Український уряд найняв британців для просування антитрудового законодавства

Український уряд найняв британців для просування антитрудового законодавства

Британський уряд може бути причетний до змін Трудового законодавства в Україні, які значно погіршать права найманих працівників та профспілок у разі схвалення парламентом. Про це повідомив сайт OpenDemocracy, розкривши документи, що підтверджують організацію кампанії по дискредитації українських профспілок, які критикують цю реформу.

«Пильний погляд» вже не раз писав про спроби уряду радикально змінити існуюче Трудове законодавство. Проте, досі вважалося, що ці новації виходять з ініціативи реформаторів в українському уряді. Нові подробиці від OpenDemocracy показують, що відбувається за кулісами цієї реформи. Пропонуємо переклад статті, зроблений представниками Атомпрофспілки України. Оригінал статті можна прочитати тут.

 

Великобританія спонсорує дерегуляцію трудових прав в Україні

Починаючи з вересня 2020 року, Великобританія фінансувала проект українського міністерства на підтримку трансформації трудового законодавства.

Комунікаційний план 2021 року, підготовлений консалтинговою агенцією з міжнародного розвитку, який позначений логотипом Британського Посольства в Києві, рекомендує міністерству наголосити, що лібералізація трудового законодавства дасть «позитивні результати» для українських працівників.

Комунікаційна стратегія, яку опублікувала Європейська Федерація працівників громадського обслуговування (EPSU), включає огляд медіа з головними коментаторами з питань лібералізації, які зазначають, що пропонована реформа не користується популярністю в українській громадськості.

З метою просування переваг лібералізації, стратегія пропонує Міністерству економіки робити публічні заяви «простіше і емоційніше» і заохочувати до цього, через кулуарні зустрічі, прихильників поза урядом.

Як заявляє EPSU, Великобританія намагається, практично, підірвати зусилля Міжнародної Організації праці та Європейської комісії, і звинувачує її в «фінансуванні пропаганди» з метою «створення клімату» антипрофспілкових настроїв в Україні.

Український уряд найняв британців для просування антитрудового законодавства - ФОТО

Джерело в уряді Великобританії повідомило, що Міністерство закордонних справ вносить свій вклад в процес реформування праці в Україні «юридичними консультаціями та технічною допомогою на основі передової міжнародної практики, а також рекомендацій поважних міжнародних організацій, таких як Міжнародна організація праці».

У січні 2020 року український уряд відмовився від рішучої спроби лібералізувати трудове законодавство та відібрати майно профспілок та їх права після суспільної реакції та протестів.

Зараз уряд подав два нових законопроєкта — №5388 та №5371, які спрямовані на часткову лібералізацію трудового законодавства.

Маючи понад три мільйони офіційно зареєстрованих нелегально працюючих громадян в Україні, уряд стверджує, що спрощена процедура найму заохотить роботодавців наймати працівників офіційно, залучати іноземні інвестиції та створювати більш гнучке бізнес середовище.

Зокрема, уряд намагається спростити процедуру найму та звільнення, запроваджуючи індивідуальні трудові контракти як основу трудових відносин на противагу колективним договорам та існуючому трудовому кодексу, і наділяє роботодавців більшими повноваженнями щодо змін умов праці.

Такі заходи, як зазначила у вересні заступник міністра економіки Світлана Глущенко, «будуть гарантувати чесні правила на ринку праці, збалансують інтереси працівників та роботодавців, і стимулюватимуть бізнес».

«Зарегульованість офіціних трудових відносин часто призводить до ситуації, коли значна частина відносин залишається у тіні», зазначила Світлана Глущенко після прийняття звконопроєкту №5388 у першому читанні в Парламенті. Міністерство економіки не відповіло на прохання прокоментувати це.

Але критики, включно з національними профспілками, Міжнародною Організацією праці, агенцією ООН стурбовані тим, що прийняття цих законів призведе до значного звуження прав працівників і не буде ніякого заохочення бізнесу на офіційне працевлаштування.

«Причина, з якої роботодавці офіційно не наймають людей на роботу, не полягає в процедурі або гнучкості. Йдеться про заощадження коштів та несплату податків», -розповів журналісту openDemocracy Василь Андрєєв, президент Профспілки будівельників та заступник Голови Федерації профспілок України (ФПУ).

