Про альтернативну (невійськову) службу під час воєнного стану

Про альтернативну (невійськову) службу під час воєнного стану

Автор: Валентин Фіголь

Чи існує альтернативна (невійськова) служба під час воєнного стану та хто має на неї право? Про це розповіли фахівці Кам’янського центру надання безоплатної правової допомоги.

Захист батьківщини є обов’язком кожного громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, наголошують правники системи БПД. Особливо це актуально, коли російська федерація 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти українського народу.

Однак, не усі знають, що у чинному законодавстві України існує поняття «альтернативна (невійськова) служба». Зокрема, у статті 35 Конституції України визначено, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи й ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Таке право закріплене і статтею 4 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок», згідно з якою громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Отож, альтернативною (невійськовою) службою визначається така діяльність, яку здійснюють замість проходження строкової військової служби і яка має на меті виконання обов’язку перед суспільством – так визначено у статті 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу». Даним законом також означено, що таку службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Строк альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 раза. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу.

Підсумовуючи вищезазначене, на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу та особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Мова йде переважно про громадян, які входять в певні релігійні організації, статутом яких заборонено своїм парафіянам брати в руки зборю. Тому той, хто бажає проходити саме альтернативну (невійськову) службу, у разі необхідності, повинен подати документ, що підтверджує істинність цих переконань – довідку від своєї релігійної громади з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.

Чи актуальна дана тема нині, під час дії воєнного стану, під час активної фази війни?

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, разом з ним діють певні обмеження прав та свобод громадян України.

Альтернативна служба, а саме її застосування, є заміщенням проходження строкової військової служби в мирний час, заміна військової служби альтернативною (невійськовою) під час війни, українським законодавством не передбачена.

Тому, такого поняття як альтернативна невійськова служба під час дії воєнного стану існувати не може.

Згідно з частиною 2 статті 35 Конституції України – здійснення цього права (мається на увазі право сповідувати певну релігію і тому не брати до рук зброю, фактично перебувати на альтернативній службі) може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Також у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», альтернативна (невійськова) служба під час війни не визначена, бо існують ті обставини, коли відбувається охорона громадського порядку, здоров’я, життя і моральності населення, захисту прав і свобод інших людей.

На практиці осіб, які все ж таки належать до певних релігійних громад і які просто не можуть брати до рук зброю, а тому будуть вкрай неефективними під час виконання бойових завдань, можуть мобілізовувати до війська на відносно «мирні» посади, як кухарі, водії, інженери. Тобто, такі мобілізовані можуть іншим способом послужити державі та народу України, виконуючи інші суспільно-корисні роботи та завдання.