Наталія Рева: «Війна давить з усіх боків, це дуже відчутно відбивається на психологічному стані дітей – вони більш тривожні, більш роздратовані»
Вже третій рік поспіль українські діти навчаються та закінчують школу, коли в країні триває повномасштабна війна. Звісно, що всі ці події вплинули на освітній процес, на психологічний стан учнів та вчителів. Що сьогодні, наприкінці чергового навчального року, відбувається в освітній галузі Кам’янського, які заходи плануються для подолання освітніх втрат, які зміни чекають на місцеву освіту у зв’язку з впровадженням реформи галузі, чи достатньо в школах міста вчителів тощо – «Пильний погляд» поспілкувався з директоркою департаменту освіти Кам’янської міськради Наталією Ревою.
– Так, ми вийшли на фінішну пряму навчального року. Відповідно до Закону про освіту навчальний рік має тривати не менше 175 днів, і відповідно до законодавства має завершитися – не пізніше 1 липня. У нас він завершиться 28 червня, але це не значить, що освітній процес триватиме до цього часу. Завершаться заняття в кінці травня, як завжди, а впродовж червня триватиме оформлення документів про освіту, проходитиме Національний мультитест (НМТ) для 11-класників, тобто офіційною датою закінчення навчального року є кінець червня. Останні дзвоники у всіх закладах освіти Кам’янського відбудуться 31 травня о 9.00. А випускний вечір буде проведено 28 червня.
11-класники здаватимуть Національний мультитест, який триватиме з 14 до 25 червня включно. Додаткова сесія призначена на період з 11 по 19 липня для тих, хто з поважних причин не зміг попасти на основну сесію. У Кам’янському теж будуть розгорнуті тимчасові екзаменаційні центри. Ми не оприлюднюємо, в яких закладах тимчасові екзаменаційні центри будуть розташовані з огляду на безпекову ситуацію. Дев’ятикласники й учні 4 класів в цьому році звільнені від Державної підсумкової атестації.
Освітні хаби та літнє оздоровлення дітей
– Другий рік війни, звичайно, негативно вплинув на навчальний процес, які заходи передбачені для подолання освітніх втрат?
– Ми всі знаємо, що цей навчальний рік був досить важким з огляду на безпекову ситуацію та часті сигнали повітряної тривоги. Багато часу довелося проводити в укриттях, тому звісно освітні втрати є. Для подолання освітніх втрат у червні на базі кожного освітнього закладу будуть організовані освітні хаби. У минулому навчальному році таких хабів було три – по одному на район, і учні усіх шкіл приходили до цих центрів. Але в цьому році, набувши певного досвіду, кожний освітній заклад краще знає, де більше було втрачено часу і, яким предметам необхідно приділити більше уваги, тому кожна школа відпрацьовуватиме освітній хаб на власній базі. Для цього будуть проведені опитування учнів і батьків, і, звісно, заняття в освітньому хабі здійснюватимуться за бажанням. Якщо хтось планує кудись відвезти дитину на оздоровлення чи відпочинок, то до занять ніхто нікого примушувати не буде. Заклади мають запропонувати учнівській та батьківській спільнотам зручні форми у надолуженні освітніх втрат.
Крім того, будуть працювати два освітніх хаби на базі наших двох цифрових центрів, де встановлено сучасне обладнання, є новітні програми, а також кваліфіковані тьютори. Такі хаби працюватимуть на базі Центру позашкільної роботи (правий берег) і у Будинку дитячої творчості на Лівобережному житловому масиві. До роботи в цих закладах плануємо залучити також педагогів із закладів загальної середньої освіти для додаткової роботи.
– Чи планується цього року літнє оздоровлення школярів?
– Так, літнє оздоровлення дітей планується як у позаміських, так і приміських таборах. Витрати на це закладені у міському бюджеті, літню оздоровчу кампанію починатимемо з 1 червня.
Позаміське оздоровлення буде організоване на базі Закарпатського табору «Синевир Kamp», де планується оздоровити 300 дітей. Серед них – обдаровані діти, переможці олімпіад, призери Малої Академії Наук, а також діти пільгових категорій, зокрема діти, загиблих воїнів, діти-сироти, які знаходяться під опікою, внутрішньо переміщені особи.
Крім того, на базі шкіл відкриються приміські дитячі табори відпочинку. Це буде одна зміна, діти перебуватимуть у таборі з 8 ранку до 14 години. В таборі будуть організовані сніданок, обід, екскурсії, заняття, що будуть спрямовані на подолання освітніх втрат, розважальні заходи.
Школи на третьому році війни
– Як загалом змінились наші школи на третьому році війни, чи є певні нові тенденції?
