Гості з минулого прогулялись історичним центром Кам’янського

Костюмовану вуличну виставу влаштували спільно актори музично-драматичного театру та місцеві краєзнавці вдень 24 квітня.

Автор: Валентин Фіголь.

Люди, одягнуті за модою кінця 19 — початку 20 століть, йшли вулицями історичного центру Кам’янського поряд зі звичайними пішоходами, оточені юрбою зацікавлених глядачів. Персонажі з минулого – іноземні капіталісти з дамами, молоді інженери, артисти та вуличні торговці, розмовляли про своє, займались своїми справами, не зважаючи на сучасну публіку.

Так проходила презентація історико-туристичного маршруту, який Кам’янське хоче запропонувати на український конкурс туристичних маршрутів. Конкурс має сприяти розвитку туризму в населених пунктах, пояснила Наталія Буланова, директор музею історії Кам’янського. В нашому місті потенційним туристам вирішили показувати театральну виставу під час прогулянки старими вулицями.

Маршрут почався на Соборному майдані. Тут глядачам вуличні продавці газет пропонували зразки тогочасної місцевої преси. Потім повз Свято-Миколаївський собор, який за часів СРСР побував музеєм, і рушили до майдану Ясюковича. Дорогою екскурсантів розважали актори театру сценками з життя кам’янчан більш як 100-річної давнини, а екскурсоводи розповідали, чим було славетне наше місто в часи своєї юності. Згадали, наприклад, художника Роберта Лісовського – автора логотипів міжнародного скаутського руху та німецької авіакомпанії «Люфтганза». Нагадали, що елітою серед кам’янчан були іноземці – менеджмент Південно-російського металургійного товариства.

Театралізована хода зупинилась біля будівлі заводоуправління ДМК. Тут екскурсанти почули, що завод у 1913 році вважався найбільшим металургійним підприємством півдня Російської імперії. На заводі працювали приблизно 14 тисяч робітників. Середня зарплатня на підприємстві складала 40 рублів, що еквівалентні сьогоднішнім 33 тисячам гривень. Але життя робітників не було легким: жили в бараках по півтора десятки мешканців в кімнаті, начальство штрафувало за найменшу похибку чи непослух.

Екскурсія дійшла кінцевого пункту – будівлі колишнього Інженерного клубу, де зараз є музей ДМК. Тут глядачі побачили театралізовану сценку з привітаннями на адресу адміністрації металургійного заводу від мешканців Кам’янського. Їм дякували за допомогу в будівництві церкви, гімназії, різних культурних об’єктів.

Захід завершився танцювальним номером, який символізував народження металу з вогню.

Люди, здебільшого молоді, розходились, жваво обговорюючи враження, дякували артистам, які були не на сцені, а поряд, серед глядачів.