Що варто знати про міфи трудових відносин під час воєнного стану мешканцям Кам’янського

Що варто знати про міфи трудових відносин під час воєнного стану мешканцям Кам’янського

Навколо правового регулювання трудових відносин під час воєнного стану виникли кілька міфів. Розвіяти їх і нагадати мешканцям Кам’янського про те, що насправді написано в законодавстві, покликані роз’яснення фахівців Державної служби безоплатної правової допомоги.

 

Низку міфів щодо трудових відносин у воєнний час створив прийнятий під час воєнного стану Закон № 2136-IX, зазначають правники служби БПД.

Міф перший: роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з воєнним станом.

Насправді, зауважують правники, під час воєнного стану підстави для звільнення працівників за ініціативою роботодавця залишились незмінними. Але роботодавцю дозволено видавати наказ про звільнення у період перебування працівника на лікарняному або у відпустці. Також можна звільняти працівників без дозволу профспілки – крім звільнення функціонерів профспілки.

Під час дії воєнного стану працівник при звільненні за власною інеіціативою може не відробляти два тижні, а звільнитися одразу, якщо підприємство знаходиться в районі бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я працівника. Виняток – випадки примусового залучення працівника до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Міф другий: роботодавець може примусово відправити працівника у відпустку без збереження зарплати.

Насправді законодавчі нововведення стосуються виключно строку, на який працівник може піти у таку відпустку. У мирний час такий строк не може перевищувати 15 днів, тоді як під час воєнного стану він не є обмеженим.

Працівник може піти у таку відпустку тільки за власною ініціативою. В заяві працівник може вказати той строк відпустки, який він бажає.

Якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець може відмовити у наданні відпустки.

Міф третій: роботодавець може не сплачувати заробітну плату у зв’язку з воєнним станом.

Насправді роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату, як і в мирний час. Під час воєнного стану роботодавець лише може порушити строки виплати заробітної плати, якщо об’єктивно не може її виплатити у зв’язку з бойовими діями або іншими обставинами непереборної сили.

Міф четвертий: роботодавець у будь-який момент може призупинити дію трудового договору.

Насправді роботодавець може призупинити дію трудового договору тільки якщо виконання роботи неможливе через військову агресію проти України. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Поняття «призупинення дії трудового договору», зауважує адвокат Ігор Тетеря, є новим для українського законодавства. «Не зовсім зрозуміло, який порядок такого призупинення, повідомлення про нього та наслідки для виплати та отримання заробітної плати в результаті такого призупинення», – додає правник.

На його думку, призупинення дії трудового договору стосується виключно питань забезпечення роботою працівника та/або її виконання останнім. Тому працівник не позбавляється права на отримання заробітної плати на період призупинення дії трудового договору.

Закон № 2136-IX покладає відшкодування заробітної плати та інших виплат працівнику на час призупинення дії трудового договору на державу-агресора, нагадують правники. Роботодавець має виплачувати заробітну плату, а її відшкодування роботодавцю, у зв’язку з тим, що робота не виконувалась під час призупинення дії трудового договору, покладається на РФ, оскільки її військова агресія позбавила можливості надавати та/або виконувати роботу за трудовим договором.