Чи є в Кам’янському українофобія і за ким плаче паспорт не громадянина

Чи є в Кам’янському українофобія і за ким плаче паспорт не громадянина

Українофобія – тема, яка час від часу стає модною. Передусім, завдяки зусиллям різних політиків та громадських діячів – з тих, хто полюбляє сепарувати людей на лояльних та нелояльних.  

Чи властива українофобія мешканцям Кам’янського? Що думають з цього приводу місцеві фахівці – посадовці та політики.

Автор: Валентин Фіголь.

Петиція про загрозу

Українофобія – цей термін активно використовується в українському суспільстві протягом останніх 5-7 років. Термін часто перекладають як «україноненависництво», але це не зовсім правильно, бо «фобія» з грецької мови – страх. Українофобія небезпечна, а надто через те, що ніхто не знає, що воно таке – так кажуть ідеологи, які час від час вкидають тему ненависті українців до України для обговорення публікою.

«Останнім часом почастішали факти публічного приниження українців та державних символів України, демонстративне зневажання української мови та культури, невизнання територіальної цілісності України», – .стверджує Микола Томенко, відомий в Україні політик та громадський діяч. Він в кінці жовтня зареєстрував електронну петицію «Про запобігання та протидію українофобії (україноненависництву)». За майже 3 тижні петицію підписали 464 українця з 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду петиції українською владою.

Чи є в Кам’янському українофобія і за ким плаче паспорт не громадянина - ФОТО
Микола Томенко

На думку М. Томенка, відсутність в українському законодавстві чіткого визначення поняття «українофобія» не дозволяє належним чином класифікувати злочини, вчинені на його основі. «На практиці це призводить до фактичної безкарності правопорушників, – за найганебніші українофобські дії та вислови, в найкращому випадку, отримуємо вибачення у соціальних мережах (без жодних наслідків)», – пояснив ризикованість ситуації автор петиції.

Пан Томенко вимагає від Президента Володимира Зеленського виступити із законодавчою ініціативою щодо прийняття закону «Про запобігання та протидію українофобії (україноненависництву)». У законі має бути чітко визначено поняття українофобії (україноненависництва), як форми дискримінації, яка полягає в приниженні або запереченні всього українського, засудженні всіх українців за злочини окремих, осквернення українських могил та монументів, розповсюдження антиукраїнських висловлювань та символів.

Петиція вимагає встановити види адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про українофобію.

Закон про українофобію, на переконання автора петиції, «сприятиме формуванню культури толерантності в українському суспільстві».

Українофобія в Кам’янському

Чи існує проблема українофобії в Кам’янському, поцікавився «Пильний погляд» у місцевих фахівців – посадовців та політиків.

«Українофобія – це коли ненавидять все українське? Ні, до нас з цього приводу ніхто не звертався», – прокоментував ситуацію Ігор Задорожній, начальник відділу інформаційної діяльності та взаємодії з громадськістю Кам’янського. На його думку, в Кам’янському тема українофобії неактивна, якщо її не ворушити навмисно. Наприклад, після створення громадської організації православного напрямку «Миряни» почались публічні висловлювання про те, що це антиукраїнська організація.

Наше місто історично багатонаціональне, зауважив І. Задорожній. Тому з національним питанням тут треба бути обережним – поважати слід всі нації.

Українофобії в нашому місті нема, вважає Тетяна Завгородня, колишня керуюча справами міськвиконкому Кам’янського, досвідчений посадовець міського самоврядування. Людям не до цього, зауважує вона: сьогодні нагальна проблема – фізичне виживання.

Чи є в Кам’янському українофобія і за ким плаче паспорт не громадянина - ФОТО«Людина має любити, поважати і знати свою батьківщину – її мову, культуру, історію», – переконана Т. Завгородня. Вона зауважила, що українофобія виникає там, де її провокують агресивною українізацією.

Не бачить навколо проявів українофобії і Тетяна Герасюта, заступник директора централізованої бібліотечної системи Кам’янського.

Прояви українофобії в Кам’янському є, вважає Наталія Буланова, директор музею історії міста. Тому, на її думку, петиція М. Томенка доцільна.

Чи є в Кам’янському українофобія і за ким плаче паспорт не громадянина - ФОТОЇї позицію розділяє Олександр Залевський, колишній секретар міськради Кам’янського від ВО «Свобода».  «Можна проїхатись в транспорті або поспілкуватися в магазині. Я впевнений: приклади будуть, особливо якщо мову зачепити або війну», – прокоментував він ситуацію в суспільстві.

Відповідальність за українофобію повинна бути обов’язково, як в будь-якій іншій країні, переконаний політик-націоналіст.

«З приводу петиції – не дуже вірю в дієвість. Це як іграшка, яку дали, щоб можна було погратись у можливість на щось впливати. Видимість можливості», – прокоментував пан Залевський петицію.

Від фобії до паспорта «не громадянина»

«Як правильно любити батьківщину», – охочих писати інструкції на цю актуальну тему ніколи не бракувало. Граються патріотизмом і сьогодні в демократичній правовій державі Україна.

Соціальними мережами гуляють постери з закликами вручати «паспорт не громадянина» українцям, які нелояльні до України. Власник такого паспорта не має права голосувати на виборах, зокрема. Мовляв, у мешканців Прибалтики така новація існує – і вони задоволені.

Чи є в Кам’янському українофобія і за ким плаче паспорт не громадянина - ФОТО

Чи можна порівнювати статус українця та неукраїнця в Україні? Ось що про це каже Декларація прав національностей України: «…беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100  національностей,  які  разом  з  українцями  становлять народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України. Українська  держава  гарантує  всім  народам, національним групам,  громадянам,  які  проживають  на  її  території, рівні
політичні, економічні, соціальні та культурні права». Отже, якщо припустити, що українофоби можуть бути небезпечні, то чим не такі, скажімо, бушменофоби?..

Можливо, автор петиції боїться тих, хто боїться Україну та всього українського. Але ж можна припустити, що поряд є люди, які бояться всього російського. Або всього німецького. Або ще якась нація лякає до нестями… Жертв інших фобій – їх теж слід боятись і притягати до відповідальності з переляку?

Від переляку до ненависті і бажання знищити джерело страху – один крок. І цей крок вже зроблено: політики, охочі гратись у патріотів, вже озвучують бажання розділити українців на «лояльних» та «нелояльних», вручивши останнім «паспорти негромадянина».

Лояльний, як твердить Академічний тлумачний словник української мови – це той, хто тримається в межах законності (іноді лише формально). Отже, якщо людина не порушує законів України, він – лояльний українець. Якщо порушує – порушник і має відповідати саме за порушення законів згідно законам.

Українці мають історичний досвід існування в умовах, коли людину могли вбити просто за «неблагонадійність» – без суду й слідства. Шкода, що ті, кому подобається жити в таких умовах, завжди приміряють на себе однострій ката, а не робу в’язня.