Що мешканцям Кам’янського робити зі злістю та агресією: рекомендації фахівців
У воєнний час людям властиво відчувати ненависть, злість, біль, агресію. Як мешканцям Кам’янського скорегувати ці негативні емоції в правильне річище, не посваритись з ріднею та не нашкодити собі – резюме порад психотерапевтів, психологів, тренерів.
Автор: Валентин Фіголь.
Вплив злості на організм
Жахлива реальність викликає відповідні емоції: біль, ненависть та лють. Це нормально. Не ігноруйте, не пригнічуйте та не уникайте цих почуттів. Вони допомагають нам справитись з подіями навколо, пояснює психотерапевтка Софія Влох.
Страх, злість або гнів – типова реакція на стрес за принципом «бий або тікай».
Ця реакція запускає цілий механізм всередині організму. Наднирники виробляють гормони стресу – адреналін та кортизол. Мозок направляє кров від кишківника до м’язів. Ви одразу відчуваєте напруження. Частота серцевих скорочень збільшується, а з нею кров’яний тиск та дихання. Температура тіла підвищується, тіло пітніє.
Тобто злість має не лише емоційний аспект, але й фізичний. Тіло готується до втечі або до бою. Злість в стресовій ситуації – необхідна емоція. Вона надає нам сил та енергії діяти. Проте злість як вогонь – може як зігріти, так і обпалити. Завдання кожного з нас – не боротися з нею, а скерувати у правильне річище, наголошують психологи.
Керування гнівом
В стресовій ситуації вельми важливо вміти розпізнавати свої емоції.
Перший крок – визначити корінь злості та ваш емоційний градус. Щоб визначити його, запитайте себе:
- Що спровокувало в мене злість? Чому я її зараз відчуваю? Що було тригером?
- Як злість впливає на моє тіло? Що я відчуваю: біль, напруження?
- Що я можу зробити для себе корисного, щоб справитись з цією емоцією? Куди я можу направити свої емоції?
Пам’ятайте, хто справжній ворог. Не ваше оточення, не рідні й не друзі, які наразі поруч з вами. Не варто виливати всю злість та ненависть на них.
Спрямуйте свою злість на боротьбу з ворогами. Волонтерте, надсилайте гроші на ЗСУ, допомагайте з доставленням гуманітарної допомоги. Будь-яка робота в тилу наближає нашу країну до перемоги та допомагає використати енергію від злості.
Оскільки злість – емоція, яку ми відчуваємо на фізичному рівні, потрібно вчасно задіяти тіло. Це може бути будь-яка фізактивність: спорт, робота на землі тощо. Якщо інтенсивні тренування вам не подобаються, практикуйте техніки м’язової релаксації. Знайдіть тихе місце. Займіть зручне положення. Оберіть одну групу м’язів, наприклад, литкові.

Напружуйте їх якомога сильніше, а потім розслабляйте. Щоразу докладайте більше зусиль. Також зафіксуйте відчуття в тілі в цей момент. З часом можете змінювати групу м’язів.
Також корисними будуть техніки дихання, як рекомендує Андрій Шамардін, тренер з гімнастики цигун. Почніть з довгого вдиху та короткого видиху. Потім спробуйте дихання за схемами: вдих – 2 сек, видих – 5 сек, затримання дихання – 5 сек. Або розтягуйте вдих на 5 рахунків, а потім видих. Зробіть затримку дихання на такий самий інтервал і повторіть.
Вчасно перемикайтесь
Злість, як і радість, виснажує. Тому знайдіть час на перемикання уваги на ресурсні активності, які відновлять ваші сили. Запитайте себе: «Що може наповнити мене?». Можливо, це сон або малювання, прибирання чи тренування.
Часто причиною злості є контент, який бачимо в соцмережах та медіа.

«Ми відповідальні за те, що ми споживаємо. Тому намагайтесь максимально зменшити час, проведений в інформаційному просторі. Наприклад, плануйте гортання стрічки чи читання новин, але не робіть це перед сном. Інакше окрім злості, ви заробите безсоння», – рекомендує пані Софія.
Читання новин допомагає нам контролювати ситуацію. Проте це уявний контроль, від якого стає ще гірше: псується настрій, самопочуття, витрачається запас сил на переживання побаченого. Постинг у соцмережах допомагає відчувати залученість та співпереживання горя з іншими користувачами. Це непогано. Постіть, якщо це вам допомагає. Проте виставили допис, вийшли з соцмереж і пішли займатися іншими корисним справами.
Не тримайте злість в собі. Існує безліч методів: від розмови з близькою людиною до запису голосових повідомлень, письмового опису своїх почуттів на папері чи в нотатнику телефона. Письмо – це також ефективний спосіб розповісти про свої емоції.
Якщо відчуваєте, що не можете справитись зі злістю, зверніться до психолога. Зараз багато спеціалістів працюють безкоштовно в режимі онлайн.
Ще одне важливе правило – не дайте собі потонути у злості. Головна ознака такого стану – постійне відчуття злості, яке веде до безпорадності.
Оскільки злість – яскрава емоція, то згодом вона зміниться дуже сильною втомою. Якщо вчасно не попрацювати з емоціями, це призведе до виснаження та депресивного стану, емоційного вигоряння. Його симптоми: втрата енергії, сповільнення чи зниження когнітивної активності, негативне мислення тощо.
За даними Better Health, фізичні наслідки неконтрольованого та тривалого відчуття гніву:
- головний біль;
- проблеми з травленням та біль у животі;
- безсоння;
- гіпертонія;
- запальні захворювання шкіри.
Як уникнути конфлікту через злість
Найефективніший спосіб – розказати близьким про свої почуття: «Зараз я відчуваю злість. Мені потрібно декілька хвилин особистого простору, щоб з цим справитись».
Накопичення емоцій призведе до вибуху в будь який момент. До того ж нам часто здається, що близькі можуть здогадатися, що саме ми відчуваємо чи хочемо. Проте це не так. Важливого говорити про свої потреби. По-перше, це допоможе почуватися краще. По-друге, сприятиме домовленості з іншими.
Злість стала частиною нашого життя. Важко однозначно сказати, як будуть змінюватись наші емоції. Адже це індивідуальна справа. Проте у більшості випадків вони будуть з’являтися хвилями: тривога, злість, ейфорія, апатія і знову по колу.
«Почитали новини, побачили фотографії, відчуваєте злість? Направте енергію, яку вона вам дає, в правильне річище, щоб перемогти», – наголошує психотерапевтка С. Влох.