Кардіологічне відділення лікарні №9 в Кам’янському: нові надбання, співробітництво з Інститутом серця, гідне обладнання
«Пильний погляд» продовжує серію публікацій про сучасні методи лікування, новітнє обладнання та доступність послуг вторинної медичної допомоги (спеціалізованої) у Кам’янському. Вторинна медична допомога надається лікарями – вузькими спеціалістами, — та медичними закладами, які мають відповідну спеціалізацію та забезпечують більш кваліфіковану діагностику, лікування та реабілітацію. Вона включає консультації, діагностику та лікування більш складних захворювань, травм та патологічних станів, які не можуть бути вирішені на рівні первинної медичної допомоги. Сьогодні наша співбесідниця – завідувачка кардіологічного відділення КНП «Міська лікарня №9» Олександра Сергіївна Раілко.
– Кардіологічне відділення у лікарні №9 створено зовсім недавно, яких результатів ви досягли?
– За сприяння адміністрації лікарні у 2021 році було відкрито нове відділення — кардіологічне.
На момент відкриття наше кардіологічне відділення складалося з 20 ліжко-місць, та лише за перший рік існування ми пролікували близько 500 пацієнтів. З кожним наступним роком чисельність пацієнтів неупинно збільшувалась, і вже станом на 2024 рік ми пролікували майже втричі більше хворих. Зрозуміло, що це потребувало розширення відділення. Були залучені додаткові кадрові резерви, і ось з 1 липня 2025 року відділення збільшило кількість ліжкового фонду вдвічі. Тобто, ми вже маємо можливість пролікувати ще у два рази більше пацієнтів.
Адміністрація турбується про те, щоб кардіологічне відділення було оснащене всім необхідним. Наразі ми повністю забезпечені матеріально-технічними засобами та засобами медичного призначення для того, щоб можна було у повному обсязі надавати медичну допомогу.
Зараз у нашому відділенні проводяться великі ремонтні роботи для підвищення якості лікування, комфортності перебування пацієнтів та роботи лікарів.
– Які лікувальні послуги надає відділення?
– Кардіологічне відділення надає практично повний обсяг діагностичних процедур. Ми можемо проводити й консультативну допомогу. Проводимо широкий спектр діагностичних процедур, таких, як добовий моніторинг ЕКГ, ультразвукове дослідження серця, а також маємо можливість приліжкового цілодобового моніторування показників функцій серця.
Що стосується лікувальних засобів, відділення забезпечене таблетованими засобами майже на 100%, тобто, наші пацієнти не купують таблетовані ліки, а за ін’єкційними методами лікування ми маємо трохи менше можливостей. Складний час…
– Які послуги у відділенні надаються платно, а які — безплатні?
– Таблетовані засоби, всі й медикаменти, які є у відділенні, пацієнти отримують безкоштовно. Частина досліджень – теж безоплатна. Звісно, є черга на обстеження, але якщо пацієнт за власним бажанням наполягає на терміновому дослідженні, то ми йому можемо запропонувати платні послуги. За цих умов черга трохи менша.
Платні послуги забезпечують потреби й відділення, і амбулаторій. Але для наших пацієнтів, які лежать у відділенні, є можливість повного безоплатного обстеження.
– Як зазвичай до вас потрапляють люди?
– Наразі ми приймаємо всіх пацієнтів, яким би чином вони не опинилися у нас. Це може бути й направлення від сімейного лікаря, це може бути направлення лікаря швидкої медичної допомоги або самозвернення. Також пацієнт, якщо він потребує медичної допомоги, звертається до приймального відділення, викликається лікар, проводиться огляд, опитування, робиться кардіограма в приймальному відділенні, і лікар приймає рішення щодо госпіталізації.
Важливо зазначити: якщо пацієнт потребує допомоги, він, звісно, госпіталізується до відділення, навіть якщо у нього немає електронного направлення.
Єдина перепона може бути пов’язана із відсутністю декларації, то ми скеровуємо пацієнта відразу до сімейного лікаря. У нас є перелік сімейних лікарів, які ще набирають пацієнтів, тому ми, звісно, відразу починаємо надавати медичну допомогу пацієнтові, а в телефонному режимі із сімейним лікарем укладається декларація. Потім або родичі підвозять паперовий варіант документів, або пацієнт після виписки.
– Відділення надає медичні послуги лише мешканцям Кам’янського району?
– Ні, до нас може звернутися пацієнт з будь-якого населеного пункту України. У нас проходили лікування люди з Тернополя, з Києва. Звісно, переважна частина наших пацієнтів – це мешканці міста Кам’янського і Кам’янського району, але повторюю — ми приймаємо всіх пацієнтів. Буває так: людина приїжджає сюди до родичів, їй стає зле і вона звертається за медичною допомогою до нас.
Маємо справу і з переселенцями: десь близько третини наших пацієнтів — це внутрішньо переміщені особи.
Максимальний перелік видів медичної допомоги, максимальна кількість консультацій, взагалі максимальна допомога, яку ми можемо надати пацієнту, ми надаємо. До того ж у нас ще зараз є великий перелік вузьких спеціалістів, яких ми можемо залучити до лікувального процесу.