Василь Андрєєв зазначив, що в той час, коли законопроєкт №5388, прийнятий в першому читанні в Парламенті, був таким собі м’яким кроком зменшити повноваження профспілок, то законопроєкт №5371 може 70-80% робочої сили вивести повністю поза межі трудового законодавства, включно з профспілками, вивести питання регулювання робочого часу, оплати тарифних ставок, а також питання охорони здоров’я та безпечних умов праці».

Георгій Сандул, юрист української неурядової організації «Трудові ініціативи» заявив, що «законопроєкти є абсолютно нелогічними в українських реаліях і не принесуть користі ні працівникам, ні бізнесу».

Він зауважив, що «навіть українські бізнесмени не зацікавлені в спрощенні найму та звільненні працівників».

Григорій Сандул сказав, що обгрунтування лібералізації, а саме надання людям офіційного працевлаштування, є слабким аргументом, бо нічого не змінилося, коли український уряд значно скоротив соціальні виплати роботодавців у 2016 році, і не було жодних доказів суттєвого збільшення кількості офіційно працюючих.

«Ці законопроєкти руйнують самі основи трудових гарантій, які ми маємо в Україні», — наголосив він.

Яка суть законопроєктів?

Відповідно до законопроєктів №5371 та №5388 трудові відносини будуть все більше визначатися трудовими контрактами, причому роботодавці та наймані працівники будуть вести переговори щодо оплати праці та умов як рівноцінні партнери.

Роль профспілок у регулюванні відносин між менеджментом та працівниками буде значно зменшена; положення, що обумовлює необхідність погодження з профспілками у випадку звільнення працівника, буде виключено.

Законопроєкт також запроваджує положення щодо так званих контрактів з нульовими годинами, тобто відбудеться зміна встановленої щомісячної оплати праці на оплату часу, коли була зроблена робота за вимогою.

Спільний проєкт Європейського Союзу та Міжнародної Організації праці « На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці» в Україні відповів критикою та надав рекомендації щодо цих законопроєктів і самої тенденції щодо лібералізації трудового законодавства в цілому.

Наприклад, щодо законопроєкту №5371, проєкт ЄС-МОП стверджує, що його положення про «паралельний і менш протекційний режим» для працівників та малих і середніх підприємств «передбачають виведення значної частини української робочої сили з-під дії загального Кодексу про працю».

З введенням поняття «за бажанням роботодавця» і можливістю роботодавця вносити односторонні зміни в «істотні терміни та умови» в індивідуальних трудових договорах, проєкт ЄС-МОП зазначив, що законопроєкт №5371 також може «порушувати міжнародні стандарти праці і суперечити «загальним принципам Європейського законодавства та практики».

Проєкт ЕС-МОП також розкритикував тенденцію України щодо лібералізації трудового законодавства за те, що вона грунтується на помилкових та упереджених припущеннях, включно з ідеєю про те, що роботодавці і працівники мають однакові переговорні позиції, і тому немає необхідності в соціальному діалозі, колективних переговорах, консультації представників працівників та роботодавців на реформованому робочому місці.

Це, на думку проекту, протирічить Директивам ЄС щодо законодавства про робоче місце, положенням щодо захисту трудових прав в Угоді про Асоціацію України з ЄС, а також Конвенціям МОП, включно з основоположною Конвенцією про право на організацію.

Починаючи з вересня 2020 року МЗС Великобританії профінансував проєкт «трансформацію трудового регулювання» в Україні з метою розробки правових та практичних інструментів та стратегій, націлених на імплементацію інклюзивних реформ у Трудовий Кодекс та відповідне законодавство, в рамках більш широкого пакету підтримки країни, включаючи військову сферу, реформування та громадянське суспільство.

Згідно з загальнодоступними документами МЗС, Великобританія здійснює фінансування дерегуляції в трудовій сфері в Україні через Фонд Good Governance (належне врядування) МЗС Великобританії, який підтримує лібералізацію, верховенство права, незалежні медіа, і антикорупційні заходи у Східній Європі та Західних Балканах.

Проте, Комунікаційний план, як зазначено, фінансується через фонд UK AID Direct, це фонд МЗС, у розмірі 150 млн фунтів стерлінгів , який управляється компанією UK development consultants Mannion Daniels, і був створений глобальною консалтинговою компанією з питань розвитку та досліджень Аbt Associates.

