Профспілки закликають владу зупинити «лібералізацію» трудових відносин до закінчення війни

Профспілки закликають владу зупинити «лібералізацію» трудових відносин до закінчення війни

Поки армія та територіальна оборона України відбивають збройну агресію Росії, в українському парламенті зроблено черговий крок щодо “десовєтізації” та “лібералізації” трудового законодавства. Так називають ухвалений у першому читанні законопроект №5371 його прихильники з числа уряду та роботодавців України. Тоді як їхні опоненти вважають чергову трудову реформу створенням рабських умов для найманих працівників під прикриттям війни. Про це пише британське видання OpenDemocracy/ «Відкрита демократія».

Новий закон, якщо його буде прийнято, торкнеться приблизно 73% усіх найманих працівників в Україні. Саме стільки українців зайнято у малому та середньому бізнесі країни.

Автор: Сергій Гузь.

Під тиском війни руйнується система трудових відносин

Законопроект №5371 про спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого та середнього бізнесу – один із серії законодавчих ініціатив уряду та парламенту у сфері трудових відносин.

Зовсім недавно у парламенті був ухвалений і набув чинності закон про трудові відносини в умовах воєнного стану. Як уже повідомляв OpenDemocracy, цей закон значно урізав можливості профспілок представляти інтереси своїх членів, ввів таке поняття, як “зупинення трудового договору” і дав право роботодавцям в односторонньому порядку призупиняти окремі положення колективних договорів.

Профспілки закликають владу зупинити «лібералізацію» трудових відносин до закінчення війни - ФОТО
Антон Горб

Антон Горб, заступник голови всеукраїнської профспілки “Нової пошти”, найбільшого приватного оператора поштових послуг в Україні, розповів, як відтоді змінилися стосунки між “Новою поштою” та працівниками компанії:

“У нас був один із найкращих роботодавців в Україні і хороший, чинний колективний договір, – розповідає Антон. – Але тепер роботодавці відвернулися від соціального діалогу. Ми думали, що через початок війни, а потім виявилося, що вони чекали на прийняття закону” .

Так, керівництво “Нової пошти” відмінило 30 пунктів колективного договору. Більшість із них стосуються взаємодії та узгодження умов праці з профспілками, але деякі торкаються й інших соціальних гарантій, таких як забезпечення працівників спецодягом, наявності медичної аптечки на робочих місцях, робочого часу та інших.

Профспілкова організація на “Новій пошті” – одна з найбільших незалежних профспілок такого роду. До початку війни в ньому було понад 11,5 тис. членів (із приблизно 30 тис. співробітників “Нової пошти”), і вони мали чинний колективний договір, підписаний ще 2016 року.

“Одним листом відправили нас подалі, а діалог перетворився на монолог”, – констатує Горб. Незважаючи на те, що Антона мобілізували до збройних сил, він, як і раніше, представляє інтереси профспілки.

У керівництві “Нової пошти” не заперечують, що після ухвалення закону трудові відносини призупинили з 1,5 тис. працівниками (за даними на кінець квітня). Це пояснили різким скороченням вантажообігу в перші дні війни (більше 50%), закриттям та руйнуванням через обстріл відділень пошти. Частину персоналу, для якого не було роботи на той момент, довелося відправити у простій. “Це офіційна процедура, і ми виплатили згідно із законодавством усю заробітну плату”, – заявив в одному з інтерв’ю операційний директор “Нової пошти” Євген Тафійчук.

Така ситуація склалася і на інших підприємствах в Україні. Так, 3 травня у відкритому листі до генерального директора “АрселорМіттал” у Кривому Розі звернулася профспілка металургів та гірників України (ПМГУ). Після набуття чинності згаданим законом на найбільшому металургійному підприємстві України без консультацій та погодження з профспілками зупинили дію пунктів колективного договору, які стосувалися не лише діяльності профспілки, а й соціальних гарантій та пільг працівників підприємства.

Громадська організація “Соціальний рух” створила на своєму сайті чорний список роботодавців, які в односторонньому порядку призупинили повністю або частково дію колективних договорів, або суттєво змінили умови праці з порушенням трудового законодавства. У цьому списку майже два десятки підприємств, включаючи Чорнобильську АЕС, “Укрзалізницю”, “Одеський припортовий завод” та Київський метрополітен.

Однак тепер українські парламентарі вирішили піти ще далі і прийняти радикальніше реформування трудового законодавства, яке розповсюджується далеко за межі воєнного часу.

