Пам’яті відомого краєзнавця Володимира Мороза
21 листопада 2025 р. пішов із життя Заслужений працівник культури України Володимир Степанович Мороз, найстаріший у Дніпрі краєзнавець та книжковий колекціонер. Володимир Мороз присвятив дослідженням Дніпропетровського краю 11 книг та кілька сотень публікацій. До кінця життя Володимир Степанович не припиняв працювати – остання його стаття вийшла вже цього року в альманаху “Дніпровський книжник”.
Володимир Степанович народився на Поділлі, і до Дніпропетровська вперше потрапив у 1969 році за розподілом, після випуску із Сільськогосподарської академії у Києві. Згодом працював у органах внутрішніх справ. Саме в частих відрядженнях по області прийшов інтерес до краєзнавства – за власними словами, він не пропускав жодного музею, бібліотеки, книгарні; розпитував місцевих жителів про історію, значення топонімів, історичні місця. Але, не задовольняючись почутими розповідями, під час легендарними та фантастичними, після повернення не лінувався докопуватися до істини, порівнюючи усні перекази з книгами та архівними джерелами. Так народжувалися перші з понад чотирьохсот краєзнавчих нарисів.
Іноді висновки автора були досить сміливими та неортодоксальними: Володимир Мороз спростовував широко поширену думку про обов’язкову безшлюбність серед запорожців («Жінка на Запоріжжі»), і був переконаний, що саме на території Дніпра будувалися перші кораблі Чорноморського флоту («Лоцманські кораблі»).
До кінця життя Володимир Степанович не припиняв працювати – остання його стаття вийшла вже цього року в альманаху “Дніпровський книжник”. Ці спогади цінні тим, що, як справжній інтелігент, Володимир Степанович зберігав пам’ять не лише про себе, свої колекції та свою епоху, а й своїх попередників — покоління учасників Громадянської та Вітчизняної війни, книжників перших радянських десятиліть, місця їх зборів, забуті вже традиції «трактувань» та книжкових обмінів.
Вибрана бібліографія В. С. Мороза
«Слідами архіву Запорізької січі»
«Жінка на Запоріжжі»
«Топонімія Дніпропетровщини» (в соавторстве с М. Богомазом).
«Очерки истории Екатеринослава: а так ли это было» (в соавторстве с Г. Большаковым и В. Гуляевым). – Д., 200
«Козак незнаний: міфи, події, люди»: Д., Ліра, 2021