Психологи, що працюють з вимушеними переселенцями в Кам’янському, стверджують, що звернень з приводу домашнього насильства стало більше
У жовтні минулого року у Кам’янському була створена мобільна команда соціально-психологічної допомоги. Її головна мета – допомагати біженцям, переселенцям і людям, які потрапили у складні життєві ситуації. Як працювала команда весь цей час та за якою допомогою звертаються до них люди, розповіла «Пильному погляду» Аліна Тріфанкіна, керівник ММК «Кам’янська мультидисциплінарна мобільна команда».
До війни Аліна Тріфанкіна працювала в Кам’янському психологом. Коли почалася війна, їй запропонували створити команду соціально-психологічної допомоги для роботи з переселенцями та матерями з дітьми, які потрапили у складні життєві обставини й не в змозі самі подолати їх. Вона погодилась та зібрала команду. Зараз в колективі працюють п’ятеро фахівців: психолог, соціальний робітник, юрист, медик та водій. Команда співпрацює з Фондом «Українська фундація громадського здоров’я», завдяки якому всі фахівці бригади пройшли навчання в Києві.
– Ваша мультидисциплінарна команда була створена у жовтні минулого року. Як змінилась ваша робота за цей час?
– В перші місяці війни було дуже багато біженців, тому нам доводилось працювати в евакуаційних потягах, які проходили через Кам’янське. Наші люди заходили в поїзд і просто у вагонах працювали з людьми, надавали безоплатні юридичні, психологічні та соціальні консультації. Також ми зустрічали евакуаційні потяги й працювали з прибулими людьми на вокзалі. Люди були налякані, розгублені, багато хто не знав, що його чекає, що робити далі. Треба було не просто вислухати цих людей, а, перш за все, заспокоїти їх, заземлити, як кажуть в таких випадках.
Сьогодні ситуація змінилася, такого потоку біженців, як було тоді, вже немає. Ми працюємо у пункті тимчасового перебування переселенців – шелтері. У Кам’янському сім таких пунктів. А щодо того, коли було важче? Сьогодні у нашому місті живуть п’ять тисяч переселенців. І у них залишилися ті ж самі проблеми, які потрібно вирішувати кожен день.
– Чим ви допомагаєте цим людям?
– Важливо, аби люди, які постраждали від війни, не залишалися самі, щоб було кому допомогти їм вистояти, адаптуватися в новому середовищі. Крім психологічної підтримки, треба допомогти людям зареєструватися, щоб отримати гуманітарну допомогу чи якісь виплати, знайти житло, влаштувати дітей до школи, дитсадка, підписати договір з сімейним лікарем. У одних людей житло в окупації залишилось, вони запитують, що робити в такому випадку.
Дуже актуальне питання зараз – документування зруйнованого нерухомого майна – того, що у людей у власності на тимчасово окупованих територіях, або на територіях, де ведуться активні бойові дії.
Інші просять встановити батьківство загиблого родича. В таких випадках допомагає наш юрист. Або можемо порекомендувати людям звернутися до безоплатної юридичної допомоги, яка знаходиться на вулиці Героїв Рятувальників (колишня Москворецька). Наш соціальний робітник допомагає розв’язувати питання з влаштуванням дітей до школи чи дитсадка. Наш медик допомагає знайти сімейного лікаря за місцем проживання, може також надати першу медичну допомогу. Ми коли виїжджаємо за адресою, він обов’язково везе з собою аптечку, тонометр, може поміряти тиск або направити людину у лікарню за потребою.
Фонд «Українська фундація громадського здоров’я» надсилає нам гуманітарну допомогу: продуктові набори, аптечки, дитячий одяг, предмети гігієни. Все це ми роздаємо людям. Або можемо порекомендувати їм, де ще в місті можна таку допомогу отримати.
– А з роботою можете посприяти?
– Тим, хто звертається до нас з питаннями про працевлаштування, ми направляємо до Центру зайнятості. Взагалі, роботу в місті знайти можна, було б бажання. Якщо ж у людей все ж виникають труднощі з цим, ми рекомендуємо їм поїхати у Дніпро. Там таких пунктів – шелтерів, як у нас, багато. І роботу легше знайти, і житло.
– Скільки людей звертаються до вас щоденно?
– По-різному. Буває, в день до 15 людей приходить, а буває не більше 2-3. Але дзвонять майже щодня.
– А хто зазвичай звертається частіше – чоловіки чи жінки?
– Звертаються до нас, в основному, жінки, від 25 до 50 років. Але й чоловіки звертаються, і люди з інвалідністю. Ось недавно звернувся дідусь. Йому 83 роки. Він біженець, з дружиною квартиру винаймають. Спитав, чи можемо ми йому чимось допомогти. Ми йому продуктовий набір дали.
