В Україні в порівнянні з минулим роком вдвічі зменшилась кількість вишів з високим ступенем ризику

Перелік українських вишів за ступенем ризику станом на 2024/2025 навчальний рік оприлюднила Державна служба якості освіти. Серед критеріїв для визначення ступеня ризику – кількість порушень законодавства та неакредитованих програм. У ДСЯО зазначили, що йдеться не про якість освіти, а про складність управління університетом.Цього року 14 вишів (5%) отримали статус “високого ризику”, торік таких було вдвічі більше – 28 (10%).

У відомстві пояснили, що ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу, однак на час війни вони призупинені.За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

До вишів із високим рівнем ризику потрапили:

• Міжнародна академія екології та медицини (Київ);
• Східноєвропейський слов’янський університет (Ужгород);
• Дніпровська академія музики (Дніпро);
• Академія кіно та нових медіа (Київ);
• Бердянський університет менеджменту і бізнесу (Бердянськ);
• Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв);
• Інститут психології і підприємництва (Київ);
• Міжнародний університет (Київ);
• Київський університет права НАН України (Київ);
• Харківська державна академія фізичної культури (Харків);
• Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг);
• Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси);
• Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса);
• Академія морських наук та інновацій (Миколаїв).

Всього цьогоріч до рейтингу потрапили 289 закладів вищої освіти. 14 вишів віднесли до високого ступеня ризику (5%), 142 – до середнього (49%) та 133 – до незначного (46%).

Серед критеріїв оцінки:

• кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
• кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.

Минулого року статистика була гіршою: 28 вишів мали високий ступінь ризику (10%), 186 – середній (64%) та 76 – незначний (26%).