«Мамо, я ж не хочу потрапити у твоє дитинство!»

Авторка: Ірина Уварова.

У соцмережах набувають небувалої популярності ролики з маленькою розумницею – трирічною Інною Пилипюк – здебільшого це діалоги з її мамою. Там такий сюжет: мама намагається виховувати охайність, розповідаючи про своє дитинство. «У мене були дві спідниці й лише два платтячка, то бабуся мене завжди сварила, коли я бруднила одяг». «Тоді ти дуже сумувала?» – питає сучасне дівча. – А як же! – Але ж сварити – не метод, треба знаходити ключик до кожного, розмовляти серцем, навіщо ж дитину примушувати сумувати? – А от якби у тебе були лише дві спіднички? – Мамо, та я ж не хочу потрапити у твоє дитинство!

Нарешті з’явилося покоління, що не ностальгує за справжнім морозивом і радянським дитинством. Давно мріяла побачити (почути) щось подібне до наведеного діалогу. Точних, влучних визначень вустами немовляти. Не треба їм у наше дитинство…

Для аргументації згодився випадок: знайома безжально викидала книжковий непотріб, куди потрапило одне з ранніх видань радянського «Домознавства» (“Домоводства”). Отут господиня замислилася, бо книжка є фамільним скарбом, була добута ціною неймовірних зусиль, — то чи не залишити для історії? Залишити! І лише для історії…

Свого часу «Домознавство» було страшним дефіцитом (а що не було?), але вважалося так: кожна порядна родина або має бабусю, яка вміє усе і перебуває на заслуженому відпочинку; або володіє книжкою «Домознавство». У багатьох, на щастя, було і те, і інше. Наскільки пам’ятаю, над переважною більшістю розділів цього дефіцитного видання, ми весело сміялися завжди, навіть разом з батьками. Бо панацеєю від усіх хвороб, негараздів, нещасних випадків у побуті (до яких, зокрема, були включені опіки вапном, забої від кінського або коров’ячого копита, отруєння невідомими травами тощо) – були горілка, глина, гас (керосин) і провідний, «сучасний» засіб – «Тройной одеколон». А вже методи виховання. Зразки поведінки за столом і у товаристві – то були шедеври на всі часи! Це перше, що впадало в очі. А якщо до старого «Домознавства» придивитися уважніше, то воно зовсім не смішне – крізь усе, понад усе – бідність. Моральна, соціальна, побутова…

І не хитрою була «голь на видумки», а вбогою. До речі, спробувала для економії зусиль, щоб не передруковувати фрагменти вручну, віднайти старе «Домоводство» в інеті, аж ні! На чорта здалося кому в Україні, але за «поребриком» від нього у захваті: «Как бы далеко не шагнул прогресс, многие из нас до сих пор следуют советам бабушек, обустраивая быт, укрепляя здоровье, ухаживая за внешностью. Советы и рекомендации, приведенные в этой книге, знакомы практически каждому человеку, чье детство пришлось на советские годы. Мы до сих пор делаем маски для лица из овсянки, снимаем похмелье рассолом и лечим простуду малиновым чаем. И это не случайно. В составлении книги принимали участие советские доктора наук и профессора, всего 28 ученых. Кто сейчас знает, как надо варить несвежее мясо, чтобы оно было вкусным? Или что масло и маргарин без холодильника нельзя хранить в прозрачной посуде? Самая откровенная фраза, которая там есть, это «Культурная женщина не оденет купленное в магазине белье, пока его не выстирает и не прогладит горячим утюгом».

Розумієте, це свіжі рекомендації! 28 учених радять, як варити несвіже м’ясо і зберігати масло без холодильника.