“Застарілі, економічно неадекватні методи”

Формально черговий трудовий законопроект №5371 поданий від імені Галини Третьякової, голови Комітету із соціальної політики та захисту прав ветеранів, та низки інших депутатів від правлячої партії “Слуга народу”. Але за фактом його розробником став “Офіс простих рішень та результатів” екс-президента Грузії Михаїла Саакашвілі – за участю народних депутатів, асоціацій роботодавців та програми USAID “Конкурентна економіка України”, що зазначено у поданні законопроекту у парламенті.

Автори змін до законодавства у пояснювальній записці посилаються на те, що трудові відносини в Україні “досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, ухваленим ще 1971 року та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки”.

На їхню думку, малий та середній бізнес досі позбавлені сприятливих правових умов для свого розвитку, а негативні наслідки застарілих, економічно неадекватних методів держрегулювання трудових відносин в Україні відчувають не лише приватний сектор, а й державний та громадський сектори, а також усі соціальні категорії та групи інтересів”.

Весь цей комплекс заходів, як вважають прихильники законопроекту, має «десовєтізувати» трудові відносини. До “лібералізації ” цих відносин вони відносять “впровадження максимально гнучкого і вільного режиму регулювання трудових відносин “.

Під цим мається на увазі впровадження договірних трудових відносин для малого та середнього бізнесу, свобода трудового договору та “зменшення бюрократичного навантаження на трудові відносини та суб’єктів господарювання – роботодавців”.

Останнє також включає право роботодавців звільняти працівників без жодної причини, що категорично заборонено в чинному трудовому законодавстві.

“Ці новації вигідні обом сторонам, оскільки договірне регулювання може бути більш гнучким, ніж базове законодавство. Наприклад, включати певні додаткові опції та блага для найманого працівника – ці елементи трудових відносин навіть надійніші, ніж прості домовленості”, – вважає народний депутат Ганна Лічман, член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

“Це відкат у XIX століття”

У профспілках та трудових громадських організаціях ухвалення у першому читанні законопроекту №5371 оцінили інакше.

“Цей законопроект – найрадикальніший підхід до нівелювання соціального партнерства, – вважає Віталій Дудін, експерт із трудового права та представник організації “Соціальний рух”. – Держава нездатна забезпечити дотримання трудових прав, тому пропонують узаконити порушення”.

Одним із найруйнівніших пунктів нового законопроекту Віталій вважає запровадження Цивільного кодексу України у регулювання трудових відносин.

На його думку, норми Цивільного кодексу засновані на рівності сторін, тоді як у трудових відносинах така рівність мізерна, а у роботодавця завжди вигідніше становище. Цивільний кодекс передбачає штрафи за невиконання договірних відносин, чого немає у Трудовому кодексі, а також можливість у односторонньому порядку визнавати договори недійсними.

Профспілки закликають владу зупинити «лібералізацію» трудових відносин до закінчення війни - ФОТО

“Це відкат у XIX століття. Пустивши у трудову сферу норми Цивільного кодексу, ми можемо відкрити скриньку Пандори”, – упевнений Віталій Дудін.

Про те, що у працівника завжди менше впливу, ніж у роботодавця, а отже, і рівності сторін фактично немає, говорить і Георгій Сандул, юрист та експерт громадської організації “Трудові ініціативи”:

“Щоб вирівняти цей дисбаланс, якраз на міжнародному рівні (конвенції МОП та інші документи) було закріплено гарантії профспілкової роботи та колективно-трудового регулювання праці”.

На думку Георгія, основна проблема законопроекту №5371 – це запровадження так званого “договірного режиму” у трудових відносинах, який автори пропонують використати на підприємствах малого та середнього бізнесу (до 250 працівників).

“Де-факто, цей режим передбачає, що у трудовому договорі працівника може бути вписано буквально все, що завгодно, без прив’язки до загальних положень трудового законодавства. Наприклад, додаткові підстави для звільнення, матеріальної відповідальності, або навіть умови роботи по 100 годин на тиждень, – пояснює Сандул. – Саме індивідуальний трудовий договір стає основою для регулювання всіх відносин на підприємстві, чим нівелюється роль колективних договорів, і на задній план відсуваються профспілки”.

Консолідація навколо правлячої партії

Законопроект був зареєстрований у парламенті України ще у квітні минулого року, але довгий час не знаходив підтримки навіть серед самих парламентарів.

Так, проти законопроекту виступив парламентський Комітет із інтеграції з ЄС. У своєму висновку він зазначив, що проект №5371 “послаблює рівень охорони праці, звужує обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним законодавством, що суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та не відповідає праву Європейського Союзу”.

