Поета і дисидента Сіренка вшанували вечором пам’яті в Кам’янському

Судячи з кількості людей, що прийшли вшанувати пам’ять поета Володимира Сіренка до музею історії міста, бути поетом та дисидентом в Кам’янському — не трендово.

Автор: Валентин Фіголь

Тісним, але теплим гуртом кам’янчани вшанували свого земляка напередодні його дня народження. Поет Володимир Сіренко народився 7 грудня 1931 року. Вечір пам’яті влаштували напередодні, бо сумнівались, чи у вихідний люди прийдуть.

Вечір, незважаючи на звичну прохолоду в музеї, був справді теплим: у гостей по щоках текли сльози, хоч майже ніхто не чхав.

Люди, які знали поета, розповідали про нього, читали вірші пана Сіренка. Він народився на берегу Азовського моря і прожив життя на берегах Дніпра.

Поет і журналіст В. Сіренко був переслідуваний радянською владою за націоналістичні погляди.

Музикант  Сергій Шаповал співав пісні на вірші поет, наприклад: «Батареї ледве гріють, пліснявіє на стіні? Пригадай і заспокойся: Ленін жив у куріні!»

Поети читали власні вірші: про поета Сіренка, про молитви за Україну, про продаж української землі.

Артистки фольклорних гуртів співали українських пісень, розповідали гуморески: про зажерливу свиню, яка хамськи об’їдала сусідів, аж поки не залізла на пасіку, де її насмерть зажалили бджоли.

Виступаючі часто називали поета пророком. «Поетів завжди не любила влада – повірте мені як історику та філософу», — нагадав поет та філософ Анатолій Вінник.

 «Я помру від палкої любові…» — писав поет Сіренко. Він помер навесні 2015 року. За рік до смерті, після церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій (відзначається 20 травня), автор останній раз розмовляв з паном Сіренко. На запитання про жертви політичних репресій поет відповів: «Яких репресій – минулих чи майбутніх? Згадайте: спочатку вбивають опозицію. Потім зачищають тих, хто вбивав опозицію, щоб не заважали грати в демократію. Потім знищують тих, хто зачищав вбивць опозиціонерів… Логіка репресій одна й та ж завжди!»

В Кам’янському є вулиця В. Сіренко (колишня Локтюхова, біля автовокзалу), де зусиллями активістів ВО «Свобода» встановлено відповідне меморіальне табло.