– Якщо минулого року ми всі очікували контрнаступу, жили надією швидкої перемоги, мали дещо ейфорійний настрій з цього приводу, то цей рік ми відчуваємо найважче. Знаємо, що перемога буде обов’язково, але не завтра, тому психологічний аспект непростий, навіть у нашому, відносно спокійному місті. Як кажуть, війна давить з усіх боків, це дуже відчутно відбивається на психологічному стані дітей – вони більш тривожні, більш роздратовані. Існує певне напруження й у педагогічній спільноті.
У нас збільшилася кількість випадків булінгу в дитячих колективах, діти частіше ображають одне одного, і ми всі розуміємо, що це – наслідки психологічного напруження. Взагалі, учнівський контингент не змінився порівняно з минулим роком. Люди, які виїхали з міста на початку війни, становлять сталу чисельність, більше не виїжджають, тобто основний відтік контингенту відбувся у 2022 році.
Треба сказати, що більшість учителів, які виїжджали за кордон, вже повернулися. Діти за кордоном навчаються у двох школах – іноземній та українській. Торік розглядалося питання щодо підвищеного навантаження на дітей, які навчаються за кордоном у двох школах. Поки що ситуація залишається незмінною – ми всі хочемо, щоб наші діти повернулися до України й тому продовжуємо надавати їм освітні послуги.
У Кам’янському два навчальних заклади надають дистанційні послуги — це гімназія №27 і ліцей №9.
Крім того, ми не виключаємо змішану форму навчання, коли діти, знаходячись за кордоном, продовжують навчатися у своєму навчальному закладі в Україні. Коли вчитель працює в режимі онлайн, вони теж підключаються до уроку.
Є у нас екстернатна форма навчання, а також сімейна форма навчання та педагогічний патронаж. Це стосується і тих дітей, які перебувають за кордоном, і місцевих учнів.
Знаєте, люди по-різному реагують на безпекові ситуації: є такі батьки, які бояться відпускати дитину до школи. На початку війни у нас було багато таких батьків, які виступали за дистанційний формат навчання, але на сьогодні чисельність їх значно зменшилася – вони зрозуміли, що діти мають бути у соціумі, і дітей, які навчаються вдома, залишилися одиниці.
– Чи відчувається на третьому році війни брак педагогічних працівників, особливо нестача молодих кадрів?
– Ми відчуваємо певний брак фахівців: люди, які мають педагогічний стаж, які є метрами педагогічної справи, мають поважний вік. Молодь приходить до нас, але вакантних посад залишається дуже багато, зокрема: асистенти вчителя, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, біології, хімії, а також вчителі математики, фізики, історії. Не вистачає й філологів, тобто кадровий голод дійсно існує.
– Які потреби наразі школа відчуває гостро?
– Потреби в освіти завжди є, були й будуть. Не можна розвивати школу без зміцнення матеріальної бази.
– Що знову збирати батьківські кошти «на штори»?…
– О, вже давно ніхто не збирає кошти на штори. Але, якщо ми говоримо про створення профільних ліцеїв, то маємо забезпечити їх лабораторіями із сучасним обладнанням, мультимедійними комплексами – міцною матеріально-технічною базою і це повинно бути державне фінансування. З огляду на воєнний стан, у нас немає і не може бути примусових внесків, про які ви говорите. Внески є виключно добровільними. Багато закладів освіти взагалі відмовилися від цієї практики й не збирають коштів з батьків, в деяких закладах добровільні внески батьків, існують, але виключно добровільно.
Першочерговою для всіх зараз залишається допомога військовим. Владою приділяється достатньо уваги для зміцнення матеріальної бази закладів освіти виділяється державна субвенція існує співфінансування з місцевого бюджету. Це питання – на постійному контролі у міського голови, щотижня здійснюються об’їзди освітніх закладів.
Вже в цьому році після реконструкції відкрили приміщення початкової школи ліцею №11. Це окрема будівля – нова, сучасна, модернізована. Завершується реконструкція колегіуму №16, і 1 вересня діти прийдуть в оновлені класи. Загалом на сьогодні у 20 закладах освіти ведуться ремонтні роботи, зокрема ремонти систем опалення, встановлення пожежної сигналізації, заміна покрівлі, поточні й капітальні ремонти приміщень, заміна вікон на металопластикові та інше.
Впродовж останніх років ми отримуємо постійну підтримку від міжнародних партнерів загрантовими угодами. Заклади дошкільної освіти минулого року зміцнили матеріальну базу на суму понад 50 тисяч доларів: передані були ноутбуки, мультимедійне обладнання, інтерактивні дошки, стелі, панелі, розвивальні набори.
