Державна програма лікування безпліддя: як отримати допомогу

Державна програма лікування безпліддя: як отримати допомогу

В Україні діють державні програми щодо безплатного лікування безпліддя, яке є викликом для багатьох сімей. Пари, які стикнулись з цією проблемою, можуть скористатись сучасними методами діагностики та лікування. Хто може отримати допомогу та що для цього потрібно зробити, розповіли в ГО «Пацієнти України».

З чого почати

Перший крок — звернутися до лікаря акушера-гінеколога. Він проведе необхідні обстеження та визначить, чи є показання до екстракорпорального запліднення (ЕКО). За потреби лікар скерує вас на консультацію до суміжних спеціалістів.

Наступний етап — дообстеження та лікування. Може знадобитися стаціонарне лікування або додаткові аналізи. Якщо так, лікар випише скерування, з яким ви зможете звернутися до спеціаліста.

Консиліум лікарів та рішення. Після дообстеження ваш випадок розглядатиме мультидисциплінарний консиліум лікарів. Вони визначать, чи є підстави для лікування безпліддя та чи немає протипоказань.

Якщо рішення позитивне, ви можете безоплатно отримати один повний цикл лікування на рік, якщо вагітність настала. Якщо ні — другий цикл (повний або частковий) також буде безоплатним.

«Важливо: на момент початку циклу ваш вік має бути не більше ніж 40 років», – зазначили експерти.

Які медичні послуги безоплатні:

  • Проведення контрольованої медикаментозної стимуляції яєчників у жінки, яка підлягає лікуванню за допомогою ДРТ;
  • Проведення аспірації вмісту фолікулів яєчників під контролем ультразвукового дослідження та пошук ооцитів у фолікулярній рідині жінки, яка підлягає лікуванню за допомогою ДРТ;
  • Знеболення етапу трансвагінальної аспірації фолікулів яєчників, консультація анестезіолога;
  • Отримання сперми від чоловіка жінки, яка має показання до лікування безпліддя за допомогою ДРТ, а також спеціальна обробка сперми та підготовка її до запліднення;
  • Здійснення етапу запліднення яйцеклітин у тому числі шляхом ін’єкції сперміїв в цитоплазму ооцитів та культивування отриманих ембріонів;
  • Ембріотрансфер;
  • Контроль за станом жінки до настання вагітності;
  • Ультразвукове дослідження органів малого таза пацієнтки;
  • Вибір схеми стимуляції, лікарських засобів, корекція їх доз з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки, результатів клінічного, ультразвукового обстеження та моніторингу;
  • Забезпечення лікарськими засобами для проведення всіх етапів циклу ДРТ;
  • Преімплантаційна медико-генетична діагностика ембріона за медичними показаннями.