Як мешканці Кам’янського стають екологічними злочинцями

Люди, які викидають сміття де заманеться, навряд чи думають про шкоду, якої завдають . Про злочинність такого поводження з побутовими відходами теж мало хто думає – надто незначне покарання за таке порушення закону.

Автор: Валентин Фіголь.

Правопорушення…

Стихійні звалища виникли в Кам’янському не сьогодні. Власне, в нашому місті і не було інших звалищ, окрім стихійних.

Стихійно півстоліття тому дніпродзержинці почали сипати міське сміття в глибокий яр біля території Баглійського коксохімічного заводу. Згодом так звикли, що і досі вважаємо те стихійне звалище міським полігоном для твердих побутових відходів. Хоча міська санітарно-епідеміологічна служба ще під час розвалу СРСР заборонила експлуатацію міського смітника через недотримання санітарних норм. Щороку міська влада отримувала у СЕС тимчасовий дозвіл на експлуатацію звалища. Потім СЕС не стало, а міське самоврядування досі називає старе стихійне звалище «полігоном для ТПВ»…

Ще одне, менш відоме, але ще старіше стихійне звалище розкинулось поряд з центром міста. Ще в 50-ті роки минулого століття комунальники почали викидати міське сміття, засипаючи ним зелену леваду на схід від вулиці Республіканської, в бік Широкої та нинішньої Лікарняної вулиці. Але звалище не стало «легальним»: по всій території почали підніматись грунтові води, і сміття почало тонути в болоті, яке сьогодні розкинулось від вулиці Булавіна до самого Дніпра. Відтак централізовано сміття перестали викидати в цьому районі. Але звичка у людей вже сформувалась. І стихійне звалище продовжує існувати більше шести десятків років.

«Тут скрізь на кілька метрів вглиб – суцільне сміття!» — кажуть робітники, які прочищають від сміттєвих завалів канали міської дренажно-меліоративної системи.

Велетенський смітник площею з добрячий житловий масив живе своїм життям люди засипають сміттям давно вибрані для цього місця. Потім приходять комунальники і прибирають смітник. «Тільки прибрали – наступного дня вже знову хтось викинув свіже!» — ремствують прибиральники.

Собівартість прибирання однієї купи сміття – 10-15 тисяч гривень, рахують підрядники свої витрати. За рік Кам’янське витрачає на ліквідацію стихійних звалищ по 3-4 мільйони гривень.

Прибирання стихійних звалищ іноді непередбачувано ускладнюється рельєфом місцевості. Наприклад, як вибрати сміття з глибокого яру з крутими схилами? Іноді доводиться робити те, що й на міському звалищі – засипати сміття грунтом зверху…

В територіях житлової забудови стихійні звалища іноді утворюються в важкодоступних місцях – у покинутих погребах чи комунікаційних колодязях. Якщо ями від погребів можна просто засипати землею, то з колодязів водопостачання та каналізації сміття комунальникам доводиться вигортати руками.

«Тільки репресивні заходи до забруднювачів допоможуть подолати безвідповідальність громадян», — резюмують посадовці та депутати міського самоврядування будь яке обговорення теми стихійних звалищ. Але спробуй знайти й покарати винних – оно їх скільки!..

…і відповідальність

Варто зазначити, що всі відходи в Україні є об’єктом права власності. За Цивільним кодексом, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. 

ЗУ «Про відходи» забороняє несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, на території міст та інших населених пунктів та в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Тобто, розміщувати відходи дозволяється лише у спеціально відведених для цього місцях, які не допускають негативного впливу відходів на довкілля та здоров’я людей.

Власником відходів може бути громадянин України, іноземець, особа без громадянства, підприємство, установа та організація усіх форм власності, територіальна громада і держава, які володіють, користуються і розпоряджаються відходами.

Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, ст. 42 ЗУ «Про відходи» зазначає: що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами.

Викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля. В залежності від тяжкості шкоди, яку спричинила така діяльність довкіллю, диференціюють адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративну відповідальність, відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі – КУпАП) несуть особи винні у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. За таку діяльність передбачається штраф на громадян у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій, підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 КУпАП. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Окрема відповідальність встановлена за засмічення лісів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 грн. до 850 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Кримінальні відповідальність передбачається за забруднення або псування земель, проте, на відміну від адміністративної відповідальності, тут важливим є наслідок у вигляді небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля. Такі дії, відповідно до ст. 239 Кримінального кодексу України, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( до 3400 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Цивільна відповідальність, яка настає незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, полягає у обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров’ю людини, і навколишньому середовищу.

До дисциплінарної відповідальності притягуються винні особи у разі порушення законодавства у сфері поводження з відходами в процесі виконання трудових обов’язків.

Зазвичай, власник відходів, що розміщені на несанкціонованих сміттєзвалищах, є невідомий, тому такі відходи вважаються безхазяйними. У такому разі, відповідальність за безпечне поводження з відходами та ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ на своїй території покладається на органи місцевого самоврядування.

Як зафіксувати стихійне звалище

До кого звертатися у разі виявлення несанкціонованого сміттєзвалища?

Перш за все, необхідно повідомити органи місцевого самоврядування або місцеву державну адміністрацію, на території якої виявлено таке сміттєзвалище.

Також потрібно звернутися зі скаргою до Державної екологічної інспекції з вимогою провести перевірку додержання вимог законодавства про поводження з відходами та розрахувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Державна екологічна інспекція повинна встановити факт забруднення (засмічення) земель та оформити це актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення.

Оскільки, за забруднення та псування земель передбачається кримінальна відповідальність за ст. 239 Кримінального кодексу України, тому необхідно заявити про виявлені несанкціоновані звалища до Національної поліції, яка повинна розпочати досудове розслідування, встановити винних осіб та притягнути їх до відповідальності за забруднення та псування земель.