– Про що йдеться?
– Часто наші пацієнти потребують додаткових консультацій: урологів, невропатологів, ендокринологів тощо, тобто, йдеться про допомогу колег, які працюють у нашій лікарні, а нещодавно ми залучили до співробітництва і декілька інших медичних закладів.
Спеціалісти також долучаються, якщо нам потрібна психіатрична, дерматологічна допомога. Ця практика діє безвідмовно, колеги завжди йдуть назустріч. Будь-яку потребу наших пацієнтів ми намагаємося задовольнити.
– Як фахівець-кардіолог Ви бачите певні тенденції до збільшення випадків серцево-судинних захворювань? Війна не додає здоров’я…
– Так. Кількість захворювань серцево-судинної системи набагато збільшилися, і це в першу чергу пов’язано з дією хронічного стресу на організм людини. Від самого початку війни ми приймали дуже багато переселенців. Це був і Маріуполь, і Бахмут.
Люди вижили у жахливих умовах, пройшли через пекло. І ми, лікарі, побачили значне збільшення кількості загострень хронічних захворювань. Те, що стосується серцево-судинних хвороб, вражає й інші системи організму. Фіксували загострення такого ступеня, що люди потребували призначення спеціальних заспокійливих, сильнодійних засобів для того, щоб вони могли хоч трохи вийти за межі стресу. Покинувши небезпечні місця, вони мали адаптуватися до умовно-мирного життя, яке у нас було з початку війни. Дуже сильно нас підтримували наші психіатри, які безвідмовно й терміново надавали необхідну допомогу нашим пацієнтам.
– Саме психіатри чи психологи?
– На жаль, — психіатри. Скеровували ми пацієнтів і до психологів, але більша частина потребувала на тому етапі розвитку, коли вони потрапляли до нашого відділення, саме психіатричної допомоги. Мали справу з панічними атаками, тривожно-депресивними розладами.
– А що робити містянами, як ви кажете, в умовно-мирному стані життя? З реаліями війни, яка увійшла до кожної домівки, вправлятися дуже важко.
– Так, на жаль. Ми рекомендуємо пацієнтам регулярний прийом призначених ліків. Це вбереже від, скажімо так, якихось кризових ситуацій. Проте, звісно, треба за будь-якої можливості дистанціюватись від таких ситуацій, перемикати акценти уваги на те, що для людини на даний час найважливіше. Це сім’я.
Ми намагаємося нашим пацієнтів довести дуже важливі речі: у вас сім’я. Ви живі, ви здорові, ви виїхали. Тобто, ви залишаєтеся разом. Це найголовніше, що ви разом. Так, життя треба починати з нуля. Повністю з нуля. Проте ви разом, ви – велика й незамінна підтримка один одному.
– Я не уточнила, чи обслуговуєте ви дітей?
– Ні, ми маємо можливість приймати тільки пацієнтів з 18-річного віку. Наразі, по моїм даним, дитячого кардіолога у місті немає. Всіх підлітків і дітей, які потребують кардіологічної допомоги, ми скеровуємо на область — в обласну лікарню на Космічній. Саме там мають всі можливості повністю проводити лікування та обстеження дітей.
– Тепер розкажіть про найновіше обладнання, якщо воно є.
– Найновіше обладнання й досягнення – це наші лікарі.
Ми з 2023 року налагодили відносини з кардіохірургами Інституту серця міста Києва. Два рази на рік лікарі приїжджають до нас, консультують наших пацієнтів. Це стосується деяких пацієнтів, які мають сумніви щодо свого діагнозу, або тих, які просто не мають фізичної можливості поїхати до Києва. Тому імениті, уславлені фахівці пішли нам назустріч, вони приблизно з інтервалом у шість місяців постійно приїжджають до нас на консультації. Ми намагаємося, звісно, готувати не дуже велику кількість пацієнтів, тому що київські лікарі мають можливість тільки один день нас консультувати. Вранці приїжджають, консультують, ввечері від’їжджають. Тобто, мінімум 30-40 хворих ми їм готуємо. Переважним чином це — літні люди, люди з обмеженими можливостями.
Також є у нас можливість безпосередньо направляти наших пацієнтів до Інституту серця: надаємо пацієнтові необхідні контакти, узгоджуємо дати консультацій, даємо лікарям контакти пацієнтів і навпаки – пацієнтам контакти лікарів. Маємо вже певний перелік людей, які вдало прооперувалися. Найчастіша проблема – заміна клапанів у зв’язку з хронічними проблемами. Люди оперуються в Києві, потім приїжджають до нас на реабілітацію. Відновлюються в нашому відділенні, згодом залишаються під нашим спостереженням. Ми таких пацієнтів тримаємо на контролі, вони приїжджають до нас на планові обстеження, плановий контроль лабораторних показників крові, тому що вони приймають сильнодійні ліки, які потребують безперервного контролю.
Намагаємось таких пацієнтів не передавати сімейним лікарям, тому що за важкістю стану цим хворим потрібні саме кардіологи.