Далі – без коментарів (там, де не могла втриматися – у дужках) – фрагменти «Домоводства», які, комусь потрібні «до сих пор»:

Як поводитися в товаристві. Господарка дому повинна одягатися як найскромніше; погано, якщо вона, навіть коли відзначається день її народження або річниця одруження, намагається одягтися в найдорожче і найкраще плаття. Бо ж господині не слід притлумлювати своїм костюмом і прикрасами гостей, навпаки, своїм скромним вбранням вона повинна створювати для гостей обстановку простоти («Хімко, — вогню, така простота в хаті»)… Діти, якщо вони перебувають у товаристві разом з дорослими, можуть бути одягнуті: дівчатка – у святкову шкільну форму з білим фартухом, а хлопчики – в кітелі. Не страшно, якщо у когось з гостей костюм потертий або підлатаний, важливо щоб він був до лиця… Треба привчитися не примружувати очей, не сміятися без причини, не кидатися до подруг на шию, не дивитися раз по раз у ручне люстерко і поправляти то зачіску, то комірець, то брошку.

Ніколи не треба власну нестриманість відносити до «звичаїв». Усякі бувають «звичаї». Є, наприклад, звичай розбивати бокали під час тосту за молодих. Але чи треба додержувати такого звичаю? Одна дівчина побила чималу кількість посуду на весіллі своєї подруги, наївно переконана, що робить якнайкраще, супроводжуючи до того ж свої дії вищанням.

Деякі правила поведінки в громадських місцях, які вважалися раніше важливими (наприклад, вважалося непристойним, коли дівчина виходила на вулицю сама, не в супроводі старших), відкинуті як такі, що не відповідають новим соціальним умовам і стилю сучасного життя. Але. На вулиці не рекомендується розмовляти на інтимні або родинні теми, щоб не привертати мимо волі уваги інших до особистих справ і суперечок… … Неприємне враження справляють діти, які мляво, з бридливим виразом копаються, тягають виделку у покладеній на тарілці страві або виловлюють небажані їм кусочки й розкладають їх по краях тарілки у вигляді сміттєвого бордюру. Діти старшого віку, підлітки беруть закуски, фрукти та інші страви що є на столі, додержуючи таких правил: 1) не брати першими, а чекати, коли візьме спочатку хто-небудь з дорослих; 2) не брати собі кращі куски, найбільш стиглі й великі плоди, залишаючи іншим те, що гірше; брати підряд те, що лежить ближче».

Вибране із кулінарних рецептів. Радянські «тонкощі»: «найбільш розповсюдженою серед жирів є конопляна олія. Вона смачна і поживна, але має неприємний запах та присмак. Цього легко позбутися. Треба взяти на пляшку олії п’ять голівок цибулі, нашаткувати, змішати з олією і довести до кипіння у каструлі 5-6 разів, щоразу знімаючи з вогню. Кухонні маргарини рекомендується ароматизувати підсмажуванням в них моркви. Масло, яке починає тхнути, перетопіть, поклавши до нього шматочок хліба. Для того, щоб надати тваринному салу смаку масла, розріжте його на невеличкі кусочки, покладіть у каструлю і залийте молоком. Коли молоко прокипить, розтоплений жир треба процідити.

… Якщо м’ясо несвіже і має неприємний запах, треба при варінні його покласти 1-2 кусочки деревного вугілля. Через 2-3 години вугілля виймають. Якщо у господарстві немає погреба, м’ясо зберігають, загорнувши його у мокрий рушник і поклавши у глиняний посуд. М’ясо добре зберігається без холодильника 4-5 днів, якщо його опустити в кисле молоко.

Щоб довідатись, чи не розбавлене молоко, опустіть у нього в’язальний гачок. Якщо молоко незбиране, жирне, на гачку залишаться краплі молока, якщо воно розбавлене, гачок буде чистий».

Виховання. «В центрі виховної роботи партія ставить розвиток комуністичного ставлення до праці… Корисна праця викликає в дітей велике моральне вдоволення, створює життєрадісний настрій… Великий виховний вплив на дітей матимуть бесіди батьків про наукові, технічні, трудові досягнення народу. Дітей потрібно знайомити з кіножурналами «Новини техніки» і «Новини сільського господарства».

