Мешканці Кам’янського прибирають та укріплюють рідне місто, ігноруючи повітряну тривогу
Воєнний стан додав тривожну ноту в мелодію повсякденного життя Кам’янського. Тепер люди не просто прибирають, а укріплюють рідне місто під звуки сирен повітряної тривоги.
Автор: Валентин Фіголь.
Попри воєнний стан, Кам’янське продовжує жити повсякденними клопотами. В місті триває традиційне весняне прибирання. Комунальники, зокрема, прибирають залишки піску після зимового посипання доріг.
Аварійні служби комунальних підприємств працюють в штатному режимі. Так, аварійники водоканалу 15 та 16 березня оперативно ліквідували наслідки двох серйозних аварій на водогоні – на майдані Героїв та вулиці Б. Хмельницького.
Однак воєнний стан наклав відбиток на місто і діяльність його мешканців. Тривають роботи з укріплення території Кам’янського та окремих об’єктів, зокрема, культурної спадщини. На вулиці можна побачити, наприклад, симпатичну молоду жінку-поліціянтку в бронежилеті і з автоматом…
Для обладнання укріплень несподівано придалася купа піску, що лишилась на майдані Калнишевського після демонтажу зимового льодового катка. Волонтери розбирають той пісок в мішки, якими потім обладнуються вуличні оборонні об’єкти.
Кумедний нюанс: поліетиленові мішки для піску – російського та білоруського виробництва. «Ворог та його попихачі працюють на нашу перемогу!» – жартують волонтери.
Раптом залунала сирена повітряної тривоги. Волонтери продовжили роботу, ніяк на те не зреагувавши. Перехожі на вулиці також продовжили йти, куди йшли.
«Підкажіть, а де тут найближче укриття?» – спитала у волонтера жінка з двома дітьми, які чимчикували з міського парку. «В міськраді або в колегіумі №16», – відповів волонтер, не задумуючись.
Майже ніяк не вплинула сирена і на стихійний базарчик на майдані Героїв – ні на продавців, ні на покупців. Хіба що молодик, який продавав кетяги калини, почав збирати свій товар в торбу. Аж тут сирена стихла, і місто знову стало майже мирним – якщо не зважати на вуличні укріплення, наїжачені протитанковими загородженнями.
