В Кам’янському в «Школі виживання» відбулась розмова про «погану компанію»

В Кам’янському в «Школі виживання» відбулась розмова про «погану компанію»

Як дітям не потрапити під вплив реальних та віртуальних маніпуляторів – про це говорили учасники чергового уроку в «Школі виживання» 23 березня.

Тему уроку організаторам «Школи виживання» замовили педагоги: «Як не потрапити під вплив деструктивних груп та культів». Інтерес до цієї теми був викликаний серією випадків, коли в різних містах України підлітки наїдались пігулок і потрапляли до лікарні, а 15-річна дівчинка з Боярки померла від отруєння. Як розповідали ЗМІ, діти їли пігулки під впливом якихось груп в соціальних мережах, де членів спонукають то до самотравмування, то «з’їж мамині ліки і подивись, що буде»…

В Кам’янському на початку березня теж 12-річна дівчинка з’їла 3 десятки пігулок знеболюючого. Після чого втратила свідомість просто на зупинці громадського транспорту, і потрапила до реанімації з важким отруєнням.

На урок до юнацького відділу центральної бібліотеки Кам’янського цього разу прийшли 10-класники тієї школи, в якій вчиться постраждала дівчинка.

Нагадаємо, «Школа виживання» – це громадський проект бібліотеки. Протягом 5 років на уроках «Школи» дорослі тренери – журналісти, правники, психологи, поліцейські, майстри єдиноборств та інші фахівці розповідають кам’янчанам, як не потрапити в різні неприємні ситуації, та як з них вибратись із мінімальними втратами.

Школа виживання
Валентин Фіголь, тренер “Школи виживання”

Уроки «Школи виживання» відвідують школярі, студенти та пенсіонери – адже саме діти та старі люди найгостріше потерпають від дій маніпуляторів-шахраїв.

Цього разу тренер «Школи», журналіст Валентин Фіголь, завів розмову про те, які бувають «погані компанії» та яку загрозу вони несуть.

Він нагадав дітям, що світом навколо керують дорослі: дорослі придумують, що дітям їсти, в що вдягатись, яку музику слухати, якими героями захоплюватись та на кого бути схожими. Саме дорослі придумали все те, що називається «молодіжною культурою». А в дорослих є свої мотиви, перший з яких – користь. Наприклад, підліткові «групи смерті» в соціальних мережах придумали дорослі, щоб за гроші розважати збоченців документальним відео про те, як діти ріжуть себе або стрибають з даху будинку…

«Дорослі маніпулятори націлені на гроші ваших батьків», – акцентував тренер.

Закриті групи, до яких допускались тільки посвячені, існували задовго до появи інтернету, нагадав В. Фіголь. Люди здавна об’єднувались навколо спільних інтересів. І часто ховались зі своїм інтересом від інших членів суспільства. Будь яка злочинна група робила й робить саме так.

Діти полюбляють таємниці та відчуття власної винятковості, тому їм завжди імпонувало бути ініційованими в якусь таємничу компанію. Саме на такій «романтиці таємниць» і будували свою стратегію вербовки злочинці з давніх давен.

Найчастіше жертвами такого вербування ставали невпевнені в собі діти, які відчували себе чужими в своєму звичному оточенні. «Тебе не люблять і не поважають ні вдома, ні в школі. Тільки ми тебе розуміємо, сприймаємо і підтримуємо такого, як ти є!» – так подають маніпулятори новачку необхідність перебувати в групі. А вже потім з’ясовується: щоб продовжувати бути одним з членів групи, треба виконувати якісь вимоги й умови лідерів.

Колись це було, наприклад, вимогою приносити старшим товаришам цигарки, крадучи їх в батьків, або «постояти на шухері», поки старші товариші здійснюють крадіжку. Сьогодні це може бути вимога порізати себе та зняти все це на відео – як було в Кривому Розі, де 3 березня поліція викрила 14-річну дівчинку, яка була адміністратором «групи смерті» в соціальних мережах. Дівчинка роздавала іншим дітям завдання завдавати собі травми, а 4 березня збиралась покінчити життя самогубством, повідомила поліція.

Як визначити, що компанія, в яку тебе запрошують або тягнуть – небезпечна? Перше, що має насторожити – таємниця. Чому не можна розповідати батькам про те, що в тебе з’явились нові друзі?.. Чи не тому, що ці «друзі» затіяли щось лихе, протизаконне?

Також підозрілою має видатись, якщо в новій компанії культивується ідея «ми – ліпші за інших».

Ще одна риса «поганої компанії» – закритість до критики лідерів. Якщо замість відповіді на критичне запитання новачок отримує агресію членів групи – це тривожний сигнал.

Чим раніше новачок зрозуміє, що компанія непідходяща – тим легше буде з неї вийти без втрат. Бо, якщо вже ти почав виконувати забаганки лідерів, потім зупинитись стає дедалі важче: «Підеш від нас – і ми покажемо твоїм батькам фотки, де ти разом з нами дещо робив…».

Тим, хто вже потрапив у групу-пастку і не може сам вибратись, тренер порекомендував шукати спільників та звертатись по допомогу. Перш за все, до дорослих: батьків, педагогів, шкільного психолога, поліції…

Учні «Школи», в свою чергу, розповідали історії з власного досвіду. В когось дядько, потрапивши в лабети якоїсь релігійної секти, крав у родичів гроші «на церкву». В когось мати мало не стала жертвою телефонних шахраїв. Діти жваво обговорювали тему уроку і після його закінчення.

«Найліпше, якщо набуті в «Школі виживання» знання вам не знадобляться», – висловили надію організатори проекту.