Різкість рухів як загроза здоров’ю мешканців Кам’янського

Рух – це життя, а фізична активність – спосіб зберегти здоров’я та підтримати захисні сили організму. Але раптово починати займатись фізкультурою небезпечно, нагадують фахівці – можна надірватись із незвички.

Автор: Валентин Фіголь.

Раптові спалахи фізичної активності у детренованих людей – несподівана загроза здоров’ю. Це сьогодні відзначають і лікарі, і масажисти-остеопати.

«Люди іноді починають раптово то бігати, то до спортзали ходити, в той час як їм цього робити категорично не можна, а спершу треба заново навчитись ходити, сидіти та лежати!» — описав проблему Олександр Волошин, автор гімнастичної системи та досвідчений мануаліст з Кам’янського.

В цілому, загрозлива картина виглядає так. Людина ніколи не тренувалась регулярно, або давно покинула такі заняття. Сидить така людина вдома, з нудьги переглядаючи відео на ютубі, де м’язисті фітнес-тренери розповідають про користь від фізичної активності. І глядач раптом спалахує ентузіазмом, і починає тренуватись згідно ютуб-рекомендацій. В результаті скоро у новачка починають боліти суглоби та м’язи, то штрикає в боці, то давить в грудях, то пече в спині… Замість очікуваного оздоровлення людина отримує проблеми, про які раніше навіть не думала.

Детренований, незвиклий до регулярних фізичних навантажень організм може по-різному реагувати на несподівану активність, зауважила Світлана Квак, лікар-фізіотерапевт Кам’янського медичного центру здоров’я та медицини спорту.

Людське тіло, нагадала лікар, створене природою так, щоб виконувати різні рухи. Якщо вести такий спосіб життя, що обмежує природню рухливість, і виконувати регулярно лише обмежені рухи, то одні тканини будуть завжди в роботі, а інші – вимушено простоювати. Отже, десь буде надмірне навантаження і м’язи, суглоби та сухожилля зношуються від перенапруги. А десь буде атрофія тканин, які замало працюють.

Незвиклість організму до фізичних навантажень називається детренованістю. Детренованість може бути і у колишнього спортсмена, який тривалий час не займається регулярно.

Організм не любить різких переходів з одного режиму в інший, нагадала лікар. І на авральні навантаження може зреагувати запаленням тканин. Під час руху кров швидше протікає судинами, кров’яний тиск збільшується. І відбувається те саме, що в теплових мережах на початку опалювального сезону, причому рветься, зазвичай, там, де тканини атрофовані тривалою бездіяльністю.

«До нас постійно звертаються жертви надмірної фізичної активності, — акцентує лікар Квак. – Молоді хлопці та дівчата, люди зрілого віку… В того після тренувань спина болить, в іншого – коліно не згинається…».

Від раптового нападу активності можуть постраждати й внутрішні органи. Перш за все – серцево-судинна система та органи дихання, які працювали в аварійному режимі. Потім – органи-фільтри, печінка та нирки, бо вони отримали авральну дозу токсичних відходів разом з венозною кров’ю та іншими рідинами організму. Як і механізми, живі організми частіше страждають саме від авральних, незвичних навантажень.

Вельми часто страждають якраз люди, які вирішили раптом почати займатись фізкультурою. Карантин завів моду на різні форми дистанційного саморозвитку, в тому числі і в царині фітнесу. Але не всі відеоуроки з інтернету однаково корисні, ба навіть безпечні, акцентує лікар-фізіотерапевт.

«Фізичне навантаження – справа суто індивідуальна, бо ж відомо, що все може бути ліками й отрутою залежно від застосування», — нагадує фахівець.

Дехто з початківців пішов би до спортклубу, але ж карантин та локдаун… Тим, хто готовий розпочати самостійні тренування, лікар-фізіотерапевт рекомендує бути уважними та відповідальними.

Початківцям лікар рекомендує найпростіші функціональні рухи, без різких ривків та навантажень: згинання-розгинання, обертання та розтягування.

Можна починати тренування лежачи – це якраз найпростіше. Так роблять діти та тварини: прокинувшись, починають качатись та потягатись…

В русі слід орієнтуватись на безпеку та комфорт. Не варто доводити навантаження до різкого болю, запаморочення в голові, задишки та нудоти – це ознаки критичного перетренування.

Перевірити дозування навантаження можна, підрахувавши пульс одразу після тренування чи ранкової руханки. Частоту пульсу слід додати до свого віку. Якщо отримана сума дорівнює або більша за 180 – це перевантаження сердцево-судинної системи.

Попри індивідуальний підхід, в будь якому виді фізичної активності працює правило: якщо тобі недобре – значить, ти щось робиш неправильно.