Профспілки попереджають про вади плану з відновлення України

Профспілки попереджають про вади плану з відновлення України

Декларація Лугано з повоєнного відновлення України закликає до модернізації та інвестицій, але критики кажуть, що відновлення має бути справедливим для всіх

Автор: Томас Роулі, openDemocracy

Підтримані Великобританією плани відбудови України після війни є «абсолютно марними» і не допоможуть захистити працівників, попередили керівники профспілки в країні після того, як плани були представлені цього тижня.

Вони кажуть, що плани реконструкції України повинні включати чітку роль профспілок і положення про покращення умов праці і навчання працівників. Проте профспілкові організації не були представлені на національних і міжнародних переговорах, на яких були розроблені плани, підписані 40 державами.

Луганська декларація була представлена ​​на міжнародній конференції у Швейцарії у вівторок.

Підписантами є ЄС, Великобританія та США. Документ виступає за програму реконструкції, модернізації та інвестицій для України за підтримки західних урядів і банків.

Виступаючи на заході, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що короткострокова та довгострокова реконструкція та відновлення може коштувати до 750 мільярдів доларів, і виклав підтримувану Заходом дорожню карту реформ та відновлення .

«Для розробки плану реконструкції не були запрошені ні представники українських профспілок, ні наші соціальні партнери з боку роботодавців, – сказала голова профспілки промисловців і підприємців України Наталія Землянська. – Для нас цей документ абсолютно нікчемний. Чому в цьому документі йдеться лише про гроші та міфічних інвесторів, а про політику, яка торкнеться реальних людей, українців, заробітчан – людей, які збираються відновлювати країну – немає жодного слова?»

Луганська декларація містить набір принципів, якими слід керуватися у відбудові України, включаючи прозорість, верховенство права, участь громадськості та сталість.

У декларації йдеться, що цей процес «має бути інклюзивним і забезпечувати гендерну рівність і повагу до прав людини, включаючи економічні, соціальні та культурні права».

Конференція включала платформу для українського громадянського суспільства, але не включала жодних трудових організацій, згідно зі списком учасників .

Міжнародна організація праці, агентство ООН, відповідальне за розвиток прав працівників та економічну справедливість, заявила, що не була запрошена взяти офіційну участь, хоча представник МОП був присутній на конференції.

Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс заявила, що план реконструкції «має бути новим планом Маршалла для України, і його має здійснювати сама Україна».

«Абсолютно важливо, щоб ми дали розвиток українській економіці, ми повинні бути в змозі підтримати українців, які повертаються в країну, ми повинні дати людям надію на майбутнє», – сказала Трасс учасникам конференції.

ОpenDemocracy звернувся до Ukraine Recovery Conference та Міністерства закордонних справ Швейцарії по коментар.

Українські профспілкові діячі та експерти з питань праці також стурбовані тим, що майбутні контури міжнародної та державної реконструкції, можливо, вже були визначені рішучими зусиллями з дерегуляції праці під час війни та постійними зусиллями з лібералізації трудового законодавства до російського вторгнення в лютому цього року.

Георгій Сандул, адвокат із трудових відносин, який захищає трудові права в Україні, розповів openDemocracy, що група українських парламентарів та урядовців використала російське вторгнення як «вікно можливостей», щоб спробувати проштовхнути далекосяжні зміни до трудового законодавства країни. .

Ці зусилля, сказав Сандул, були частиною переходу до «закриття простору» для трудових організацій за нинішнього українського уряду.

Щоб допомогти змінити цю тенденцію, Сандул запропонував, щоб міжнародні та державні зусилля з реконструкції гарантували принцип соціального діалогу в Україні – коли роботодавці та профспілки за участі держави ведуть переговори щодо питань, пов’язаних з роботою.

Він вказав на масовий волонтерський рух у країні, який виник у відповідь на російське вторгнення, як свідчення здатності українського суспільства до самоорганізації, а отже, до активної ролі в соціально-економічному житті.

За словами Сандула, без принаймні якихось «мінімальних» зусиль погані умови праці в післявоєнній Україні можуть призвести лише до подальшої трудової міграції.

Більш песимістично оцінила перспективу таких переговорів Землянська, заявивши, що принцип соціального діалогу «помер в Україні задовго до російського вторгнення».

Останніми роками спроби реформування праці в Україні – часто під назвою лібералізації чи модернізації – провалилися через громадський резонанс і протест профспілок.

Василь Андрєєв, президент Профспілки будівельників України та заступник голови Федерації профспілок України (ФПУ), розповів openDemocracy, що процес відновлення України має стосуватися не лише короткострокових фінансових вигод, у тому числі для українських робітників, а й їхніх трудових прав та стабільності доходів.

Відновлення, за словами Андрєєва, має стосуватися не лише «грошей у кишенях будівельників», а й «розвитку внутрішнього ринку праці та соціального забезпечення, яке залишиться» в Україні згодом.

Враховуючи те, що після закінчення війни з України може відбутися відтік робочої сили, Андрєєв сказав, що життєво важливо забезпечити належну професійну підготовку в країні – для підтримки інфраструктури та будівельних проектів після війни.

З моменту вторгнення Росії в Україну парламент призупинив дію окремих заходів щодо захисту робочих місць і колективних договорів під час війни, а також докладав постійних зусиль для ухвалення законодавства, яке залишить працівників малих і середніх підприємств, на яких зайнято до 70% працівників України – поза сферою чинного трудового законодавства .

Останній законопроєкт, який перебуває у Верховній Раді з 2020 року, також надає роботодавцям право розривати трудові договори за власним бажанням.

«Ухвалення цього ганебного документу [законопроекту 5371] було б ударом не тільки по трудових правах людей, які і без того перебувають у скрутному становищі, але й ударом по наших переговорних позиціях з європейцями», – написала у Facebook нардеп Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції.

Джерела у парламенті 7 липня повідомили, що українські депутати проголосують за законопроект 5371 найближчими днями.

Останніми роками спроби реформування ринку праці в Україні – часто під назвою лібералізації чи модернізації – зазнали невдачі через громадський резонанс і протести профспілок.

У 2021 році openDemocracy виявив , що Управління закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії профінансувало проект підтримки нового урядового поштовху щодо дерегуляції праці в Україні, який явно мав на меті змінити громадську думку навколо суперечливого питання.

Власний план відновлення українського уряду включає «модернізацію трудового законодавства» – хоча подробиці не оприлюднені – а також підтримку захисту здоров’я та безпеки на робочому місці в стилі ЄС.

Захист прав на робочому місці прописаний як в Угоді про асоціацію ЄС з Україною, так і в Угоді Великобританії про політичне, торгівельне та стратегічне партнерство з Україною від 2020 року.

І хоча Україні вже надано статус кандидата в ЄС, ще невідомо, чи можна використати ці та інші положення для впливу на процес відновлення України на користь надійних робочих місць і гідних умов праці.

«Найголовніше – перемогти – а потім побачити, в якому вигляді Україна закінчила війну, і яким буде майбутнє», – сказала Землянська.

Читайте також:

Профспілки закликають владу зупинити «лібералізацію» трудових відносин до закінчення війни