воєнного стану» для обґрунтування своїх дій. Ці пункти передбачають особливий режим в’їзду та виїзду з країни, а також заборону змінювати місце проживання без дозволу військових комісарів, та не мають жодного відношення до надання консульських послуг.

Обмеження консульських послуг для чоловіків призовного віку 18-60 років передбачено змінами до статті 20 закону «Про правовий режим воєнного стану». Вони передбачають вчинення консульських дій для чоловіків зазначеної категорії лише за наявності військово-облікових документів. Проте, ці норми вступають в силу лише з 18 травня 2024 року.

Незрозуміло, на яких правових підставах МЗС позбавило частину громадян України права отримувати консульські послуги. До них, наразі, відноситься не тільки можливість отримати новий закордонний паспорт, але й правова допомога, консульський захист, нотаріальні та інші дії.

Також незрозуміло, чому позбавили консульських послуг громадян, які не є і не були призовниками чи військовозобов’язіними, та не мають і не можуть мати військово-облікових документів. Адже ще при проходженні відповідного законопроекту через Верховну Раду його юридичне управління зазначало, що «громадяни, у тому числі, чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не поставлені на військовий облік призовника (наприклад, у зв’язку з непридатністю до військової служби, адже на облік призовників особи ставляться після проходження медичного огляду), не повинні мати військово-облікових документів, і на них не поширюються обов’язки призовників, військовозобов’язаних, резервістів.

Згідно зі статтею 5 Віденської конвенції про консульські зносини, що набрала чинності для України з 27 травня 1989 року, до консульських функцій належить захист громадян (фізичних та юридичних осіб) у межах, що допускаються міжнародним правом. Тобто наведеними положеннями законопроекту можуть звужуватися права громадян України на консульський захист та встановлюватися обмеження за ознаками статі, що не допускається статтями 22 і 24 Конституції України».

Крім того, слід звернути увагу на наслідки, які дії міністерства можуть мати у перспективі переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Наша країна вже має статус кандидата на вступ до ЄС і зараз повинна привести у відповідність до норм ЄС своє внутрішнє законодавство. І тут варто взяти до уваги, що відповідно до Хартії основоположних прав Європейського Союзу консульський захист – це право громадянина Європейського Союзу. Ба більше, відповідно до статті 46 цієї Хартії, громадянин ЄС може звернутися в третій країні до будь якої консульської установи країни ЄС по захист цього права. Тож позбавлення частини громадян України права на консульський захист є прямим порушенням Хартії основоположних прав Європейського Союзу.

Прикметно, що лист МЗС України був підписаний першим заступником міністра Андрієм Сибігою лише через 5 днів після призначення на цю посаду. До цього він працював заступником керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Хоча лист був направлений до консульських установ ще 17 квітня, міністерство не коментувало його майже тиждень, аж поки він не був оприлюднений 22 квітня на сайті видання «Дзеркало тижня».