Об’єднання заради виживання обговорюють селяни поблизу Кам’янського

Об’єднання заради виживання обговорюють селяни поблизу Кам’янського

Жити та заробляти в селі стає дедалі важче, визнають українські селяни. Економічна ситуація, поглиблена діями влади, розгул злочинності в сільській місцевості роблять життя нестерпним – так кажуть мешканці сел  Петриківського району, з якими довелось поспілкуватись автору.

Автор: Валентин Фіголь.

Кілька фермерів та підприємців, що торгують городиною, зібрались напередодні Першотравня  поблизу Лобойківки – обговорити способи самозахисту та виживання в умовах кризи на селі. Автору дозволили бути присутнім на неформальній зустрічі за умови не згадувати прізвищ учасників. «Нам реклама не потрібна. Якщо справа наша вигорить, ми й так будемо знаменитими аж надто…» – жартують селяни.

«Карантин доконає невеликих агровиробників та торговців овочами», – резюмує ситуацію Олександр, гуртовий торговець городиною ще з 90-х.

«Є такий гуртовий ринок городини Копані – найбільший в Україні, де купляють у виробників, – розповів він. – Завжди ціни на Копанях встановлювали торговці з базарів, а торгівельні мережі підлаштовувались під них. А цього річ, через карантин, базарів фактично не було. І торгівельні мережі ставили ті закупівельні ціни, які хотіли. Наприклад, редиску днями купляли у виробника по 3 гривні за кіло, а в супермаркеті продавали її по 13 гривень… Яка може бути рентабельність у фермерів?..»

«Те, що сьогодні відбувається – фактичне знищення вітчизняного малого та середнього агровиробника», – зауважив фермер Володимир. Адже, якщо фермери не можуть продати свою продукцію – вони лишаються без грошей. Значить, не зможуть посадити нові рослини і восени не матимуть врожаю. А не буде врожаю – не буде грошей в селян. Кредитні кошти для більшості виробників надто дорогі, визнають селяни.

«Все логічно, – коментує селянин Роман дії влади щодо агробізнесу. – Одночасно давлять місцевих аграріїв та виставляють землю на продаж. Ті, хто заробляє на карантині, завтра скуплять в розорених селян землю задешево».

«І не треба буде нікуди їздити на заробітки – наймитуватимемо в себе вдома…» – цідить крізь зуби Володимир.

«А я – за ринок землі, – встряє в розмову ще один торговець. – Це навчить наших селян цінувати землю і працювати на ній. Бо дивіться: ваш сусіда по 3 норми стимуляторів в землю гатить, щоб швидше овочі росли. А потім його молода картопля стікає водою – не встигаєш продати! Таким, як він, землю не можна давати в обробку категорично!»

Економічна політика влади, політична ситуація – все це приводить до соціальної напруги в суспільстві, зазначає місцевий розумник Олег. В селах розквітає злочинність – ще одна біда місцевого населення.

Крадіжки майна селян просто вражають масштабами та нахабністю виконання.

Роман розповів історію, яка сталась торік в Лобойківці: «Дивлюсь якось, а у дворі в сусіда якісь незнайомці копирсаються. А сусіда нема вдома вже давно. Взяв я замашного дрючка і пішов до сусіда. Бачу – вони вже в ГАЗельку різного залізного причандалля наскладали цілу купу. Питаю: а що ж це ви тут робите? Один мені каже, що купив оцю хату і найняв людей, щоб порядок навести. Я гукнув сусідів і зателефонував власнику господи. Він каже, що не продавав хату. Ми викликали поліцію. І що? ГАЗель досі стоїть у поліцаїв, а по справі – ні слуху, ні духу!..»

«Крадіжки – ще півбіди. Страшно, бо нападають на фермерів прямо в господах! – загомоніли учасники зустрічі. – Вдираються, катують людей, вимагаючи віддати гроші та цінності…»

Селяни нагадують про нещодавні резонансні напади на родини фермерів. В середині квітня в Лобойківці було здійснено напад на місцевого заможного мешканця. Троє злочинців в масках, озброєних пістолетами з глушниками, застрелили собаку господаря та залізли через паркан у двір, потім увірвались до будинку. Зв’язали мешканців і били їх, вимагаючи грошей. Господар віддав кілька тисяч гривень і ювелірні прикраси. Потерпілі побиті та налякані.

Поліція повідомила наприкінці квітня про затримку в Дніпрі групи осіб,члени якої здійснювали розбійні напади на заможних селян. Недавній потерпілий з Лобойківки каже, що впізнав серед вилучених у затриманих речей прикраси, забрані в нього під час нападу.

«Це вже не вперше поліція хвалиться затриманням, а потім ми про розслідування нічого не чуємо. І результатів не бачимо, бо напади не припиняються», – резюмують селяни.

Це вже схоже не просто на серію розбійних нападів, а на системні спроби взяти мешканців під контроль – так оцінюють люди дії нападників.

Об’єднуватись заради того, щоб вижити – це гасло стає чимдалі актуальнішим, казали учасники зустрічі: «Проти системи – тільки своєю системою можна встояти!»

Об’єднання, на думку селян, перспективне в кількох напрямках. Перший – це виробнича та торгівельна кооперація. В одного селянина не вистачить сил чи грошей, щоб, наприклад, підготувати врожай для продажу за кордон. Але, зібравшись докупи (грошима і зусиллями), кілька фермерів можуть організувати перетворення врожаю на товар європейської якості. Або організувати купно власну мережу продажу сільгосппродукції – накупити кіосків, спорудити магазин тощо…

«Аби було з ким кооперуватись, – недовірливо чухають потилиці селяни. – Бо як дійде до того, щоб ділити прибутки – то дай бог не побитись!..»

Інший напрямок об’єднання – спільні заходи безпеки. Селяни обговорювали різні заходи – від обладнання доріг камерами спостереження, як в Єлізаветівці, до збройного патрулювання території. «Якщо закон у нас безсилий, – кажуть люди, – то самі собі будемо законом на своїй землі».