Зміцнювати імунітет замість безвідповідального вживання антибіотиків — рекомендують лікарі мешканцям Кам’янського

Епідемія коронавірусу ще більше загострила ситуацію з сезонним збільшенням інфекційних хвороб.

Зміцнювати та підтримувати захисні сили власного організму замість безвідповідального вживання медикаментів – так рекомендують захищатись від інфекцій фахівці Кам’янського Центру здоров’я та медицини спорту.

Автор: Валентин Фіголь.

Вийти з «глухого кута»

Лікування інфекційних захворювань антибіотиками – це глухий кут, говорили лікарі Дніпродзержинська на прес-конференції на початку століття, коли світ потерпав від «свинячого грипу». Нагадаємо, в Кам’янському на самому початку епідемії коронавірусу перша людина померла саме від «свинячого грипу».

Антибіотики не слід приймати, якщо підхопили вірус (на кшталт  SARS-CoV-2 чи грипу). Про це пише на своїй Фб-сторінці Уляна Супрун, екс-міністерка охорони здоров’я України. Антибіотики, на її думку, не універсальна зброя проти нездужання. Вони не є ефективними ні для чого іншого, окрім як для знищення бактерій.

Масове використання антибіотичних препаратів з середини минулого сторіччя дало початок ери антибіотиків в медицині. Ці лікарські засоби дали можливість лікувати бактеріальні інфекційні захворювання та рятувати мільйони життів. Однак, надмірне та нераціональне застосування антибіотиків, безрецептурний продаж, часте використання у сільському господарстві й ветеринарії, недостатня поінформованість призвели до нової загрози: мікроби почали пристосовуватись, виховуючи в себе резистентність (стійкість) до антибіотиків.

Стійкість до антибіотиків розвивається у бактерій, а не у людей чи тварин. Такі хвороби як пневмонію, туберкульоз, венеричні захворювання чи харчові інфекції лікувати стає важче.

«В усьому світі зростає кількість хворих, яких нічим лікувати, незважаючи на величезний арсенал лікарських засобів», — написано в підручнику «Фармакогнозія в медицині», рекомендованому Нацмедакадемією України.

Щоб знищувати більш живучих мікробів, люди змушені вживати все більш потужні антибіотики. Антибіотики — не безневинні пігулки, які безслідно перетравлюються організмом. Ці ліки нерідко спричиняють побічні реакції. Серед таких реакцій досить поширеними є:

  • висипи на шкірі;
  • послаблення калу, короткочасна діарея;
  • розлад шлунку, нудота;
  • грибкові (дріжджові) вагінальні інфекції або кандидоз ротової порожнини.

Часом ці реакції можуть бути дуже виснажливими та навіть загрожувати життю. Серед більш тяжких побічних ефектів антибіотиків — сильна алергічна реакція, що призводить до утрудненого дихання, набряку обличчя (губ, язика, горла ).

Саме тому лише лікар може призначати антибіотики, зваживши всю користь та ризики їхнього використання. А також бути на зв’язку з пацієнтом під час всього курсу лікування, і рекомендувати план дій в разі несприятливих реакцій.

«Безпечних медикаментів майже не існує, серед ліків близько 80% є токсичними, деякі ініціюють виникнення злоякісних новоутворень, — сказано в підручнику «Фармакогнозія в медицині». – Сила препарату має свій зворотній бік: побічна дія в багатьох новостворених засобів дорівнює, або навіть переважає позитивний терапевтичний ефект. Особливо це стосується групи антибіотиків. Подальший розвиток у цьому напрямку веде у глухий кут».

Незважаючи на перестороги фахівців, не без «допомоги» COVID-19, продажі антибіотиків зростають. Лише українці почали вживати їх у 3,5 раза частіше, ніж торік.

Захист зсередини

Як захищатись від інфекції, якщо не за допомогою медикаментів? Так, як сама природа придумала захищатись, нагадують фахівці. «У випадку інфекційного захворювання у осіб з міцним імунітетом хвороба протікає легше, і ризик ускладнень значно нижчий», — акцентує інструктор  з санітарної освіти КЗОЗ КМР «Міський медичний центр здоров’я та медицини спорту» Юлія Дон.

«Імунітет, або імунна система – це анатомо-функціональна система організму вищих тварин та людини, що виконує важливі захисні функції, підтримуючи внутрішній антигенний гомеостаз», — таке визначення дає підручник «Біологічна хімія».

Антигени – це чужорідні для людського організму хімічні сполуки, які наше тіло не може використати і безпечно видалити. Серед антигенів – мікроби та віруси.

Гомеостаз – це стабільність внутрішнього середовища організму. Хімічний склад, протікання процесів, фізіологічні параметри (температура тіла, пульс, тиск тощо) мають бути стабільними – тоді організм вважається здоровим і людина себе добре почуває.

Імунітет за допомогою різних механізмів намагається стабілізувати гомеостаз. Імунну систему організму можна уявити як правоохоронні та силові структури держави. Завдання цих структур – протидіяти ворожим агентам, які намагаються проникати на територію.

Ефективність діяльності силовиків залежить від того, наскільки вони здатні розпізнати ворожих агентів та знешкодити їх. Імунна реакція, як стверджує «Біологічна хімія», спрямована на руйнацію антигенів та їх елімінацію (виведення) з організму.

Що ж робити для того, щоб зміцнювати та підтримувати захисні сили організму, як рекомендують лікарі? Якщо перекласти їхні ж рекомендації на мову політики, то робити слід те ж саме, що для зміцнення захисних сил держави. Силовиків треба добре годувати і не виснажувати дурною роботою. Хай би займались агресорами та шпигунами – так нема коли: треба своїх зрадників ловити та ліквідувати, бо руйнують організм-державу зсередини! Зрадники – це наші звички, які лікарі називають шкідливими: нераціональне харчування, зловживання алкоголем та тютюном, брак фізичної та надмір психічної активності тощо. Імунітет на синтетичні харчові модифікатори, алкоголь чи бензол у повітрі реагують, як на антигени-ксенобіотики (з грецької – чужі до життя) – починають спецоперацію по руйнації та видаленню… Виходить, що в організмі випивохи чи ненажери завжди точаться бойові дії.

Брак руху та надмірна розумово-емоційна активність приводять до нестачі в організмі кисню. Нема кисню – нема енергії для життєдіяльності. А бойові дії вимагають постачання!

Отож, поки ми сидимо чи лежимо, переживаючи за всі біди світу – в організмі продовжується війна, а постачання бракує. Захисні сили без кисню слабшають, і організм втрачає здатність опиратись антигенам.