Стратегію екологічної безпеки для України ухвалив Кабмін

Стратегію екологічної безпеки для України ухвалив Кабмін

Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Документ необхідний для виконання Україною міжнародних екологічних зобов’язань.

Автор: Валентин Фіголь.

Мета Стратегії – підвищити рівень екологічної безпеки, зменшити вплив і наслідки зміни клімату в Україні. Про прийняття документу повідомила пресслужба КМУ. Зазначається, що реалізація Стратегії спрямована на виконання Україною міжнародних зобов’язань у межах Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до наслідків глобальної зміни клімату.

Основними екологічними загрозами для України, згідно Стратегії, є:

  • значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів,
  • недосконала система державного нагляду (контролю) та моніторингу навколишнього природного середовища.
  • критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Відповідно до Стратегії найбільш вразливими до наслідків зміни клімату в Україні є такі соціально економічні сектори як: біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове господарство, прибережні території, рибне господарство, сільське господарство, грунти тощо. І саме на них буде направлена основна діяльність Уряду в рамках реалізації документу.

Міністр Роман Абрамовський зазначив, що вже є операційний план реалізації Стратегії із заходами на найближчі три роки. Реалізація стратегії здійснюватиметься за два етапи.

У результаті реалізації документу очікується:

  • зменшення рівня промислового забруднення;
  • створення ефективної системи хімічної безпеки;
  • забезпечення раціонального використання природних ресурсів;
  • досягнення “доброго” екологічного стану вод;
  • забезпечення сталого лісоуправління та підвищення адаптивної здатності лісових екосистем;
  • створення правових та економічних підстав запровадження ієрархії поводження з відходами;
  • підвищення ефективності державної системи оцінки впливу на довкілля та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду в Україні;
  • посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату;
  • стабілізація екологічної рівноваги на тимчасово окупованих територіях тощо.