Abt Associates не відповіла на прохання прокоментувати це.

Фонд UK Aid Direct заявляє, що підтримує невеликі та середні організації громадянського суспільства з метою досягти сталого скорочення рівня бідності.

Частиною таких зусиль Фонд UK Aid також є фінансування організацій, які прагнуть збільшити та диверсифікувати доходи бідних громад в країнах, що розвиваються, а також підтримують вільні та справедливі умови праці.

Журналісти openDemocracy запитали Фонд UK Aid, як дерегуляція українського трудового законодавства буде сприяти «вільним та справедливим умовам праці» в країні, але відповіді не отримали.

«Що заважає розвитку українського бізнесу та економіки? В першу чергу, і це найголовніше, йдеться про корупцію, нереформовані суди, незрозуміле та ускладнене оподаткування, інфраструктурні проблеми», — Павло Прудніков, заступник Голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України.

Один за одним українські уряди намагалися змінити трудове законодавство, починаючи з 2000-х років, часто стикаючись із жорсткою незгодою з боку українських профспілок.

На думку авторів законопроєкту №5388 «ускладнені та недостатньо чіткі процедури, які потребують часу, та залишаються виключно формальними, є своєрідним стоп-сигналом для роботодавця, що хоче найняти працівника».

Разом зі стосом обов’язкових документів для кадрових служб, на думку авторів, чинне законодавство є серйозним бар’єром для ведення трудових відносин відповідно до чинного законодавства, і яке часто лякає навіть тих роботодавців, які працюють відповідно до закону.

У Комунікаційному плані наголошується, що «нелегальна зайнятість» в Україні досягла «катастрофічних масштабів».

«Співвідношення показників офіційної зайнятості до неформальної зайнятості складає 1 до 2. Трудові права щонайменше 10 мільйонів українців — не захищені законом», — йдеться в плані.

На початку 2020 року Міністерство економіки країни спробувало протягнути лібералізацію трудового законодавства. Цей законопроєкт дозволив би розірвання контрактів без поважної причини, зменшив би преміальні за понаднормовий час роботи, зобов’язав працівників розкривати будь-яку (нечітке формулювання) інформацію, яка може вплинути на виконання їх роботи, і значно розширив би масштаби використання договорів з нульовими годинами.

У відповідь українські профспілки організували громадський супротив запропонованій реформі. На тлі жорсткої критики онлайн та публічних протестів реформа була відкликана.

«Ми перемогли цю спробу (щодо лібералізації), була активна боротьба — не тільки на вулицях, але і в засобах масової інформації також, — сказав Павло Прудніков, заступник Голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, членської організації ФПУ. – Ми не звикли до позитивного висвітлення — профспілкових активістів по всьому світі звинувачують у підтримці лівих ідей і перешкоджанню розвитку бізнесу, але це питання стало вірусним».

Однак тепер парламентарі та Мінстерство економіки «змінило свою тактику» і розділило проєкт реформи 2020 року на низку менших законопроєктів, щоб спробувати ухвалити їх, — сказав Павло Прудніков. Поряд з наслідками короновірусу, цей «розподіл», за його словами, буде ускладнювати мобілізацію проти лібералізації.

«Тому ми переключились, до певної міри, на інші форми діяльності: трьохсторонніх переговорів по трудовій реформі з урядом, бізнесом і профспілками», — сказав Прудніков.

Грегорі Швартс, соціолог з питань роботи Брістольського Університету, поділяє думку. «На цей раз не буде так легко для працівників ідентифікувати питання, яке стоїть на кону», — сказав він. — На відміну від минулого року, люди не стикаються з проблемою повної відсутності пенсій».

На думку Павла Пруднікова, поки питання обгрунтування запропонованого проєкту залишається відкритим. «Що заважає українському бізнесу та економіці розвиватися? В першу чергу, і найголовніше, йдеться про корупцію, нереформовані суди, незрозуміле та ускладнене оподаткування, інфраструктурні проблеми. Але, на мій погляд, Міністерству економіки, здається, простіше переписати трудове законодавство, чим вирішувати ці проблеми».

Читайте також:

Металурги Кам’янського виступили проти урядових змін до трудового законодавства