Пройшли навчання і педагогічні працівники. Це стало можливим завдяки міжнародній організації «Save the Children». У цьому році ми підписали грантову угоду з іще одною авторитетною міжнародною організацією USAID “Демократичне врядування у Східній Україні”, і зараз всі заклади освіти, що мають укриття, отримають нові меблі, техніку, інтерактивні панелі. Сума цього гранту становить близько 500 тисяч доларів. Міжнародна організація ЮНІСЕФ постійно допомагає ноутбуками та хромбуками, тобто ми відчуваємо надійну підтримку з боку міжнародних партнерів.
– Останні років з десять ми чули багато скарг на підручники, чи залишається питання актуальним і досі? Мова іде і про зміст навчальних посібників, і про достатню їх кількість.
– Тут маємо індивідуальний підхід кожного вчителя-предметника. Його власне бачення. Так, раніше були питання до підручників, але сьогодні скарг від вчителів не надходить.
Реформа НУШ у Кам’янському
– Перейдемо до планів на майбутнє, як зараз впроваджується реформа Нової Української Школи (НУШ)?
– У нас триває реформа НУШ. Сьогодні діти, які навчаються за програмою НУШ, вже у 7 класі. Старт “пілоту” профільної школи заплановано на 2025 рік. На нього планують відвести два роки. З 2027 року нас чекає загальнонаціональне впровадження.
У нас в місті пілотування проєкту відбуватиметься на базі ліцею №39 і вже за результатами цього «пілоту» ми побачимо переваги та недоліки в реформуванні старшої школи. Відповідно до законодавства, навчальний заклад повинен мати не менше трьох профілів. Ліцей може у своєму складі мати й гімназію. Обранню профілю передує опитування серед батьків та учнів, до того ж заклад орієнтується і на кадровий потенціал – це має бути поглиблене вивчення предметів на належному рівні.
– Чи будуть створені у Кам’янському за вимогами реформи опорні школи?
– Опорні школи передбачені для сільської місцевості. У нас у місті таких немає. Зараз продовжуємо працювати з мережею закладів освіти, увідповіднюємо її до чинного законодавства. Якщо навчальний заклад має одну паралель, то, звісно, він не набере 3-4 класи, які мають бути у ліцеях. Відповідно, такий заклад не може претендувати на статус ліцею.
Зараз плануємо внести зміни до Програми з формування мережі. Наприклад, планувалося створити сім ліцеїв в місті, але наразі бачимо, що фактично їх буде шість – це ліцеї №№ 11, 16, 20, 39, ЛІТ та Науковий ліцей ім. А.Лигуна. Решта закладів будуть гімназіями, де діти будуть навчатися з 1 по 9 клас.
Маємо дві початкові школи: «Волошка» і «Дніпряночка», де займаються діти з 1 по 4 клас і в структурі цих закладів є дошкільні відділення.
Вже повністю змінили свої статути і є повноцінними гімназіями школи №№ 4,6,8,10,12,17,27,28,32,34. Цього року статут змінює школа №18.
– Зараз серед батьківської спільноти є багато розмов щодо розвантаження дітей, стурбованість викликають, зокрема, пропозиції щодо можливої інтеграції предметів. Що відбувається насправді?
– Є декілька варіантів навчальних програм, якими пропонується вибір: навчальний заклад обирає програму, яка передбачає вивчення навчальних предметів окремо, чи запроваджує інтеграційний курс.
Наприклад, інтеграційний курс “Природничі науки” об’єднує біологію, географію, хімію, фізику, інтеграційний предмет “Література” об’єднує українську літературу із зарубіжною тощо. Але всі заклади у нас — автономні й виключно самостійно обирають для себе відповідні навчальні програми. Затверджується такий вибір педагогічною радою кожного закладу. Є питання чи зможе один вчитель професійно викласти й хімію, і фізику, і біологію… Так, можна об’єднати ці предмети, але чи є це раціональним?
Зараз багато розмов точиться навколо перевантаження учнів – зокрема старшокласники мають щодня по вісім уроків. При цьому частина предметів, які на думку батьків і учнів не є вкрай необхідними, і наразі, відповідно до реформування, висуваються вимоги щодо розвантаження дітей, більше уваги буде приділятися саме профільним предметам. В цьому є раціональне зерно: якщо дитина обирає математику, їй нададуть можливість зосередитися саме на цьому предметі.
– Що б Ви хотіли побажати учням, педагогам, батькам наприкінці навчального року?
– Я бажаю всім добре відпочити, щоб і діти, і батьки, і вчителі відновили свої сили. Головний ресурс, з якого матимемо повноцінне відновлення, — це наша Перемога. Усім бажаю Перемоги, миру, міцного здоров’я. Поки що – набирайтеся сили для нового навчального року, для витримки й щирої підтримки одне одного.
Підготувала Ірина Уварова