Що мають вміти діти у віці 10-12 років: варити чищену картоплю та в мундирах, вирощувати зелену цибулю, заготовляти трав’яні віники, чистити й сушити валянки, вибивати й очищати щіткою матраци; утеплювати кімнати (законопачувати вікна), правильно сушити випрану білизну на сонці, в холодку і на морозі, добирати латки для штопання, виготовляти устілки для утеплення ніг, мити відра і діжки для води, топити піч (це 1968 рік!). У віці 15-16 років – уміти розпилювати дрова, зважувати торф, визначати сорт і якість вугілля; прати свій одяг, розводячи синьку і крохмаль, носити воду для прання, прати на річці, чистити килими віником, дезінфікувати вбиральні, робити дрібний ремонт взуття, самостійно купувати продукти та готувати обід для сім’ї».

«Трапляються випадки, коли батько чи мати не виходять на роботу в колгосп або на підприємство, а дітям наказують сказати, коли хто спитає, що вони хворі. Все це виховує фальш та неправдивість у дітей. … Слухняність не може ґрунтуватись на почуттях страху та побоювання кари. Діти повинні розуміти необхідність того, що від них вимагають дорослі, і вміти відмовлятися від своїх бажань. Велика проблема – уперті діти, вони часто, навіть усвідомлюючи помилковість своїх вчинків, все ж роблять по-своєму. Доцільно іноді давати спокій такій дитині. Не рідко буває, що дитина вперто відмовляється їсти. Тут досить замовкнути, відвернутися від неї, треба сховати їжу або дати її іншому чи з’їсти самому, тоді іншим разом дитина вже побоїться відмовлятися. Ефективним є позбавлення дитини певної приємності – не пустити в кіно, на каток, в гості».

Бережіть своє здоров’я. Догляд за шкірою. Найкращий догляд – миття з милом у бані. Якщо немає можливості прийняти вдома ванну або душ, можна помитися в стоячий ванні, це проста і разом з цим цінна процедура. Щоб прийняти її, необхідно лише широкий металевий таз, глечик з теплою водою та мило. (Шедевр — далі!). Приймають цю ванну так: стають у таз, намилюють тіло, обливаються водою з глечика і потім витираються рушником.

Для догляду за шкірою обличчя її рекомендується мити щоденно з милом «Дитячим» чи «Яєчним». Для більш ретельного догляду готують огіркову настоянку: свіжі огірки треба почистити, потерти на тертці й залити горілкою. При сухій шкірі вживають яєчний жовток або висівки. Рекомендується суху шкіру протирати лосьйоном, який готується так: два жовтки змішують зі склянкою вершків і додають чверть склянки горілки. Боротьба зі зморшками пов’язана з поганими звичками мружити очі, морщити лоба, підіймати брови. Рекомендується слідкувати за мімікою, не кривлятися, уникати скорочень м’язів під час сміху. Рекомендуються також корисні маски для обличчя: маска з картопляної маси (накладається гарячою); маска з тіста на хлібній заквасці; маска з розвареної квасолі; дріжджова маска; маска з вівсяних пластівців та свинячого смальцю… Догляд за губами. У деяких людей від холоду, вітру, а також звички облизувати губи, вони можуть лущитися і тріскатися. У таких випадках губи слід змащувати вершками та свіжим вершковим маслом».

Перша допомога при нещасних випадках. При опіках рота, горла стравоходу гарячою водою, потрібно багато пити холодної води, мильної води та ковтати попіл, змішаний з водою».  

І на останок про «до сих пор»: «Виховуйте у дітей скромність. Прикладом скромної людини був Ленін і батькам необхідно частіше розповідати дітям про скромність Леніна. Таких батьків діти люблять, шанують і вчаться у них ідейності й принциповості. Безідейні батьки, які дбають лише про свій добробут, не можуть виховувати у дітей високого почуття скромності»…

…Півстоліття тому написано Павлом Глазовим: «— Я читала, — каже жінка,
в свіжому журналі: В нас на душу припадає по дві тонни сталі. Чоловік зітхнув: — Спасибі, шо сказала, пташко. Буду знати, чому в мене на душі так важко»…