– Чи відчуває кардіологічне відділення кадровий голод? Це зараз досить поширене явище, бо молоді фахівці часто, закінчуючи медвиші, змінюють професію лікаря на фармацевта, або йдуть у приватні заклади, де більше платять.
– З початку війни при розширенні відділення, звісно, ми відчували кадровий голод, але загальна народна біда додала нам… додаткові резерви. До нас лікар приїхав з Маріуполя, кардіолог високої кваліфікації Дар’я Іванова, і ми дуже цим задоволені. Погано, що, звісно, люди втратили житло, втратили свої місця робочі, але ми щиро зустрічаємо наших колег і радо приймаємо на роботу. Доктор лікує пацієнтів, веде стаціонарних хворих, проводить ультразвукове дослідження серця, тобто має найвищу кваліфікацію, і ми дуже задоволені, що вона з нами працює.
А що стосується молодих спеціалістів, які зраджують професії лікаря, то коріння проблеми полягає, як я думаю, не у грошах, а в тому, дуже великому психологічному навантаженні на лікаря під час роботи. Той тягар горя, та кількість страждань і проблем, які лікар бере на себе під час роботи, це не кожному під силу. І не кожен здатен відокремити особисте життя від роботи. Часто ці два світи дуже сильно переплітаються між собою та мають дуже великий вплив.
Якщо вдома два лікарі, це трохи легше, є взаєморозуміння; але якщо у родині — лікар один, а друга половинка має іншу спеціальність, то не завжди є розуміння, як можна роботу, всі її проблеми й негаразди приносити додому і 24 години на добу тримати в голові турботи про стан хворих, постійно намагатися шукати вихід з важкої ситуації. Для сім’ї це буває складним випробуванням, особливо якщо є діти, якщо є велика сім’я, яка потребує значної уваги.
Тому, думаю, фінансова проблема тут — не на першому плані. Тим більше, що зараз держава дуже добре піклується про лікарів. Тобто, йдеться про саме психологічне навантаження. Коли пацієнтові погано, він може трохи вередувати, потребувати значної додаткової уваги. Звісно, кожну людину, яка має проблеми зі здоров’ям, турбує власний стан, вона буде себе так поводити, і ми це розуміємо. Коли пацієнти виписуються, вони завжди посміхаються, завжди задоволені, але на момент, коли пацієнт до нас потрапляє, з ним важко. Не всі можуть з ним впоратися.
– В нашому місті часто пишуть, посилаючись на екологів, про те, що на першому місці за частотою та розповсюдженням захворювань маємо онкологію. Але за офіційною статистикою лідирують серцево-судинні хвороби.
– Це так і є, просто пацієнти, які мають серцево-судинні захворювання, вони всі вважають, — це життя, це дрібниці, так у батька було й у матері. У всіх було — і в мене є. Це звичайна ситуація. А онкологія, вона сприймається пацієнтом як вирок, на жаль. Тому люди не зовсім об’єктивно можуть робити висновки щодо захворюваності.
– А як змінюється з часом серцево-судинна захворюваність, чи молодшають інфаркти?
– Дуже молодшають. Наймолодший інфаркт, який я бачила у своїй практиці, стався у 28-річного пацієнта, і це ще було до війни.
На жаль, ми зараз гострі інфаркти не маємо можливості приймати у відділенні, таких хворих лікують в обласному центрі. Тому маємо тільки постфактум їх спостерігати. Але дійсно інфаркти значно молодшають, мої колеги, коли ми спілкуємось на конференціях, на семінарах, наводять відповідні приклади.
Причина полягає в тому, що пацієнти ставляться зневажливо до свого здоров’я. З дуже молодого віку, з ранніх шкільних років, люди нехтують здоров’ям, набувають шкідливих звичок, нібито намагаються перевірити свій організм на витривалість. То ж і маємо результати, і мовчки кивати на те, що так влаштований світ, що хтось себе притомно гробить, а хтось його рятує, — не можна, люди мають зрозуміти врешті-решт, якою великою цінністю є життя.
– У лікарні №9 триває великий ремонт, ваше відділення має гарне забезпечення для лікування хворих…
– Це так. У першу чергу треба подякувати за це адміністрації лікарні – головному лікарю А.Каграманяну, усім його заступникам. Без уваги адміністрації не було б відділення, не було б можливості надавати таку допомогу. Керівництво відкликається на будь-який наш запит: треба було додаткове обладнання, так, його закупає лікарня, своєчасно вирішуються питання про можливість надати приміщення для консультантів. Надається все, що нам потрібно, залучаються додаткові спеціалісти, все без проблем.
Маємо гарні умови перебування пацієнтів, якісні умови для формування відділення, а наразі ми бачимо, що міський голова А. Білоусов надає лікарні можливості для проведення модернізації утеплення будівлі, прилеглої території. До того ж ми захищені від блекаутів, маємо генератори та можемо, за умов відключення світла, повністю працювати у звичайному режимі. Комфортне перебування людей у лікарні – це значна частка успіху у справі лікування та швидкого одужання. Ми це розуміємо, і головне – нас розуміють.
Розмовляла Ірина Уварова.