Ще у квітні цього року парламентарі не готові були підтримати законопроект, але вже у травні ситуація різко змінилася.

Цього разу за нього не голосували депутати від “Європейської солідарності” та “Батьківщини”, хоча раніше вони підтримали законопроект щодо регулювання трудових відносин під час воєнного часу.

Голосів правлячій партії, що не вистачали, дали не лише союзники по парламенту з партії “Голос” та групи “Довіра”, а й недавні члени фракції “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ). Напередодні парламент проголосував за заборону цієї партії, а в день голосування за законопроект №5371 було оголошено про розпуск фракції ОПЗЖ. Не виключено, що саме ця обставина і зробила деяких депутатів від цієї партії згідливішими з проурядовою фракцією – нині в Україні обговорюють ідею позбавлення цих депутатів парламентських повноважень.

Тепер цей законопроект поспішають підготувати до другого читання за так званою “прискореною процедурою”, поки що голосів для його затвердження достатньо.

“Якщо цей законопроект буде проголосований, то жодного захисту від свавілля при звільненні у працівників більше не буде, – вважає екс-міністр соціальної політики Андрій Рева. – Більш того, під час прийому на роботу працівнику буде запропоновано підписати трудовий договір, який дозволить роботодавцю отримати одностороннє перевагу під час його укладання та позбавити працівника будь-яких законних способів свого захисту”.

Профспілки втрачають вплив

Ключове питання в тому, чи зможуть профспілки за нинішніх воєнних умов заблокувати ухвалення законопроекту чи домогтися істотних змін перед другим читанням?

“Роль профспілок впаде ще більше, якщо цей закон ухвалять, – вважає Віталій Дудін. – Зараз, через війну, багато хто і так залишає профспілкові організації. Мені здається, у них немає вибору – тільки боротися”.

“Українські профспілки минулого року провели досить успішну кампанію проти законопроекту №5371, до них також підключилися міжнародні профспілкові об’єднання. Жорстку критику проект отримав і від Міжнародної Організації Праці. Зараз, у воєнний час, проведення акцій протесту заборонено. Втім, профспілки досить активні в медійному полі, а інформаційні кампанії зараз – один із важелів впливу на ситуацію”, – вважає Георгій Сандул.

Про можливість компромісів заявила депутат від правлячої партії Ганна Лічман.

За її словами, представники профспілок, серед яких є і народні депутати, можуть подати свої пропозиції до другого читання, бути присутніми на робочих групах та засіданнях головного комітету (мається на увазі профільний комітет із ухвалення законопроекту).

Профспілки закликають владу зупинити «лібералізацію» трудових відносин до закінчення війни - ФОТО

“Є багато способів знайти компроміс – каже депутат. – Якщо ж їх не влаштовує ухвалена редакція, то вони можуть звернутися до президента України із пропозицією застосувати право вето”.

Також вона повідомила, що депутати готові врахувати зауваження Комітету з євроінтеграції: “Деякі з них у вигляді поправок уже підготовлені для передачі до парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для розгляду у другому читанні”.

Віталій Дудін вважає, що ситуація з бажанням правлячої партії досягти вступу України до ЄС може стати козирем і в руках профспілок. “Зараз права людини, у тому числі трудові права, будуть під контролем ЄС. Тому профспілки, які мають моральну правоту в цій ситуації, оскільки їхні члени теж воюють, можуть вимагати мораторію на такі реформи в умовах воєнного часу”, – каже Дудін.

Спільний представницький орган профспілок, куди входять найбільші профспілкові об’єднання України, закликав депутатів не голосувати за законопроект №5371 у другому читанні та 18 травня звернувся з відкритим листом до парламентарів України. “Переконані, що результатом ухвалення зазначеного законопроекту стане руйнування балансу інтересів сторін трудового договору та формалізація можливостей для абсолютного диктату роботодавця стосовно працівника”, – йдеться у зверненні.

Сьогодні економіка та суспільство в Україні перебувають під надзвичайним тиском. Близько 10 мільйонів українців залишили свої будинки, багато хто змушений був поїхати закордон. Але навіть серед тих, хто залишився в Україні, сотні тисяч стикаються з безробіттям чи загрозою втратити роботу.

У цей момент ухвалення нових законів, які можуть погіршити і без того відчайдушне становище багатьох українців, видається невиправданим випробуванням. Особливо якщо врахувати, що тисячі профспілкових активістів – такі як Антон Горб – і самі опинилися на війні.

“Ми не збираємося здаватися, намагаємось відвоювати дещо, але наші стосунки з роботодавцями вже не відновити”, – каже він.