Кожен з нас має гени неандертальців, з’ясував Нобелівський лауреат

Кожен з нас має гени неандертальців, з’ясував Нобелівський лауреат

Автор: Валентин Фіголь.

Багато тисяч років тому неандертальці та люди сучасного анатомічного типу схрещувалися. Амури з неандертальцями допомагали людям виживати. За генетичне підтвердження цього вчений Сванте Пяебо отримав Нобелівську премію.

3 жовтня Нобелівську премію у галузі фізіології та медицини 2022 року отримав Сванте Пяебо за «дослідження геномів вимерлих представників триби Гомініні (Hominini) та еволюції людини». До «триби Гомініні» традиційно включають людей, шимпанзе, їхніх вимерлих предків і ще кілька викопних родів.

Кожен з нас має гени неандертальців, з’ясував Нобелівський лауреат - ФОТО

Сванте Пяебо – естонський вчений, директор відділу генетики Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка в Лейпцигу, Німеччина.

Це авторитетний вчений світового рівня та засновник палеогенетики, каже Ольга Утєвська, професорка кафедри генетики і цитології біологічного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна.

За даними, одержаними командою науковця Сванте Пяебо, ми є нащадками гібридів людей сучасного анатомічного типу та неандертальців. У нас є 1-3 відсотків генів, одержаних від неандертальців. Змішування з неандертальцями дозволяло нашим предкам набувати якостей, які допомагали краще пристосовуватись до змін умов життя.

«Чому ця технологія революційна? Подумайте: вік решток неандертальців – понад 40 000 років», – наголошує професорка Утєвська.

«Це дослідження генетичні. Пов’язані не з дослідженням таких фенотипних ознак як мозок, череп, кінцівки, а з дослідженням генів, які визначають будову мозку, черепа, кінцівок», – розповідає Ігор Дзеверін, еволюційний біолог, завідувач відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України.

«Ми нічого не знали про гени стародавніх організмів, все порівняння в генетиці можна було робити, лише порівнюючи сучасні організми. Пяебо і його команда розробили протокол застосування технології виділення ДНК з викопних залишків та аналізу виявленої інформації й одержали дуже великі результати. Вони змогли прочитати зміст генів, прочитати ДНК наших предків достатньо великого віку», – пояснює І. Дзеверін.

Розшифрування, наприклад, геному неандертальця стало підставою для Нобелівської премії.

Науковці за участі Пяебо, розповідає пані Утєвська, визначили, що ми успадкували від неандертальців багато генів, які дозволили нашим древнім предкам краще адаптуватися до умов довкілля. Наприклад, це гени більш ефективного жирового обміну, пігментації шкіри (більша пігментація, руде волосся), імунної відповіді на інфекції.

«Лауреат Сванте Пяебо виявив, що передача генів відбулася від нині вимерлих гомінінів до Homo sapiens. Цей давній потік генів для сучасних людей має фізіологічне значення, наприклад, впливає на те, як імунна система реагує на інфекції», – пояснили 3 жовтня у Нобелівському комітеті.