– Ваша команда працює лише в Кам’янському?
– Ми працюємо не тільки у місті, а й в інших населених пунктах Кам’янського району, зокрема, П’ятихатках і Верхньодніпровську. Ось нещодавно до нас звернулися переселенці зі смт Дніпровське. Там живуть 200 таких сімей. Вони просили гуманітарну допомогу, допомогу юриста. Тож ми задовольнили всі побажання.
– Як часто до вас звертаються люди, які постраждали від домашнього чи гендерного насильства?
– Випадків гендерного насильства в нашому місті, на щастя, поки не було. Та й випадків сімейного насильства серед переселенців спочатку було небагато. Мабуть, тому, що люди сильний стрес пережили, не відразу оговталися. Але потім обжились, заспокоїлись – і випадків насильства, на жаль, побільшало. Лише в червні було вже 15 дзвінків від постраждалих з проханням про допомогу.
– На яку допомогу від вашої команди ці люди можуть розраховувати?
– Коли ми навчались у Києві, там насиллю приділяли особливу увагу. Бо для цих людей прояви домашнього насильства – подвійний стрес. Люди, які мусили покинути свої домівки та опинилися у новому середовищі, часто обмежені у пересуванні, вони ще більше залежать від кривдників фізично та матеріально. Тому їм важливо знати, як протидіяти домашньому насильству, куди звертатись, щоб врятуватись від кривдника, як отримати правову допомогу.
У нас в місті, крім нашої, є ще мобільна бригада психологічної допомоги за підтримки ГО «МАРТІН клуб». У поліції є спеціальна група «Поліна», яка працює конкретно з випадками домашнього насильства.
Що стосується конкретно нашої команди, то, крім юридичної та психологічної допомоги, ми можемо допомогти людині, яка звернулася до нас, сховатися, якщо іншого виходу немає. Викликаємо мобільну бригаду, вони можуть відвезти її в кризову кімнату, адресу якої ми тримаємо в таємниці, і там поселити. Можемо допомогти виїхати з міста, навіть за кордон. Якщо людина забажає.
– Можете розповісти про якісь конкретні приклади?
– Якось подзвонила до нас жінка. Вона переселенка з Донецької області, приїхала сюди з прийомним сином. Винаймає квартиру. Син веде асоціальний спосіб життя. Тероризує жінку, речі виносить з квартири. Вона до поліції звернулася і до нас. Поліція склала на нього ТЗП (терміново заборонний припис), щоб він у цю квартиру не приходив. А наші колеги з другої мобільної бригади цій жінці юриста надали й допомогли з грошима на лікування.
Ще був випадок. Дівчина-переселенка, теж з Донецької області, познайомилась з чоловіком і переселилась до нього у квартиру на вулиці Колеусівській. У них почалися конфлікти, була навіть бійка, вона була дуже налякана, до поліції заявила і до нас звернулась. Ми її спочатку у кризову кімнату відвезли, а потім допомогли до Львова виїхати.
Випадків вбивства, на щастя, не було.
– Чи виникають у вас якісь проблеми з людьми, які до вас звертаються? І чи є проблеми з організацією роботи?
– Особливих проблем у нас немає. Всього вистачає. Є приміщення, транспорт, люди. Колектив у нас молодий, всі прийшли працювати сюди добровільно, до роботи ставляться сумлінно. Конфліктів з людьми поки що не було. Наші працівники вміють вислухати кожного і фахово допомогти.
– Мабуть, все-таки важко щоденно спілкуватись з людьми, які пережили стільки екстремальних, стресових ситуацій, пов’язаних з війною? І фізично, і емоційно?..
– Для таких випадків у нас є психолог супервенції. Він допомагає членам нашого колективу, онлайн-заняття проводить, де розповідає, як опанувати себе в різних важких ситуаціях, як підтримувати здоровий психічний стан. Це дуже допомагає нам в роботі. Хоча ми й самі вже адаптувалися.
– У вас є якісь побажання щодо подальшої роботи?
– У Дніпрі дві таких команди, як наша, а у нас в місті одна. Хотілося б, щоб і у нас було більше фахівців та відповідно й можливостей допомагати людям.
– Де знаходиться ваш офіс і як ви працюєте?
– Наш офіс знаходиться у Кам’янському, на проспекті Свободи, 36. Ми працюємо кожен день, крім вихідних. Дзвонити до нас можна до 20 години. Якщо нагальна потреба, можна подзвонити й у вихідні. За телефоном: (067) 452 42 31; (068) 601 20 49.
Інтерв’ю підготував Олександр Бугаєв
