Схожість у роботі мозку й однакова реакція на ті чи інші моменти життя: як ми знаходимо друзів

Схожість у роботі мозку й однакова реакція на ті чи інші моменти життя: як ми знаходимо друзів

Спільні інтереси, симпатія чи навпаки неприязнь до чогось, якість життєві обставини, тривале перебування разом, наприклад, на роботі – всі речі допомагають нам обрати зі свого оточення тих, кого потім ми можемо назвати друзями. Нещодавні дослідження вчених показали, що є ще дна дуже важлива причина – схожість у роботі окремих ділянок головного мозку.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Human Behaviour, пише MedicalXpress.

Науковці провели експеримент за участю понад 40 аспірантів, які невдовзі мали навчатись разом. До моменту їхнього знайомства дослідники показали кожному з учасників низку відео про науку, їжу, спорт, навколишнє середовище та соціальні події, та паралельно просканували їхній мозок, щоб прослідкувати, як він реагує на ці ролики.

Загалом дослідники проаналізували 214 ділянок мозку, які, зокрема, відповідальні за наші емоції.

Через два місяці учасників попросили пройти онлайн-опитування щодо того, хто з ким подружився. За шість місяців анкетування повторили.

Виявилось, що люди, мозок яких реагував майже аналогічно на переглянуті відеозаписи, стали найближчими друзями. У них було чимало схожостей в активності орбітофронтальної кори – це частина головного мозку, що відповідає за прийняття соціальних рішень.

Натомість ті, хто так і не зблизився, мали несхожі реакції.

“Дружні стосунки, що виникають пізніше та є тривалішими, можуть ґрунтуватися на глибшій міжособистісній сумісності завдяки нейронній схожості.

Подібність в тому, як люди інтерпретують, сприймають та емоційно реагують на своє оточення, є передвісниками майбутньої дружби та підвищеної соціальної близькості”, – підсумовують дослідники.