Представники християнських громад Кам’янського обговорили свою соціальну місію

Представники християнських громад Кам’янського обговорили свою соціальну місію

Функціонери релігійних громад, що називають себе християнськими, зібрались сьогодні в молодіжному «МИР хабі» і обговорювали, як ще ефективніше допомагати нужденним.

Автор: Валентин Фіголь

Рятують від голоду та холоду

Ця неформальна зустріч кліриків небувала за складом. На запрошення греко-католиків відгукнулись не лише римо-католики, православні обох патріархатів, але й інші релігійні організації християнського спрямування – загалом з десяток релігійних громад. Був навіть місіонер з Мексики. Усі вони християни – з цим ніхто з присутніх не сперечався. «Отче наш» на початку зустрічі читали всі.

Зустріч присвятили соціальному служінню християнських церков. Виявляється, безхатькам та нужденним волоцюгам в Кам’янському поталанило: всі релігійні громади підгодовують тих, хто приходить поїсти. Дехто частує просто біля церкви – як католики, дехто – як протестанти, виїжджають з харчами в певні місця. Головне – людей годують. Хтось вже приходить на такі обіди регулярно, розповідали функціонери різних конфесій. Для людей буває важливим не лише їжа, а й доброзичливе спілкування, відзначали виступаючі.

Також всі християнські церкви роздають одяг, який їм жертвують парафіяни. Можна прийти й переодягтися. Це практикують деякі волоцюги, час від часу оновлюючи гардероб.

Дехто з християн намагається хоч іноді мити смердючих та брудних нужденних. Але це поки що не вдається налагодити регулярно ніякій з громад.

Соціальне служіння релігійних громад

Рятувати від голоду та холоду – не єдиний вид соціальної активності релігійних організацій. Ще вони проповідують християнство серед в’язнів та хворих. Надають благодійну допомогу інвалідам та дитячим закладам. Проводять розважальні та просвітницькі заходи – семінари з психології, наприклад.

Окремий вид – допомога жертвам залежностей. Релігійні громади мають приклади, коли під їх впливом люди позбувались залежностей – з цим ніхто з присутніх не сперечався.

Організація реабілітаційних центрів та таборів – ще один напрямок діяльності церков. Перебування в реабілітаційних центрах змінює людей на краще, повертає їх до суспільної активності, говорили клірики.

Згадали й волонтерську допомогу українській армії та добровольцям, про діяльність військових капеланів. Волонтер Юрій Нороха наголосив, що добре, коли капелани не надто наголошують на конфесійних нюансах… «Вам треба всім їхати туди, з хлопцями балакати!» – запропонував ветеран волонтерського руху Ю. Нороха панотцям.

Обмінявшись досвідом, християни переконались, що роблять багато чого схожого. Тож можна де в чому робити спільні зусилля, задекларували учасники неформальної зустрічі. Бо є ж ще церковна ієрархія, нагадав колегам панотець Роман. Попередньо клірики домовились спільно молитись про насущні нужди громади. Частіше збиратись та обговорювати громадські справи. Посилити вплив на міську владу. Створити базу даних людей, які потребують допомоги. Проводити спільні соціальні акції.