Перше водневе авто та перспектива «водневого прориву» в Україні
Перше водневе авто офіційно завезено Українською водневою радою та зареєстроване в Україні. В недалекому майбутньому водень в Україні може замінити природній газ, прогнозують експерти.
Автор: Валентин Фіголь.
Піонер в Україні
Завезли в Україну та сертифікували водневу машину японської марки Toyota функціонери Української водневої ради. Про це повідомив на своїй фб-сторінці Олександр Рєпкін, голова водневої ради, голова Громадської ради в Держенергоефективності.
«Вперше така автівка має українські номери! У 2019 році я пообіцяв, що це станеться, і зараз можу з гордістю представити результат», – повідомив О. Рєпкін.
Посадовець визнав, що процес сертифікації був досить складним та довготривалим. Пішло півтора місяця на отримання українських номерів. «Завдяки цьому зараз у всіх, хто забажає розмитнити водневу машину, процедура забере лише три дні!» – резюмує свої поневіряння голова Української водневої ради.
Тепер справа за поступовою розбудовою інфраструктури для водневого транспорту, зауважив О. Рєпкін, радник міністра закордонних справ з питань водневої політики: «Серед перших наших кроків буде сертифікація ще одного автомобіля та створення першої водневої заправки в Україні..»
Загалом водень — це екологічне паливо не тільки для авто, але й для поїздів і літаків.
Як зауважив пан Рєпкін, усі експерти, які наразі розробляють водневу стратегію, активно працюють над тим, аби розвинути водневу енергетику в Україні та навіть зробити країну експортером водню для Європи.
В Кам’янському водень для виробничих потреб використовували на «Азоті» – зокрема, для синтезу аміаку. Підприємство й досі виробляє аміак, тож має і водень.
Можливо, розвиток водневої енергетики – це перспектива і для хіміків, які останнім часом постійно скаржаться: через подорожчання газу росте собівартість як рідкого хлору, так і мінеральних добрив.
Історія та перспективи
Застосування водню як палива почалося ще в XIX столітті, коли французький винахідник Франсуа Ісаак де Ріваз в 1806 році розробив найперший в світі двигун внутрішнього згоряння, що споживає водневе паливо. Необхідну електричну енергію він отримував методом електролізу води. Пізніше бельгійський винахідник Жан Жозеф Етьєн Ленуар змусив самохідний екіпаж рухатися за допомогою енергії водню. Так водень і служив би людству в якості основного палива, але в 1870 році в ДВЗ стали застосовувати бензин, звівши нанівець перші досліди з водневим паливом.
Про водень згадали тільки в СРСР, в блокадному Ленінграді в кінці 1941 року. Завдяки військовому техніку Б. І. Шелищу, який запропонував використовувати водневий газ для заправки автотранспорту. Від нальотів ворожої авіації Ленінград захищався, зокрема, загороджувальними аеростатами, наповненими воднем, щоб перешкодити прицільному бомбардуванню міста.
Коли водневі аеростати спускалися на землю, їх використовували як альтернативні джерела палива. Всього лише за тиждень група техніків переобладнала на водневе паливо 600 вантажівок ГАЗ. Після війни про цей винахід в чергове забули, перейшовши знову на бензин.
В 70-ті роки фахівці українського Інституту прикладної математики заради експерименту обладнали весь автопарк інституту водневими двигунами і успішно їх використовували. Але потім експеримент заглух.
Були спроби використовувати водень як паливо для енергетики. Проекти електролізу водню з використанням електроенергії з ВДЕ тестували в Україні ще в середині 90-тих. Тоді була споруджена перша в Європі вітроводородна станція.
Це був спільний проект українських вчених і датського центру “Фолькецентр”. У ній був задіяний український електролізер і датська вітротурбіна. Отриманим воднем заправляли автомобіль.
Якщо говорити про сучасність, то в 2019 році вчені з Інституту відновлюваної енергетики НАН України, “Українська Воднева Рада” і Український інститут майбутнього презентували “Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України”.
Згідно з цим дослідженням, річний потенціал виробництва водню України в еквіваленті енергетичних одиниць становить від 340 млрд кВт-год.
Для порівняння, Україна споживає в рік близько 30 млрд кубометрів природного газу, що в еквіваленті енергетичних одиниць становить 300 млрд кВт-год.
Тобто, потенційно водень повністю може замінити споживання природного газу в Україні.
